61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
15.08.2017 Справа № 905/1234/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Кащеєві А.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства “МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ”, м. Маріуполь
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця”, м. Лиман
про стягнення штрафу в розмірі 1173781,00 грн.
Представники сторін:
від позивача : ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_2- за довіреністю.
В судовому засіданні оголошувалась
перерва з 08.08.2017 по 15.08.2017
Суть спору: Позивач, Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця”, м. Лиман про стягнення штрафу в розмірі 1173781,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час здійснення перевезення вантажів на адресу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» за наявними у матеріалах справи залізничними накладними, відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені ст.41 Статуту залізниць та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України, з огляду на що існують підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 1173781,00 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.05.2017 порушено провадження по справі №905/1234/17.
Через канцелярію суду 14.06.2017 позивач надав пояснення від 12.06.2017 № 09-5/21 по справі, в яких просив задовольнити позовні вимоги.
04.07.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №2022/1234/ню від 30.06.2017, в якому останній зазначив, що не заперечує факт порушення визначених правил термінів доставки вантажів позивачу, проте вважає, що позивачем штраф нарахований невірно, оскільки позивач не застосовує при розрахунку штрафу п. 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України. З огляду на викладене, просить суд у задоволені позовних вимог відмовити, а у разі задоволення позовних вимог - суттєво зменшити розмір суми штрафу.
На адресу суду 04.07.2017 позивач надав пояснення № 09-5/21 від 30.06.2017, в яких зазначив, що відповідач не надав доказів поважності причин порушення строків доставки вантажу та просив суд задовольнити позовні вимоги.
08.08.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про зменшення розміру штрафу №2022/145 від 07.08.2017, в якому останній зазначив, що не заперечує сам факт порушення відповідачем визначених правил термінів доставки вантажів позивачу та просить суд зменшити розмір суми штрафу до 5% від суми позову.
У судових засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог. Проти зменшення розміру штрафу заперечував. Відповідач проти задоволення позову заперечував та просив зменшити розмір штрафу.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України та продовжувався на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
Протягом квітня 2017 року відповідач, Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця”, м. Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця”, м. Лиман здійснив доставку вантажів на станцію призначення - Сартана, одержувачем якого є позивач, Приватне акціонерне товариство “МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ”, м. Маріуполь за залізничними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.
За твердженнями позивача перевезення вантажу за вказаними накладними було здійснено із порушенням визначених строків доставки.
Зазначена обставина і послугувала підставою для подачі даної позовної заяви про стягнення з відповідача штрафу за порушення строків доставки вантажу.
Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України.
За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно до ч.3 ст.909 вказаного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
За приписами ст.6 глави 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Згідно зі ст.22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Статтею 41 вказаного підзаконного нормативно-правового акту регламентовано, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Відповідно до п.1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктами 1.1, 2.1 вказаних Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Разом з тим, згідно з пунктом 2.4 наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9 Правил).
Відповідно до пункту 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Залізничні накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.
Як свідчать матеріали справи, у квітні 2017 року на адресу позивача (вантажоодержувача) надійшли вагони з вантажем за залізничними накладними, які наявні в матеріалах справи із порушенням встановленого ст.41 Статуту залізниць України терміну доставки вантажу.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ст.116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Відповідно до Інформаційного листа №01-06/420/2012 від 04.04.2012 Вищого господарського суду України “Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів” згідно з частинами другою і третьою статті 41 Статуту залізниць України терміни доставки вантажів та правила обчислення термінів їх доставки встановлені Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644. За приписами пунктів 2.1, 2.4 названих Правил обчислення відповідних термінів починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Розміри штрафу за несвоєчасну доставку вантажів, які залізниця сплачує одержувачу вантажу, встановлені статтею 116 Статуту у відсотках від провізної плати залежно від кількості прострочених діб. Таким чином, встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував та заявив до стягнення штраф за несвоєчасну доставку вантажу за квітень 2017 року у розмірі 1173781,00 грн.
Відповідач зазначив, що позивач невірно прорахував терміни доставки вантажу, та зазначив що по накладній № 49404809 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 08.04.2017, доставлений 15.04.2017, відстань від станції відправлення Авдіїївка до станції призначення Сартана складає 419 км, таким чином обчислення строків доставки вантажу починається 09.04.2017, становить 3 доби до 11.04.2017 та збільшується на 1 добу (операції, пов'язані з відправленням та прибуттям), таким чином, за думкою відповідача нормативний строк доставки вантажу становить 6 діб, а фактичний строк складає 7 діб. Прострочка доставки вантажу по даній накладній - 1доба, а згідно ст. 116 Статуту штраф розраховується в розмірі 10% провізної плати за прострочення на дві доби.
Однак, суд вважає, що відповідачем невірно здійснено контррозрахунок штрафу на підставі наступного.
Норма доставки: 3 доби (на відстань 419км) + 1 доба (на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) + 1 доба (п. 2.1 вказаних Правил) = 5 діб. Всього 5 діб. Фактично: 7 діб, отже позивачем правомірно нараховано відповідно до ст. 116 Статуту штраф в розмірі 10% провізної плати за прострочення доставки вантажу на дві доби.
Дослідивши розрахунок позовних вимог, а також враховуючи, що відповідач не довів факт відсутності порушення визначених Правил термінів доставки вантажів за спірними накладними суд встановив, що сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у квітні 2017 року нарахована правомірно, а заперечення відповідача, що позивач не застосовує при розрахунку штрафу п. 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу помилковими.
Відповідач просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення суми штрафу до 5 % від суми позову. Позивач проти вказаного клопотання заперечив.
Згідно із ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За приписами ч.4 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зі змісту п.3.17.4 постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За приписами п. 6 роз'яснення №04-5/601 від 29.05.2002 Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.
В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на проведення бойових дій на території Донецької області, що ускладнило транспортне сполучення у межах Регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” та забезпечення виконання вимог Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів. Водночас, як зазначає відповідач, з моменту набрання чинності Тимчасовим порядком здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей було ускладнено перевезення вантажів з непідконтрольної українській владі території на адресу позивача, що зумовило затримку вантажів на контрольних пунктах в'їзду/виїзду та спрямування вантажопотоків не за найкоротшою тарифною відстанню, а в об'їзд.
Судом враховано, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України”, на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Лиман, де проводить свою господарську діяльність Регіональна філія “Донецька залізниця”, м. Лиман.
При цьому, події на території Донецької області, якими є активна фаза антитерористичної операції у Донецькій області, проведення бойових дій у регіоні, а також інші численні порушення у зв'язку з цими обставинами, загальновідомі та додаткового підтвердження не вимагають.
Майже вся залізнична мережа регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" знаходиться в зоні проведення АТО, що значно ускладнило транспортне сполучення у межах регіональної філії "Донецька залізниця" та забезпечення виконання вимог та положень Статуту залізниць України і Правил перевезення вантажів.
Крім того, за твердженнями відповідача, проведення антитерористичної операції на території Донецької області суттєво вплинуло на фінансове становище Регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, а саме за змістом звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за 2016р. у останнього наявний збиток у сумі 77031 тис. грн. (код рядка 2295).
На підставі вищенаведеного, та з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, беручи до уваги наявність обставин проведення антитерористичної операції у Донецькій області на теперішній час, відсутність в діях відповідача прямого умислу на порушення зобов'язання, з урахуванням матеріальних інтересів позивача, який здійснює господарську діяльність у м. Маріуполі, яке входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та враховуючи фінансовий стан відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації права, що передбачено ст.83 Господарського процесуального кодексу України, та вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача частково та зменшити розмір штрафу на 30 відсотків, а саме до 821646,70грн.
Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача оскільки внаслідок його неправильних дій виник спір.
На підставі ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь, Донецька область до відповідача, Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця”, м. Лиман про стягнення штрафу в розмірі 1173781,00 грн., задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, ідентифікаційний код 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ідентифікаційний код 00191158) суму штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 821646,70грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 17606,72грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 15.08.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 21.08.2017. Повний текст рішення підписано 21.08.2017.
Суддя Г.Є. Курило