17.08.2017 Справа № 904/7106/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Флоріт", с. Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тауер Дівелопмент", м. Дніпро
про стягнення 47 339 грн. 60 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № б/н від 04.05.2017р.;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Флоріт" звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тауер Дівелопмент" заборгованість в розмірі 47 339 грн. 60 коп., з яких: 21 543 грн. 96 коп. - сума основного боргу, 19 710 грн. 93 коп. - пеня, 1 328 грн. 00 коп. - 3% річних, 4 756 грн. 71 коп. - індекс інфляцій, відповідно до умов договору підряду № 471-210/3-П від 17.10.2014р.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.
Ухвалою суду від 10.07.2017р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 01.08.2017р.
Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов від 31.07.2017р. зазначив, що відповідачем була здійснена часткова оплата за договором у сумі 9 337 грн. 94 коп.Крім того, вказує, що позивач протягом шестимісячного строку відповідно до дня, коли зобов'язання відповідачем повинно було бути виконано, а саме починаючи з 08.06.2015р. по 27.06.2017р., не скористався своїм правом застосувати до відповідача штрафні санкції у вигляді пені, не пред'явивши протягом шестимісячного строку відповідної претензії. Таким чином, на думку відповідача, позивач не має права застосувати та нараховувати вказані штрафні санкції, у зв'язку із пропуском шестимісячного строку. Просив в позові відмовити.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 01.08.2017р. по 17.08.2017р.
У судове засідання 17.08.2017р. відповідач явку повноважного представника не забезпечив, витребувані судом документи не надав.
Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідач, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника в повідомленні про перерву від 01.08.2017р. (а.с.46).
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
17.10.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Флоріт" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тауер Дівелопмент" (замовник) було укладено договір підряду № 471-210/3-П (далі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується в зазначений в договорі термін виконати на свій ризик власними та залученими силами з використанням свого обладнання і матеріалів, за завданням замовника роботи по монтажу внутрішніх мереж водопостачання та пожежного водопроводу, і здати їх в обумовлені терміни замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору (п. 2.1. договору).
Об'єкт - Друга черга містобудівного ансамблю "Крутогорний" житловий комплекс "Каміння" (1-ий етап будівництва) в районі вул. Дзержинського та вул. Колодязній, 2-й пусковий комплекс. Д№3, №4. "Пристрій резервних переходів (футлярів) під електричні кабелі в районі будинку №4 і переходів (футлярів) між будинками №4 і №5 " (розділ 1 договору).
Склад, перелік, обсяги робіт і їх перелік, обсяги наданих підрядчиком матеріалів і ресурсів вказуються в підписаній сторонами договірною ціною (кошторису) (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2. договору).
Сторони дійшли згоди, що вартість робіт, що є предметом цього договору, вказується в додатках № 1 (Договірна ціна / кошторис) до даного договору (п. 3.1. договору).
Вартість робіт згідно з додатком № 1 складає: 25 734,92 грн. без НДС; ПДВ-20% - 5 146,98 грн.; Всього вартість робіт з ПДВ становить: 30 881,90 грн. (п. 3.2. договору).
Терміни робіт визначаються Графіком виконання робіт (Додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору (п. 4.3. договору).
Оплата вартості матеріалів проводиться замовником в національній валюті України, на умовах передоплати (100% вартості) протягом 5-ти днів з моменту отримання рахунку від підрядника. Оплата виконаних робіт здійснюється замовником протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня прийняття робіт і підписання актів виконаних робіт (п. 5.1. договору).
Розмір передоплати за матеріали, формується виходячи з умов контракту на придбання матеріалів, який укладено підрядником з постачальником. Постачальника визначає замовник (п. 5.2. договору).
Оплата виконаних робіт здійснюється на підставі актів виконаних робіт, надання послуг-на підставі рахунку (п. 5.3. договору).
Акт приймання-здачі виконаних робіт - документ, що підтверджує виконання підрядником певних робіт, їх етапів, а також приймання їх замовником, підписаний уповноваженими представниками сторін. До акта виконаних робіт повинна бути додана відповідна виконавча документація на даний вид робіт згідно будівельних норм, правил і умов даного договору. На послуги, які надає підрядник в процесі будівництва, акт приймання-здачі виконаних робіт не складається (розділ 1 договору).
Підрядник протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту закінчення етапу робіт, пред'являє до здачі виконані роботи і подає для підписання замовнику акти виконаних робіт. Склад і обсяг виконаних робіт, які підлягають прийняттю і оплаті, мають відповідати умовам договору. Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів приймає виконані роботи, перевіряє подані підрядником документи фактичними обсягами виконаних робіт та їх відповідність проектній, робочої документації, кошторисної вартості, умов договору приймає роботи та підписує акти виконаних робіт або надає мотивовану відмову від прийняття робіт і підписання акта виконаних робіт. У разі вмотивованої відмови замовника від прийняття робіт і підписання документів складається двосторонній акт з переліком недоліків і необхідних доробок із зазначенням термінів їх виконання, виправлення недоліків (п. 5.4. договору).
Підписані замовником ОСОБА_1 виконаних робіт є підставою для остаточних розрахунків за цим договором протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання останнього ОСОБА_1 виконаних робіт (п. 5.5. договору).
Замовник зобов'язаний: своєчасно прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи; прийняти та оплатити роботу, виконану відповідно до проектної, технічної документації в терміни, визначені Графіком виконання робіт з дотриманням Умов виконання робіт (п. 7.1.1. договору).
Прийом виконаних підрядником робіт здійснюється замовником з моменту письмового повідомлення підрядника про виконання обсягу робіт і оформляється ОСОБА_1 виконаних робіт і Довідкою про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 (або в інший узгодженої сторонами формі), підписаних уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт і довідку про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 готує підрядник, і протягом п'яти календарних днів з моменту завершення робіт (етапу робіт) пред'являє до приймання виконані роботи і передає акти виконаних робіт для підписання замовнику. Замовник протягом п'яти робочих днів зобов'язаний здійснити приймання виконаних робіт і підписати ОСОБА_1 виконаних робіт в частині фактично виконаних робіт, або надати мотивовану відмову від приймання виконаних робіт (п. 11.1. договору).
Цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 16.1. договору).
Сторони підписали та скріпили печатками додаток № 1 до договору «Договірна ціна» (а.с. 30), відповідно д якого вартість робіт становить 30 881 грн. 90 коп.
Сторонами підписано додаток № 4 до договору «Графік фінансування робіт» (а.с. 31).
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Флоріт" виконало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Тауер Дівелопмент" прийняло роботи за договором підряду № 471-210/3-П від 17.10.2014р. на суму 30 881 грн. 90 коп., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актом № 050215/01 виконаних будівельно-монтажних робіт за червень 2015р. від 02.06.2015р. (а.с. 32) Господарський суд зазначає, що вказаний акт підписаний сторонами без жодних зауважень чи заперечень.
Позивач стверджує, що відповідач в порушення умов договору за виконані роботи сплатив частково, перерахувавши на рахунок позивача передплату вартості матеріалів, згідно виставленого позивачем рахунку, в розмірі 9 337 грн. 94 коп., що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 33). Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 21 543 грн. 96 коп.
Положеннями п. 12.12. договору визначено, що у разі прострочення оплати за виконані роботи замовник сплачує підряднику штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
За розрахунком позивача сума нарахованої пені за період з 08.06.2015р. по 08.12.2015р. складає 19 710 грн. 93 коп.
На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 4 756 грн. 71 коп. інфляційних втрат за період з червня 2015 по травень 2017р. та 1 328 грн. 00 коп. 3% річних за період з 08.06.2015р. по 27.06.2017р.
В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 29.12.2016р. № 200 (а.с. 22-23), в якій вимагав сплатити заборгованість. У якості доказу направлення вказаної претензії позивач надав копії фіскального чека та опису вкладення датованих 29.12.2016р. (а.с. 24). Однак, як стверджує позивач, претензія залишена відповідачем ез відповіді та задоволення.
Заборгованість відповідача підтверджується: договором з додатками, актом виконаних будівельно-монтажних робіт, обґрунтованим розрахунком суми позовних вимог тощо.
На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на положення пункту 5.5. договору підписані замовником ОСОБА_1 виконаних робіт є підставою для остаточних розрахунків за цим договором протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання останнього ОСОБА_1 виконаних робіт.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 виконаних будівельно-монтажних робіт за червень 2015р. № 050215/01 на суму 30 881 грн. 90 коп. підписано сторонами 02.06.2015р.
Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися із позивачем за виконані роботи у строк до 09.06.2015р. включно (02.06.2015р. + 5 робочих днів).
Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Перевіривши виконаний позивачем розрахунок 3% річних та пені, судом встановлено, що останнім допущено помилку при визначенні періоду нарахування, а саме, відповідні нарахування повинні здійснюватися з 10.06.2015р., а не з 08.06.2015р, як зазначено позивачем у розрахунку.
Також при розрахунку пені позивачем не враховано приписи ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, відповідно до яких розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до перерахунку, виконаного господарським судом, розмір пені (у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України) за період з 10.06.2015р. по 08.12.2015р. становить 5 638 грн. 02 коп., розмір 3% річних за період з 10.06.2015р. по 27.06.2017р. становить 1 324 грн. 51 коп. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Щодо заявлених до стягнення позивачем інфляційних втрат в розмірі 4 756 грн. 71 коп. суд зазначає наступне.
Згідно п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” від 17.12.13р. № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховані вищенаведені приписи та виконано розрахунок з урахуванням індексу інфляції, визначеного у місяці, в якому платіж мав бути здійснений, а не у наступному, у зв'язку із чим, згідно перерахунку господарського суду, до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 4 651 грн. 93 коп. за період з липня 2015р. по травень 2017р. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені договором, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати виконаних позивачем будівельних робіт, чим порушив умови укладеної із позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 21 543 грн. 96 коп. - основного боргу, 5 638 грн. 02 коп. - пені, 1 324 грн. 51 коп. - 3% річних, 4 651 грн. 93 коп. - інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.
Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи або не впливають та не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому відхиляються господарським судом.
Так, відповідач у своєму відзиві зазначає, що відповідно до п. 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» до вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).
У відповідності до норми ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу, суд зобов'язаний застосувати позовну давність лише за заявою сторони у спорі, причому така заява має бути подана до винесення судового рішення. За своїм процесуальним змістом заява про застосування позовної давності є клопотанням про відновлення пропущеного строку позовної давності і остання повинна містити посилання на певні обставини або причини, які є підставами для поновлення пропущених строків позовної давності з відповідними календарними розрахунками, а також докази та вимоги сторони щодо відновлення пропущених строків. Необхідно нагадати, що за правилами господарського судочинства така заява (клопотання) має подаватися до суду у письмовому вигляді. Доцільним, але не обов'язковим, видається подання такої заяви у письмовому вигляді і у межах цивільного судочинства.
Норма ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу покладає на сторону у справі обов'язок подавати заяву про сплив (закінчення) строку позовної давності як підставу для відмови у позові. Зазначена заява повинна містити виклад обставин, у відповідності до яких строк позовної давності сплив (закінчився), календарний розрахунок відповідних строків, наявні докази та вимоги щодо застосування судом наслідків спливу позовної давності у вигляді відмови у позові. У випадку встановлення судом факту спливу строків позовної давності суд зобов'язаний відмовити у задоволенні позовних вимог.
Господарський суд зазначає, що у прохальній частині відзиву на позовну заяву та по тексту вказаного заперечення відповідач не просить суд застосувати до правовідносин позовну давність, згадування в тексті заперечення про те, що відповідно до п. 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» до вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України), не вважається заявою в розумінні ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене, за відсутності заяви сторони у спорі, позовна давність застосуванню не підлягає.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тауер Дівелопмент" (49027, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 35-Б, корп. 2, код ЄДРПОУ 34823313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Флоріт" (52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Новоолександрівка, територія Новоолександрівської сільської ради, комплекс будівель та споруд № 187, код ЄДРПОУ 13455759) 21 543 грн. 96 коп. (двадцять одну тисячу п'ятсот сорок три грн.. 96 коп.) основного боргу, 5 638 грн. 02 коп. (п'ять тисяч шістсот тридцять вісім грн.. 02 коп.) пені, 1 324 грн. 51 коп. (одну тисячу триста двадцять чотири грн.. 51 коп.) 3% річних, 4 651 грн. 93 коп. (чотири тисячі шістсот п'ятдесят одну грн.. 93 коп.) інфляційних втрат, 1 120 грн. 70 коп. (одну тисячу сто двадцять грн.. 70 коп.) витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь
Повне рішення складено 21.08.2017