Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
"21" серпня 2017 р. Справа № 906/749/17
Суддя господарського суду Житомирської області Сікорська Н.А. ,
розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали за позовом:
Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Ігнатпіль"
до 1) Комунального підприємства "Джерело" Ігнатпільської сільської ради в особі в.о директора ОСОБА_1
2) Ігнатпільської сільської ради в особі сільського голови ОСОБА_2
про визнання дії щодо не підписання акту приймання-передачі будинків та ненадання технічної документації на ці будинки незаконними, зобов'язати передати всю технічну документацію на будинки та підписати акт приймання-передачі будинків
Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить:
- визнати дії в.о директора КП "Джерело" ОСОБА_1 щодо непідписання акту приймання-передачі будинків та ненадання технічної документації на ці будинки незаконними;
- зобов'язати в. о. директора КП «Джерело» та Ігнатпільську сільську раду передати всю технічну документацію на будинки;
- зобов'язати в. о. директора КП «Джерело» та Голову Ігнатпільської сільської ради підписати акт приймання-передачі будинків, що входять до складу ОСББ «Ігнатпіль» з усіма належними додатками, а в разі їх відсутності зробити в акті приймання-передачі будинків про це відмітку
Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Господарського процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявниками вимог щодо подачі та форми позовної заяви, господарський суд встановив, що подана позивачем позовна заява не може бути прийнята до розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Частиною 2 статті 44 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ст.1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ч.1 ст.4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону); за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону).
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (зі змінами та доповненнями), прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2017 року встановлений у розмірі 1600 гривень.
Частиною 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається позовної заяви, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру.
За вказаних обставин, позивачу при поданні позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір за всіма вимогами немайнового характеру в розмірі 4800,00 грн.
Натомість позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 11919 від 17.08.2017 про сплату судового збору в сумі 1600,00 грн.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно ч.3 ст.63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Водночас суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього кодексу.
Згідно ч.1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З вищенаведеного слідує, що сторонами в господарському процесі виступають юридичні особи, отже і вимоги можуть ставитись лише до юридичних осіб, а не їх уповноважених осіб (керівників, директорів, тощо.)
Керуючись п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України,
Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.
Додаток на 47-ми аркушах, в тому числі, квитанція про сплату судового збору № 11919 від 17.08.2017
Суддя Сікорська Н.А.
Друк:
1- в наряд
2- позивачу (рек. з повід)