ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.08.2017Справа №910/9055/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії «Управління «УКРГАЗТЕХЗВ'ЯЗОК»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАМАРІН-ГЛОУ"
про стягнення 53 209 285,32 грн.
Суддя Якименко М.М
Представники сторін:
від позивача: Решитова Е.В. - за довіреністю №2-396 від 28.12.2016 року;
від відповідача: Мандригеля Р.С. - за довіреністю №2 від 10.07.2017 року.
Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАМАРІН-ГЛОУ" про стягнення 19 376 864,20 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача відповідач не виконав зобов'язання за Договором підряду №26КБ від 13.11.2012 року, щодо виконання робіт в обумовлений договором строк, а після закінчення діє договору без належних на те правих підстав користується грошовими коштами в розмірі 10 222 331,50 грн.
З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь 10 222 331,50 грн. - суми заборгованості, 6 611 606,95 грн. - пені, 2 542 925,75 грн. - штрафу, 240 000,00 грн. - судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2017 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12.07.2017 року.
В судовому засіданні 12.07.2017 року оголошено перерву до 26.07.2017 року.
26.07.2017 року через канцелярію Господарського суду міста Києва представник відповідача подав відзив на позовну заяву.
26.07.2017 року через канцелярію Господарського суду міста Києва представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача на свою користь: 12 362 750,34 грн. - суми заборгованості, 6 044 779,69 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 32 258 829,54 грн. - пені, 2 542 925,75 грн. - штрафу, 240 000,00 грн. - судового збору
В судовому засіданні 26.07.2017 року оголошено перерву до 02.08.2017 року.
02.08.2017 року через канцелярію Господарського суду міста Києва представник позивача подав письмові пояснення
В судовому засіданні 02.08.2017 року оголошено перерву до 08.08.2017 року.
07.08.2017 року через канцелярію Господарського суду міста Києва представник відповідача подав письмові пояснення щодо заяви про збільшення розміру позовних вимог та заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.
В судовому засіданні 08.08.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 08.08.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
13.11.2012р. між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Управління «УКРГАЗТЕХЗВ'ЯЗОК» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії «Управління «УКРГАЗТЕХЗВ'ЯЗОК»; далі по тексту - позивач, ПАТ "Укртрансгаз", замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АКВАМАРІН-ГЛОУ» (далі по тексту - відповідач, підрядник, ТОВ «АКВАМАРІН-ГЛОУ») укладено договір підряду №26КБ (далі по тексту - Договір) на виконання комплексу робіт по будівництву «ВОЛЗ Рогатин - Долина».
Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник (Відповідач) зобов'язався виконати комплекс робіт по будівництву «ВОЛЗ Рогатин - Долина», а саме:
- розробити графік виконання основних заходів і робіт;
- відкоригувати робочу документацію і погодити її із зацікавленими організаціями в установленому законодавством порядку;
- отримати дозволи на виконання будівельно-монтажних робіт від державних установ та експлуатуючих організацій;
- розробити і затвердити у Замовника проект виконання будівельно-монтажних робіт; виконати будівельно-монтажні роботи відповідно до погодженої документації та проекту(ів) виконання робіт;
- поставити обладнання і матеріали згідно із специфікаціями;
- виконати обов'язки, зазначені в п. 6.2. Розділу 6 Договору.
Замовник (позивач), у свою чергу, зобов'язувався надати Підряднику фронт робіт, передати затверджену частину проектної документації та вихідні дані, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об'єкт, сплатити вартість виконаних робіт та послуг Підрядником, передбачену п. 1.2. Договору.
Відповідно до п. 3.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 19.07.2013 року до Договору) загальна сума Договору з ПДВ становить 36 327 510,74 грн.
Договором передбачений аванс у розмірі 30% від суми Договору (п. 3.2. Договору).
Згідно з п. 3.3. Договору аванс використовується Підрядником на придбання обладнання , матеріалів та на інші витрати, необхідні для початку виконання зобов'язань по Договору (п. 3.3).
Згідно з п.п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 19.07.2013 року до Договору) початок виконання робіт - з моменту підписання Договору та відповідно до план-графіку виконання робіт (додаток № 5 до Договору); поставка обладнання здійснюється згідно з план-графіком виконання робіт (додаток № 5 до Договору); виконання зобов'язань, будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт - по 31.12.2014р.; договір набуває чинності з моменту його підписання та діє по 31.12.2014р., а в частині виконання сторонами зобов'язань щодо розрахунків - до їх повного виконання.
На виконання умов Договору (п.3.2.) позивачем сплачено на користь відповідача авансовий платіж в розмірі 12 362 750,34 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №1271 від 15.03.2013 року на суму 2 575 477,14 грн., №2397 від 18.05.2013 року на суму 8 322 776,10 грн., №4319 від 18.09.2013 року на суму 1 464 497,10 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, відповідач в обумовлений Договором строк не виконав комплекс робіт по будівництву «ВОЛЗ Рогатин - Долина».
Листом від 06.10.2014 року вих. №01/19-1625 позивач звернувся до відповідача з Претензією №1 про повернення 10 898 253,24 грн., які були надані в якості авансового платежу, та сплати пені та штрафу.
Листом від 15.01.2016 року вих. №0058/19-01 позивач звернувся до відповідача з Претензією №2 про повернення 10 109 677,88 грн., які були надані в якості авансового платежу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в обумовлений Договором строк не виконав комплекс робіт по будівництву «ВОЛЗ Рогатин - Долина», а тому позивач посилається на положення ч. 1, 3 ст. 1212 ЦК України, а саме повернення безпідставно набутого майна, зокрема, суму грошових коштів в розмірі 12 362 750,34 грн., так як правова підстава користування зазначеними грошовими коштами відпала (Договір припинив свою дію 31.12.2014 року).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають:
1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого);
2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого);
3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого;
4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Вiдповiдно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання повинно виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.
Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним (аналогічної правової позиції притримується Верховний суд України у постанові від 02.10.2013 року №6-88цс13).
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Як свідчить аналіз матерiалiв справи, відповідач набув майно за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, з метою його зберігання та передачі для придбання у майбутньому земельних ділянок.
Крім того, грошові кошти не передавались у власність чи користування, їх було отримано не як позику чи оплату за надані послуги згідно з договором, а лише як предмет договору.
За таких обставин, ураховуючи, що доказів визнання укладеного правочинну недійсним або його розірвання не надано, суди дійшов висновку про безпідставність посилань позивача на те, що оспорювана сума вважається отриманою відповідачем безпідставно в розумінні статті 1212 ЦК України.
Також, оскільки між сторонами у справі, було укладено Договір, а спірні кошти сплачено на виконання Договору, який недійсним не визнано, то такі кошти набуто відповідачем за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК як безпідставне збагачення (аналогічної праової позиції притримується Верховний Суд України у постанові від 07.06.2017 року №3-189гс17).
Отже, правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не статтею 1212 ЦК України, на яку посилався позивач як на підставу позовних вимог. Таким чином, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.М. Якименко
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 21.08.2017 року.