про повернення позовної заяви
"21" серпня 2017 р.
№ 916/2046/17
Суддя господарського суду Одеської області Никифорчук М.І., розглянувши матеріали позову (вх. ГСОО № 2160/17) Житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області до Публічного акціонерного товариства „Одесагаз” та Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" філії УМГ „Прикарпаттрансгаз” Одеського ЛВУМГ про визнання факту поставки, визнання права власності на газ в сумі 533801,33 грн та визнання факту правомірного розподілу, -
Житлово-комунальне господарство Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Одесагаз” та Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" філії УМГ „Прикарпаттрансгаз” Одеського ЛВУМГ про визнання факту поставки, визнання права власності на газ в сумі 533801,33 грн та визнання факту правомірного розподілу.
Розглянувши матеріали позову, суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду за таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” розмір ставок судового збору за подачу позову до господарського суду з 01 січня 2017 р. складає: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за позов немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 2.2.1 Постанови Пленуму вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” , - судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
Відповідно до п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України 21.02.2013 р. №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, - Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Як випливає із змісту позову, позивачем заявлено три вимоги, а саме: дві вимоги немайного характеру - визнання факту поставки та визнання факту правомірного розподілу, а також вимога майнового характеру - визнання права власності на газ в сумі 533801,33 грн.
Позивачем надане платіжне доручення № 197 від 14.08.2017р. про сплату судового збору у сумі 1684,00грн. за подачу даного позову.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2017 року складає 1600 грн. Таким чином, розмір судового збору за подачу вимоги майнового характеру (визнання права власності на газ в сумі 533801,33 грн.) складає 8700,02 грн. (1,5 % ціни позову), та вимоги немайного характеру (визнання факту поставки та визнання факту правомірного розподілу) - 3200 грн. (2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Крім того, відповідно до приписів ст. 56 ГПК України, із змінами, внесеними згідно із Законом N 3382-VI (3382-17) від 19.05.2011р. - Позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Позивачем додано до позову у якості доказів надсилання відповідачам копій позовної заяви і доданих до неї документів фіскальні чеки №№ 0058509 та 0058510 від 15.08.2017р. без опису вкладенння на ім'я та адресу відповідачів.
Таким чином, відсутність описів вкладення як доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів на вимогу ст. 56 ГПК України, унеможливлює суд встановити факт отримання відповідачами копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, - 3.5. Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву та додаток до неї без розгляду, якщо не надані докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Крім того, відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву та додаток до неї без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Аналізуючи приведене, суд вважає, що вказані обставини перешкоджають прийняттю даного позову до провадження.
При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4, п. 6 ст. 63, ст.ст. 54, 56, 86 ГПК України, суд -
Позовну заяву (вх. ГСОО № 2160/17) Житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області до Публічного акціонерного товариства „Одесагаз” та Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" філії УМГ „Прикарпаттрансгаз” Одеського ЛВУМГ про визнання факту поставки, визнання права власності на газ в сумі 533801,33 грн та визнання факту правомірного розподілу - повернути заявнику без розгляду.
Додаток : позовна заява на 8 (восьми) арк. з додатком згідно додатку до позову.
Суддя М.І. Никифорчук