61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
15.08.2017 Справа № 910/5916/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Кащеєві А.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства “МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ОСОБА_1”, м. Маріуполь
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ
про стягнення 294981,61 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_2
Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ОСОБА_1", м. Маріуполь, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу у сумі 294981,61грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час здійснення перевезення вантажів на адресу Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_1” за наявними у матеріалах справи залізничними накладними, відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені ст.41 Статуту залізниць та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України, з огляду на що існують підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 294981,61грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2017 було порушено провадження по справі №910/5916/17 та призначено справу до розгляду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2017 матеріали справи №910/5916/17 за позовом Публічного акціонерного товариства “МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ОСОБА_1”, м. Маріуполь до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ про стягнення 294981,61 грн. направлені для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області за місцезнаходженням відособленого підрозділу - Регіональної філії «Донецька залізниця», якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи.
Матеріали справи № 910/5916/17 надійшли до господарського суду Донецької області 09.06.2017.
09.06.2017 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 910/5916/17 передано на розгляд судді Курило Г.Є.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.06.2017 суддею Курило Г.Є. справу №910/5916/17 було прийнято до провадження.
27.06.2017, 11.08.2017 від позивача надійшли клопотання №09/336 від 21.06.2017 та № 09/336 від 11.08.2017 про проведення судового засідання без участі представника позивача. Суд задовольняє означені клопотання.
29.06.2017 відповідач надав відзив на позовну заяву №2022/910/5916/17 від 26.06.2017, в якому останній зазначив, що не заперечує сам факт порушення відповідачем визначених правил термінів доставки вантажів позивачу, однак вважає, що позивачем невірно прораховано терміни доставки вантажу і, відповідно, невірно нарахований штраф, та просить суд зменшити розмір суми штрафу до 5% від суми позову.
09.08.2017 до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення від 07.08.2017 №09/336, в яких позивач просить відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення суми штрафу.
Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечував, просив зменшити розмір штрафу.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України та продовжувався на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
25.12.2015 між позивачем, Публічним акціонерним товариством "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ОСОБА_1", та відповідачем, Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі начальника Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» було укладено договір №1970/ДФ/10017 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги, на підставі якого протягом січня-лютого 2017 року відповідачем було здійснено перевезення вантажу на станцію та залізницю призначення - Маріуполь-Сортувальний, одержувачем якого є позивач.
За твердженнями позивача перевезення зазначеного вантажу було здійснено із порушенням визначених строків доставки.
Зазначена обставина і послугувала підставою для подачі даної позовної заяви про стягнення з відповідача штрафу за порушення строків доставки вантажу.
Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України.
Частиною 2 статті 908 ЦК України, що кореспондується з вимогами ч. 5 ст. 307 ГК України, передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Згідно з ст. 131 Статуту залізниць України, претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу.
Претензії, що виникли з приводу перевезення пасажирів, багажу і вантажобагажу можуть бути заявлені залізниці відправлення або призначення (на бажання заявника претензії). Претензії, що виникли з перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні, заявляються: а) залізниці призначення, якщо кінцевим пунктом перевезення є залізнична станція; б) іншому транспортному органу, якщо кінцевим пунктом перевезення є порт.
Претензії вантажовідправників щодо штрафів заявляються залізниці відправлення, а вантажоодержувачів - залізниці призначення.
Згідно зі ст.22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Статтею 41 вказаного підзаконного нормативно-правового акту регламентовано, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Відповідно до п.1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктами 1.1, 2.1 вказаних Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Разом з тим, згідно з пунктом 2.4 наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9 Правил).
Відповідно до пункту 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Як свідчать матеріали справи, у січні - лютому 2017 року на адресу позивача (вантажоодержувача) надійшли вагони з вантажем за залізничними накладними №47998208 від 30.11.2016, №45902996 від 28.12.2016, №45903382 від 28.12.2016, №46013793 від 31.12.2016, №46014643 від 31.12.2016, №43441997 від 29.12.2016, №45986643 від 30.12.2016, №46140398 від 04.01.2017, №35182435 від 06.01.2017, №46329512 від 10.01.2017, №43504125 від 06.01.2017, №43522515 від 13.01.2017, №46401683 від 12.01.2017, №46493268 від 15.01.2017, №46497947 від 15.01.2017, №34100958 від 13.01.2017, №46583324 від 18.01.2017, №46524526 від 16.01.2017, №46528022 від 16.01.2017, №46531893 від 16.01.2017, №53862249 від 18.01.2017, №43647544 від 23.01.2017, №46807012 від 25.01.2017, №46818225 від 26.01.2017, №46935268 від 29.01.2017, №46976742 від 31.01.2017, №43700178 від 28.01.2017, №41395666 від 04.02.2017, №43726538 від 31.01.2017, №43729441 від 31.01.2017, №47302526 від 09.02.2017, №47326897 від 10.02.2017, №43769637 від 06.02.2017, №43805555 від 10.02.2017, №48181259 від 01.02.2017, №47193669 від 06.02.2017, №41524398 від 09.02.2017, №34469809 від 10.02.2017, №34470948 від 10.02.2017, №34471102 від 10.02.2017, №47425582 від 13.02.2017, №47425921 від 13.02.2017, №47588314 від 17.02.2017, №47591854 від 17.02.2017, №47593835 від 17.02.2017, №47593843 від 17.02.2017, №47593868 від 17.02.2017, №43881184 від 17.02.2017, №48464507 від 14.02.2017, №48464515 від 14.02.2017, №48464523 від 14.02.2017, №48464531 від 14.02.2017, №48464549 від 14.02.2017, №48464556 від 14.02.2017, №48464564 від 14.02.2017, №48464655 від 14.02.2017, №48464671 від 14.02.2017, №47682539 від 21.02.2017, №47685417 від 21.02.2017, №47706460 від 21.02.2017, №47706544 від 21.02.2017, які наявні в матеріалах справи із порушенням встановленого ст.41 Статуту залізниць України терміну доставки вантажу.
Залізничні накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ст.116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Відповідно до Інформаційного листа №01-06/420/2012 від 04.04.2012р. Вищого господарського суду України “Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів” згідно з частинами другою і третьою статті 41 Статуту залізниць України терміни доставки вантажів та правила обчислення термінів їх доставки встановлені Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644.
За приписами пунктів 2.1, 2.4 названих Правил обчислення відповідних термінів починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Розміри штрафу за несвоєчасну доставку вантажів, які залізниця сплачує одержувачу вантажу, встановлені статтею 116 Статуту у відсотках від провізної плати залежно від кількості прострочених діб. Таким чином, встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Відтак, як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував та заявив до стягнення штраф за несвоєчасну доставку вантажу за січень - лютий 2017 року у розмірі 294981,61грн.
Дослідивши розрахунок позовних вимог, а також враховуючи, що відповідач не заперечує факт порушення визначених правил термінів доставки вантажів за спірними накладними суд встановив, що сума штрафу у розмірі 294981,61грн. за несвоєчасну доставку вантажу за січень - лютий 2017 року є вірною.
Відповідач просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення суми штрафу до 5 % від суми позову. Позивач проти вказаного клопотання заперечив.
Згідно із ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За приписами ч.4 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зі змісту п.3.17.4 постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За приписами п. 6 роз'яснення №04-5/601 від 29.05.2002 Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.
В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на проведення бойових дій на території Донецької області, що ускладнило транспортне сполучення у межах Регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” та забезпечення виконання вимог Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів. Водночас, як зазначає відповідач, з моменту набрання чинності Тимчасовим порядком здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей було ускладнено перевезення вантажів з непідконтрольної українській владі території на адресу позивача, що зумовило затримку вантажів на контрольних пунктах в'їзду/виїзду та спрямування вантажопотоків не за найкоротшою тарифною відстанню, а в об'їзд.
Судом враховано, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України”, на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Лиман, де проводить свою господарську діяльність Регіональна філія “Донецька залізниця”, м. Лиман.
При цьому, події на території Донецької області, якими є активна фаза антитерористичної операції у Донецькій області, проведення бойових дій у регіоні, а також інші численні порушення у зв'язку з цими обставинами, загальновідомі та додаткового підтвердження не вимагають.
Майже вся залізнична мережа регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" знаходиться в зоні проведення АТО, що значно ускладнило транспортне сполучення у межах регіональної філії "Донецька залізниця" та забезпечення виконання вимог та положень Статуту залізниць України і Правил перевезення вантажів.
Крім того, за твердженнями відповідача, проведення антитерористичної операції на території Донецької області суттєво вплинуло на фінансове становище Регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, а саме за змістом звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за 2016р. у останнього наявний збиток у сумі 77031 тис. грн. (код рядка 2295).
На підставі вищенаведеного, та з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, беручи до уваги наявність обставин проведення антитерористичної операції у Донецькій області на теперішній час, відсутність в діях відповідача прямого умислу на порушення зобов'язання, з урахуванням матеріальних інтересів позивача, який здійснює господарську діяльність у м. Маріуполі, яке входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та враховуючи фінансовий стан відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації права, що передбачено ст.83 Господарського процесуального кодексу України, та вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача частково та зменшити розмір штрафу на 30 відсотків, а саме до 206487,13грн.
Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача оскільки внаслідок його неправильних дій виник спір.
На підставі ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ОСОБА_1”, м. Маріуполь до відповідача, Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ про стягнення 294981,61 грн., задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_1” (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, ідентифікаційний код 00191129) суму штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 206487,13грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 4424,72грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 15.08.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 21.08.2017. Повний текст рішення підписано 21.08.2017.
Суддя Г.Є. Курило