про повернення позовної заяви
21.08.2017 Справа № 904/8013/17
Суддя Назаренко Н.Г. , розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства "КОНКОРД ФІНАНС", м. Дніпро
до Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради, м. Дніпро
про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження майном, та звільнення приміщення
Приватне акціонерне товариство "КОНКОРД ФІНАНС" звернулося до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради якому просить:
- усунути перешкоди у здійсненні Приватним акціонерним товариством "КОНКОРД ФІНАНС" права користування та розпорядження майном, а саме частини приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького 1 прим. ІХ (поз. 1-10), загальною площею 201,7 кв. метрів.
- зобов'язати Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради звільнити приміщення ІХ (поз. 1-10), загальною площею 201,7 кв. метрів, що розташоване за адресою: 49000, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького 1 в підвалі.
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу до позовної заяви додаються документи на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015р. № 484-VІІІ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, а саме: за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011р. (із змінами та доповненнями) у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При зверненні до суду з відповідним позовом було сплачено судовий збір лише в розмірі 1 600,00грн. (дублікат квитанції №0.0.823350493.1 від 09.08.2017).
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, предметом позову є дві вимоги немайнового характеру. Позивачем сплачено судовий збір лише за одну вимогу.
Пунктом 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Вказана обставина є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.
Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України (п.3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.
За викладеного, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що повернення позовної заяви на підставах, визначених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачено діючим законодавством та не є відмовою в доступі до правосуддя в розумінні Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» та не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток:
- позовна заява з доданими до неї додатками на 45 арк., у тому числі дублікат квитанції про сплату судового збору №0.0.823350493.1 від 09.08.2017 на суму 1 600,00 грн.
Суддя ОСОБА_1