79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.11.09 Справа№ 14/72
Господарський суд Львівської області у складі: судді Кітаєва С.Б. при секретарі судового засідання Хороз І.Б., за участю представників сторін:
позивача - П»ятковська І.П.-представник
відповідача - Чернявський Р.І. -представник
від третьої особи -ОСОБА_2
розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_3, АДРЕСА_1, до товариства з обмеженою відповідальністю “Аніс”, с. Первятичі, Львівська область, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -ОСОБА_2, м. Сокаль, Львівська область, про визнання недійсним рішення зборів учасників ТзОВ “Аніс”, що оформлене протоколом №_/2007 від жовтня 2007 р.
Суть спору: Позовну заяву подано ОСОБА_3, АДРЕСА_1, до товариства з обмеженою відповідальністю “Аніс”, с. Первятичі, Львівська область, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -ОСОБА_2, м. Сокаль, Львівська область, про визнання недійсним рішення зборів учасників ТзОВ “Аніс”, що оформлене протоколом №_/2007 від жовтня 2007 р. Заявою про уточнення позовних вимог , поданою 15.09.2009 р. позивач просить визнати недійсним рішення зборів учасників ТзОВ “Аніс”, оформлене протоколом №_/2007 від жовтня 2007 р. та визнати частково недійсним рішення зборів учасників ТзОВ “Аніс”, оформлене протоколом №2 від 24.11.2008 р., в частині виключення ОСОБА_3 з числа учасників ТзОВ “Аніс”. Заявою про уточнення позовних вимог, поданою 27.10.2009 р., позивач просить визнати недійсним рішення зборів учасників ТзОВ “Аніс”, оформлене протоколом №_/2007 від жовтня 2007 р.; визнати недійсним рішення зборів учасників ТзОВ “Аніс”, оформлене протоколом №2 від 24.11.2008 р.; визнати недійсним статут ТзОВ “Аніс” в новій редакції, затвердженій на підставі рішення зборів учасників товариства, оформленого протоколом №2 від 24.11.2008 р.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.03.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.05.2009 р. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 26.05.2009 р., 18.06.2009 р., 07.07.2009 р., 15.09.2009 р., 27.10.2009 р.
У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами. Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст.ст.20. 22 ГПК України. В порядку ст.20 ГПК України заяви від сторін, третьої особи до суду не надходили.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заявах про уточнення позовних вимог, поясненнях, запереченнях. Ствердив, зокрема, що позивачу належало 33,3% у статутному капіталі відповідача, а 66,6% належало ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Оспорюваним рішенням в жовтні 2007 р. до отримання дружиною померлого -ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину, було прийнято рішення прийняти її до складу учасників товариства та надати їй повноваження на виконання обов'язків генерального директора. Вважає таке рішення незаконним, оскільки на зборах був відсутній передбачений статутом кворум (60%), протокол не підписаний головою та секретарем зборів, рішення було прийнято з питань, не включених до порядку денного, а ОСОБА_2 була прийнята до складу учасників товариства ще не будучи спадкоємцем померлого учасника. Ніяких повідомлень про скликання інших загальних зборів учасників позивач не отримував, однак, довідався, що прийнятим без його відома та участі рішення зборів учасників №2 від 24.11.2008 р. позивача безпідставно було виключено з числа учасників товариства та зареєстровано нову редакцію статуту у відповідній редакції. Просить позов задовольнити.
Відповідач позов заперечив з мотивів, зазначених у відзивах. Вважає, що кворум на зборах у жовтні 2007 р. був, оскільки частка померлого учасника до уваги не приймається. Єдиний учасник, що залишився, висловив свою згоду на прийняття ОСОБА_2 до числа учасників товариства та надання їй повноважень генерального директора. Відтак, ніяких істотних порушень законодавства при проведенні цих зборів не було, а прийняте рішення не порушувало прав позивача. Визнавши, що рішенням від 24.11.2008 р. позивача було виключено з числа учасників товариства, ствердив, що позивач протягом року не довніс свою частку до статутного капіталу, що суперечить ст. 144 ЦК України, а відтак, порушив свої обов'язки учасника, внаслідок чого був виключений з числа учасників товариства. Просить у позові відмовити.
Третя особа позов заперечує з аналогічних мотивів, зазначених у відзиві. Просить у позові відмовити.
У відповідності до ч. 1 ст. 38 ГПК України судом з власної ініціативи витребувались документи та матеріали, необхідні для вирішення спору. Розглянувши подані докази в їх сукупності, враховуючи доводи позивача в обґрунтування заявлених вимог та заперечення відповідача і третьої особи щодо заявлених вимог, створивши сторонам у відповідності до ч. 3 ст. 4-7 ГПК України необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.
Як вбачається зі змін та доповнень до статуту ТзОВ “Аніс” (невід'ємної частини статуту, зареєстрованого згідно з розпорядженням голови райдержадміністрації №25 від 27 січня 1997 р.), зареєстрованих 23.12.2003 р., розмір часток учасників товариства становив ОСОБА_3 -33,3%; ОСОБА_4 -66,6%.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 11.10.2007 р. серія 1-СГ№НОМЕР_1.
Оспорюваним рішенням (оформленим протоколом, наявним у матеріалах реєстраційної справи під №1/2007 від 15.10.2007 р.) підтверджується факт проведення зборів учасників ТзОВ “Аніс”, на яких був присутній єдиний учасник -ОСОБА_3 із зазначеною у протоколі його часткою у статутному фонді 30% (хоча така частка повинна становити 33,3% відповідно до змін та доповнень до статуту, зареєстрованих 23.12.2003 р., а частка померлого повинна становити не 70%, як вказано в протоколі, а 66,6%). На збори була запрошена ОСОБА_2, хоча на вказану дату доказів набуття нею права власності на спадщину суду не надано, статусу учасника товариства вона не набула.
Відповідач посилається на ту обставину, що збори проводились без урахування частки, що належала померлому учаснику (ОСОБА_4), а тому кворум для прийняття рішень був. Однак, таке посилання не підтверджується змістом статуту товариства та нормами законодавства. Таке правило, на яке посилається відповідач, передбачене лише у ч. 5 ст. 53 Закону України “Про господарські товариства” та стосується лише того випадку, коли придбання частки (її частини) учасника здійснено самим товариством з обмеженою відповідальністю і тоді воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал, а протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством. Однак, ця норма не стосується спірного випадку. Натомість, згідно із ч. 1 ст. 60 Закону України “Про господарські товариства”, збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Законодавство не встановлює винятку з цього правила. Згідно із п. п. 8.8., 8.12. статуту в редакції, зареєстрованій у 1997 р., голова товариства має право скликати позачергові збори, якщо це необхідно в інтересах товариства, а також у випадках виникнення необхідності вирішити питання, які відносяться виключно до компетенції зборів у відповідності з статутом. Збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, які володіють в сукупності більш як 60% голосів. Відтак, кворум для прийняття рішень був відсутній.
Позивач посилається на ту обставину, що збори прийняли рішення з питань, які не були включені до порядку денного. Однак, як випливає зі змісту протоколу №1/2007 від 15.10.2007 р., до порядку денного були включені питання про прийняття ОСОБА_2 (спадкоємця) до складу учасників товариства після отримання нею свідоцтва про право на спадщину та про надання ОСОБА_2 повноважень на виконання обов'язків генерального директора товариства, участь та управління товариством до прийняття спадку. Зборами було прийнято рішення, прийняти ОСОБА_2 до складу учасників товариства після отримання нею свідоцтва про право на спадщину, а також уповноважити ОСОБА_2 виконувати обов'язки генерального директора товариства із зазначенням переліку повноважень, прийняти її на роботу в товариство з покладенням обов'язків виконуючого обов'язки генерального директора до оформлення спадку, а після отримання такого свідоцтва -призначити на посаду генерального директора та провести відповідні зміни до статуту. Законодавство не вимагає певного рівня конкретизації питань порядку денного. З зазначеного суд не вбачає прийняття зборами рішень з питань, які б не були передбачені у порядку денному, у т.ч. тих, які прийняті з похідних підпитань (наприклад, внесення змін до статуту, що обумовлено прийняттям ОСОБА_2 до складу учасників товариства), обумовлених прийняттям рішення з основних питань.
Не заслуговує на увагу також посилання позивача на не підписання протоколу головою та секретарем зборів, враховуючи, що такий протокол був підписаний єдиним учасником товариства, який залишився.
Згідно із ст. 55 Закону України “Про господарські товариства”, у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного (складеного) капіталу товариства підлягає зменшенню. Згідно із ч. 5 ст. 147 ЦК України, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Згідно із п. 4.7. статуту у редакції, зареєстрованій у 1997 р., інші особи, а також правонаступники та спадкоємці учасників, що вийшли з товариства, можуть вступати в товариство за згодою зборів учасників.
Згідно із ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, рішення №384 від 04.11.2008 р. “Про затвердження протоколу органу опіки і піклування”, до спадкоємців ОСОБА_4 належали не лише його дружина - ОСОБА_2, а й малолітній син ОСОБА_5 Доказів звернення ОСОБА_5 (чи від його імені) про вступ у товариство чи відмову від участі у товаристві суду не надано. Однак, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.05.2008 р. ОСОБА_2 успадкувала спадкове майно -Ѕ ідеальну частину спадкового майна, яке складається з 66,6% статутного фонду ТзОВ “Аніс”. При цьому, свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_5 на іншу Ѕ ідеальну частину цього спадкового майна на вказану дату ще не було видано.
Посилання позивача на відсутність підстав для прийняття ОСОБА_2 до складу учасників товариства до отримання свідоцтва про право на спадщину, не заслуговує на увагу, враховуючи, що оспорюваним рішенням не визначався розмір частки, з якою до числа учасників приймалась ОСОБА_2, а сам факт її прийняття був обумовлений датою отримання свідоцтва про право на спадщину.
Проте, прийняття рішення без належного кворуму, не залежно від причин його відсутності, суперечить законодавству, а відтак зазначене рішення підлягає визнанню недійсним.
З матеріалів справи не вбачається прийняття товариством до складу учасників неповнолітнього ОСОБА_5 з часткою 33,3% у статутному фонді.
Проте, як випливає з матеріалів справи, оспорюваним рішенням зборів учасників, оформленим протоколом №2 від 24.11.2008 р. було розглянуто ряд питань порядку денного та, зокрема, внесено зміни до статуту товариства (який був зареєстрований 01.12.2008 р. і відповідно до п. 3.1. якого єдиним учасником товариства з часткою 100% стала ОСОБА_2), а також виключено позивача з числа учасників товариства.
Зі змісту протоколу вбачається, що на цих зборах був присутній єдиний учасник -ОСОБА_2 із часткою 66,6% у статутному фонді, хоча жодних змін до статуту товариства про включення її до складу учасників товариства не вносилось, а відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.05.2008 р. ОСОБА_2 успадкувала лише Ѕ ідеальну частину спадкового майна, яке складається з 66,6% статутного фонду ТзОВ “Аніс”, тобто, 33,3%.
Зазначене свідчить про відсутність кворуму на зборах, передбаченого у ст. 60 Закону України “Про господарські товариства” та п. 8.8 статуту в діючій на той час редакції. Крім того, згідно із ч. 2 ст. 59 вказаного закону, з питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.
Згідно із ч. ч. 4, 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства”, про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Однак, жодних доказів повідомлення позивача про проведення загальних зборів із запропонованим порядком денним суду надано не було.
Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що позивача було виключено з числа учасників за систематичне невиконання своїх обов'язків щодо товариства та перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства. Однак, жодних доказів такого систематичного невиконання позивачем своїх обов'язків суду не надано. Відповідач лише посилався на неповне внесення позивачем своєї частки до статутного капіталу товариства. Згідно із ст. 11 Закону України “Про господарські товариства”, учасники товариства зобов'язані, зокрема, додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами.
З урахуванням наведеного, таке рішення підлягає визнанню недійсним, як і зареєстрований у затвердженій цим рішенням новій редакції статут товариства, який містить наведені вище положення, що суперечать закону.
Згідно із абз. 3 ч. 2 ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання. Згідно із ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доводи позивача не спростував належними і допустимими доказами.
На відповідача покладаються судові витрати по справі, у встановленому чинним законодавством розмірі, понесені позивачем по справі.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 12, 32,33,34,36,38,43,44,49,75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним рішення зборів учасників ТзОВ “Аніс”, оформлене протоколом №1/2007 від 15.10.2007 р..
3. Визнати недійсним рішення зборів учасників ТзОВ “Аніс”, оформлене протоколом №2 від 24.11.2008 р..
4. Визнати недійсним статут ТзОВ “Аніс” в новій редакції, затвердженій на підставі рішення зборів учасників товариства, оформленого протоколом №2 від 24.11.2008 р., зареєстрованій 01.12.2008 р..
5. Стягнути з ТзОВ “Аніс (с. Первятичі, Львівська область) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1), 85,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Суддя