Суддя-доповідач - Білак С. В.
Головуючий у 1 інстанції - Шавула В.С.
16 серпня 2017 рокусправа № 205/3147/17(2-а/205/141/17)
Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., з участю представника позивача - Просяник Н.П., представника відповідача - Проніної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2017 року у справі №205/3147/17(2-а/205/141/17) за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі, третя особа: Відкрите акціонерне товариство автотранспортне підприємство 11262 "Важавтотранс" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі (далі - відповідач), третя особа: Відкрите акціонерне товариство автотранспортне підприємство 11262 "Важавтотранс", в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови йому, в призначенні пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій на 10 років, на підставі ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
- зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій на 10років з 03 квітня 2017 року на підставі ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії. 03 квітня 2017 року звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій на 10 років, на що отримав лист №Т-54/17ос від 12.04.2017 року, яким йому у призначенні пенсії було відмовлено. Вважає дії відповідача незаконними та просить суд визнати їх неправомірними.
Постановою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 30 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій на 10 років на підставі ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі призначити позивачу пенсію за віком як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій на 10років з 03 квітня 2017 року на підставі ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що при зверненні за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку позивач повинен був надати посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, яке повинно мати штамп про його перереєстрацію та довідку ф.122, яка є основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження. У разі неможливості надати довідку за формою №122 внаслідок ліквідації підприємства, для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що підтверджують період робочого часу за період роботи в зоні, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати, подорожні листи для водіїв і т.д.
Згідно наданих позивачем документів не можливо визначити, що позивач працював саме в зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року, тому в призначені пенсії йому відмовлено.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії (а.с. 6).
В квітні 2017 року позивач звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі про призначення пенсії за віком, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, із зменшенням пенсійного віку, встановленого для державної пенсій на 10 років, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом №Т-54/17ос від 12.04.2017 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки згідно наданих документів не можливо визначити, що позивач працював саме в зоні відчуження, а тому право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС відсутнє (а.с. 18-19).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на 10 років.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Отже, відповідно до положень вказаного Порядку, підставою для призначення пенсії, крім довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року № 122, можуть бути інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно довідок АТП-11262 «Дніпроважтранс» від 17.11.1992 року та від 07.07.2003 року, які надавались відповідачу разом з заявою про призначення пенсії, у період із 31 травня 1986 року по 12 червня 1986 року, з 24 червня 1986 року по 27 червня 1986 року позивач працював водієм на аварійно-відновлювальних роботах пов'язаних із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 30-ти кілометровій зоні. (а.с.7-8)
Слід зазначити, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» довідки про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є лише підставою для визнання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
За змістом п.2 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, віднесеними до 2 категорії, є особи, які працювали у зоні відчуження:
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.
Отже, особа має право отримати статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії лише у випадках, які передбачені п.2 ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивачем і при зверненні до УПФУ із заявою про призначення пенсії, і при зверненні до суду з позовом, надано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, згідно якого його віднесено до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Будь-яких зауважень до посвідчення, яке було пред'явлено позивачем для призначення пенсії, у відповідача не виникло. Доказів оскарження правомірності видачі вказаного посвідчення матеріали справи не містять.
Оскільки позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та згідно довідок АТП-11262 «Дніпроважтранс» у період до 01 липня 1986 року працював на аварійно-відновлювальних роботах пов'язаних із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 30-ти кілометровій зоні, в результаті чого отримав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, сумніви щодо його роботи саме в зоні відчуження не виникають.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивач звернувшись до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі із заявою про призначення йому пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», подав всі необхідні документи, що передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсій.
Надані документи підтверджують особливий статус позивача, а саме те, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, працював у зоні відчуження до 1 липня 1986 року та має право на призначення пенсії відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушено право позивача на належний соціальний захист, безпідставно та необґрунтовано відмовлено в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не доведено правомірності своїх дій.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, у зв'язку із чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального прав.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з огляду на доводи апеляційної скарги відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2017 року у справі №205/3147/17(2-а/205/141/17) за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі, третя особа: Відкрите акціонерне товариство автотранспортне підприємство 11262 "Важавтотранс" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 16 серпня 2017 року, в повному обсязі ухвала складена 21 серпня 2017 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді Н.А.Олефіренко
В.А.Шальєва