21.08.2017 Справа № 904/7331/17
За позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОСЕРВІС" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м. Вільногірськ
до Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м. Вільногірськ
про стягнення 203 955,39 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 07.08.2017, представник;
від відповідача: не з'явився;
Комунальне підприємство «Теплосервіс» Вільногірської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради про стягнення 203955, 39 грн., з яких 175000,00 грн. - основний борг, 4689, 04 грн. - 3% річних, 24266, 35 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язання за договором надання поворотної фінансової допомоги № 415/У від 21.12.2015 в частині повного та своєчасного повернення наданих грошових коштів.
Ухвалою суду від 17.07.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено у засіданні на 21.08.2017.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа з ухвалою суду (а.с.25).
Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).
В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 21.08.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Між Комунальним підприємством «Теплосервіс» Вільногірської міської ради (далі - позивач, позикодавець) та Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради (далі - відповідач, позичальник) 21.12.2015 було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 415/У (далі - договір), відповідно до умов якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу в сумі 175000, 00 грн., а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 договору). Поворотна фінансова допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позичальника (п. 2.2 договору). Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов'язання за договором. Договір може бути скасовано за домовленістю сторін (п. 8.1 договору).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання умов договору, позивач 23.12.2015 здійснив перерахування відповідачу грошових коштів у розмірі 175000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.12.2015 № 581 (а.с. 13).
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31.07.2016 року (п. 3.1 договору).
Однак, Відповідач порушив свої зобов'язання за договором, і не повернув суму позики позивачеві у розмірі 175000,00 грн. в строк, встановлений договором.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 175000,00 грн.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 175000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі цього, позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 4689, 04 грн. за період з 31.07.2016 по 21.06.2017 та інфляційні втрати у розмірі 24266, 35 грн. за період серпень 2016 - травень 2017.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що позивачем при здійсненні розрахунку не враховано, що 2016 рік мав 366 днів. А тому, 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 4682, 99 грн.
Розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. Тому, вимоги позивача про інфляційних втрат у розмірі 24266, 35 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, позов слід задовольнити частково.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору стягуються з відповідач на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 3059, 24 грн.
Керуючись ст. ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 611, 612, 625, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Молодіжна, 53; ідентифікаційний код 36489096) на користь Комунального підприємства «Теплосервіс» Вільногірської міської ради (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Центральна, 8; ідентифікаційний код 36489101) основний борг у розмірі 175000, 00 грн., інфляційні втрати у розмірі 24266, 35 грн., 3% річних у розмірі 4682, 99 грн. та 3059, 24 грн. витрат зі сплати судового збору.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.
Повне рішення складено 21.08.2017
Суддя М.О. Ніколенко