номер провадження справи 15/89/17
15.08.2017 Справа № 908/1551/17
За позовом Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж, 71601, Запорізька область, м. Василівка, вул. Гоголя, буд. 1-а
до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Дніпрорудненські теплові мережі”, 71630, Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Героїв Праці, буд. 11
про стягнення коштів
Суддя Горохов І.С.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність №130 від 06.02.2017;
від відповідача - ОСОБА_3, довіреність №01/006 від 05.01.2017.
Суть спору:
До господарського суду Запорізької області звернувся позивач - Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж, Запорізька область, м. Василівка до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Дніпрорудненські теплові мережі”, Запорізька область, м. Дніпрорудне про стягнення 3 244,14 грн. за договором про постачання електричної енергії № 28 від 28.11.2006.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. ст. 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 12, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України та умови укладеного між сторонами договору. При цьому вказує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати нарахувань за спожиту активну електроенергію за договором у останнього виникла заборгованість у розмірі 3244,14 грн., в т.ч. 2930,17 грн. пені та 313,97 грн. 3% річних.
28.07.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.07.2017 порушено провадження у справі № 908/1551/17, присвоєно справі номер провадження 15/89/17, розгляд якої призначено на 15.08.2017.
В судовому засіданні за клопотанням представників сторін, розгляд заяви здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Представник позивача у судовому засіданні 15.08.2017 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав додаткові пояснення по суті спору. На виконання вимог ухвали суду від 28.07.2017 надав витребувані документи.
Крім того, надав заяву про виправлення технічної описки у позовній заяві, а саме допущену описку по тексту позовної заяви на аркуші 2 у нумерації виставлених рахунків, а саме слід читати номер виставленого рахунку як 28/10а від 04.11.2016, рахунок №28/11а від 06.12.2016, рахунок №28/12а від 06.01.2017.
Заява в порядку ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду.
Представник відповідача присутній у судовому засіданні проти позову заперечив частково з підстав зазначених у відзиві. В обґрунтування відзиву зазначив, що порушення господарського зобов'язання за договором виникло з вини відповідача, однак не погодився з розрахунком заборгованості та надав відповідний контррозрахунок.
Усно заявив клопотання на підставі ст. 233 ГК України про зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки позивачем не надано доказів понесення збитків, у зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем розрахунків за поставлену електроенергію.
Представник позивача заперечив щодо клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
В судовому засіданні 15.08.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судом встановлено наступне.
28.11.2006 між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (з 01.02.2017 назву змінено на Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”) в особі Виробничого структурного підрозділу Василівський район електричних мереж (Постачальник електричної енергії, позивач по справі) та ОСОБА_1 підприємством “Дніпрорудненські теплові мережі” (Споживач, відповідач по справі) укладено договір про постачання електричної енергії № 28.
За умовами розділу 1 постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Розділом 2 договору передбачено, що під час виконання умов договору, а також при вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Згідно з умовами розділу 2 договору, відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” та додатку № 5 “Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії”.
Згідно з умовами розділу 7 договору розрахунки за активну електроенергію здійснюється згідно з додатком № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” з урахуванням умов додатка № 7 “Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку”.
Відповідно до пункту 1 додатку № 4 до договору “Порядок розрахунків за активну електричну енергію”, розрахунковим вважається період з 00 годи першого числа до 24 години останнього числа поточного місяця.
Розрахунки за електричну енергію проводяться відповідачем виключно грошовими коштами на рахунок постачальника. За дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника (п. 2 додатку № 4 до договору).
Пунктом 4 додатку № 4 до договору “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” встановлено, що відповідач не пізніше 14 годин першого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою відповідача та скріплених його печаткою, зокрема “Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” за формою додатка № 5.1 та “Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу” за формою додатка №5.4 до договору (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу). Постачальник підписує подані акти та один примірник повертає споживачу.
Згідно з п. 6 додатку № 4 до договору, за підсумками розрахункового періоду позивач виписує відповідачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого відповідачем “Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” з урахуванням сум платежів, що надійшли від відповідача.
Рахунки направляються позивачем відповідачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику відповідача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою позивача журналі. При направлені рахунка відповідачу нарочним позивача відповідач зобов'язаний під розпис на супровідному листі прийняти рахунок або платіжну вимогу-доручення (п. 9 додатку № 4 до договору).
Відповідно до п. 10 додатку № 4 до договору відповідач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку, здійснити оплату рахунку, що направляється йому позивачем. Датою отримання рахунка вважається:
- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документів (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів);
- у випадку вручення рахунка уповноваженому представнику відповідача під розпис в журналі, дата зазначена у журналі;
- при направлені нарочним - дата вручення відповідачу.
В пункті 11 додатку № 4 до договору “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” сторони обумовили, якщо відповідач не надав “Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” в обумовлений термін, позивач самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає відповідачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання відповідачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу споживання електричної енергії здійснюється позивачем за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно п. 6 додатку № 5 до договору “Графік зняття показів обліку електричної енергії” без подальшого перерахунку. Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, в якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.
Як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення умов договору прийняті на себе грошові зобов'язання своєчасно та належним чином не виконав, у зв'язку із чим у відповідача утворилася заборгованість.
Так, за жовтень 2016 року відповідачем спожито 145037 кВт/год активної електроенергії на суму 342 850,06 грн. До оплати відповідачу виставлений рахунок № 28/10а від 04.11.2016 на суму 293 389,15 грн. (сума рахунку зменшена за наявності переплати на суму 49 460,91 грн.) Термін оплати - 16.11.2016. Зазначений рахунок оплачено із затриманням, а саме: 07.11.2016 в розмірі 10 000,00 грн.; 14.11.2016 в розмірі 20 000,00 грн.; 15.11.2016 в розмірі 10 000,00 грн.; 16.11.2016 в розмірі 30 000,00 грн.; 18.11.2016 в розмірі 25 000,00 грн.; 22.11.2016 в розмірі 50 000,00 грн.; 23.11.2016 в розмірі 35 000,00 грн.; 25.11.2016 в розмірі 20 000,00 грн.; 28.11.2016 в розмірі 15 000,00 грн.; 29.11.2016 в розмірі 35 000,00 грн.; 30.11.2016 в розмірі 43 389,15 грн.
За листопад 2016 року відповідачем спожито 307870 кВт/год активної електроенергії на суму 727 767,73 грн. До оплати відповідачу виставлений рахунок № 28/11а від 06.12.2016. Термін оплати - 16.12.2016. Зазначений рахунок оплачено із затриманням, а саме: 09.12.2016 в розмірі 15 000,00 грн.; 12.12.2016 в розмірі 30 000,00 грн.; 12.12.2016 в розмірі 30 000,00 грн.; 13.12.2016 в розмірі 35 000,00 грн.; 14.12.2016 в розмірі 135 000,00 грн.; 15.12.2016 в розмірі 70 000,00 грн.; 16.12.2016 в розмірі 174 000,00 грн.; 19.12.2016 в розмірі 130 000,00 грн.; 20.12.2016 в розмірі 20 000,00 грн.; 20.12.2016 в розмірі 50 000,00 грн.; 21.12.2016 в розмірі 10 000,00 грн.; 23.12.2016 в розмірі 28 767,73 грн.
За грудень 2016 року відповідачем спожито 334182 кВт/год активної електроенергії на суму 789966,14 грн. До оплати відповідачу виставлений рахунок № 28/12а від 06.01.2017. Термін оплати - 18.01.2017. Зазначений рахунок оплачено із затриманням, а саме: 12.01.2017 в розмірі 15 000,00 грн.; 16.01.2017 в розмірі 80 000,00 грн.; 17.01.2017 в розмірі 25 000,00 грн.; 18.01.2017 в розмірі 95 000,00 грн.; 19.01.2017 в розмірі 175 000,00 грн.; 20.01.2017 в розмірі 150 000,00 грн.; 23.01.2017 в розмірі 100 000,00 грн.; 24.01.2017 в розмірі 100 000,00 грн.; 25.01.2017 в розмірі 49 966,14 грн.
З матеріалів справи вбачається, що згідно листа №05/2325 від 07.12.2016 відповідач відмовився оплачувати виставлений позивачем рахунок по пені та 3 % річних, надав контррозрахунок, зазначивши, що день фактичної оплати суми заборгованості не включається в період часу за який здійснюється нарахування штрафних санкцій, а тому розмір нарахованої пені та 3 % річних є значно меншим.
Позивач листом №58/560-юр від 14.12.2016 повідомив відповідача про необгрунтованість його доводів.
Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №05 від 22.02.2017 про сплату 3244,14 грн. У відповідь відповідачем надано лист №05/400 від 14.03.2017 про відмову в задоволенні претензійних вимог та надано контррозрахунок заборгованості.
Заслухавши доводи представників сторін, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд вирішив позов задовольнити з урахуванням наступного.
За недотримання термінів виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 2930,17 грн. пені за період з 17.11.2016 по 24.01.2017.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 (з наступними змінами та доповненнями) розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня (стаття 3).
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 4.2.1. договору, який передбачає, що у випадку недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог - доручень за активну електроенергію відповідач сплачує позивачу пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.
Факт порушення відповідачем термінів розрахунків є доведеним. Вимога про стягнення пені в сумі 2930,17 грн. заявлено обґрунтовано. Розрахунок пені здійснено з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені.
Розрахунок пені перевірено судом, є вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та задовольняється судом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунками позивача відповідачу нараховані 313,97 грн. 3% річних за період з 17.11.2016 по 24.01.2017.
Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.
Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України та ст. 275 Господарського України, за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідності до положень ст. 26 Закону України “Про електричну енергію” та п. 5.1 Правил користування електричною енергією, які затверджені постановою НКРЕ України від 17.10.2005 № 910 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18.11.2005 за № 1399/11679, в редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 № 910, споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Посилання відповідача на не включення дня фактичної оплати сум заборгованості в період часу за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені з урахуванням періодичної часткової оплати є безпідставним, оскільки такий день враховується лише при первинній оплаті всієї суми, яка підлягала сплаті на певну дату визначену умовами договору. Усі наступні платежі після спливу строку для розрахунків за поставлену електричну енергію відбуваються з прострочення строку оплати за зобов'язанням, а відтак до періоду прострочення оплати зобов'язання включаються всі дні в які відбувалась часткова оплата та які здійсненні з простроченням, тобто після завершення строку для оплати рахунку.
Положеннями частини першої статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Враховуючи вимоги ст. 233 ГК України, судом відмовлено у клопотанні відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки розмір пені не є надмірно великим, її розмір розраховано з урахуванням умов договору та вимог чинного законодавства України.
За викладених обставин та вимог чинного законодавства України, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 підприємства “Дніпрорудненські теплові мережі” (71630, Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Героїв Праці, буд. 11; код ЄДРПОУ 32597943) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (71601, Запорізька область, м. Василівка, вул. Гоголя, буд. 1-а; код ЄДРПОУ 00130926) пеню в розмірі 2 930,17 грн. (дві тисячі дев'ятсот тридцять гривень 17 коп.), 3 % річних у розмірі 313,97 грн. (триста тринадцять гривень 97 коп.), судових витрат у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.). Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 19 серпня 2017 року.
Суддя І. С. Горохов