16.08.2017 Справа № 904/6790/17
За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ
до Комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про стягнення 40 371 грн. 99 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. №1675 від 03.07.2017р.;
від відповідача: ОСОБА_2, дов. №02/08 від 02.08.2017р.
Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради збитки в порядку регресу в розмірі 40 371 грн. 99 коп.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ним сплачено страхову суму потерпілому внаслідок ДТП власнику автомобіля НОМЕР_1 за його зверненням. Згідно судового рішення винним у ДТП визнано водія автомобіля НОМЕР_2, що є забезпеченим транспортним засобом згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9867748, укладеного між сторонами. Вважає, що оскільки відповідач у визначений п.п. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк не повідомив страховика про ДТП, позивач в силу приписів п.п. «ґ» п.п. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 вказаного Закону має право звернутися до нього з регресним позовом.
Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов зазначив, що ДТП за участю автомобіля НОМЕР_2 сталась 06.07.2016р., а ПАТ «УПСК» звернулось до експерта з заявою про здійснення експертної оцінки лише 14.12.2016р., тобто після ДТП пройшло більше 5 місяців, у зв'язку із чим відповідач вважає, що відсутні належні докази того, що пошкодження, які були предметом дослідження експертизи спричинені саме ДТП 06.07.2016р., а не у іншій ДТП. Також немає підтвердження того, що пошкодження, які вказані в експертному висновку № 4285 від 27.12.2016р. автомобіля НОМЕР_1 відносяться до ДТП, яка сталася 06.07.2016р. Крім того, в матеріалах справи відсутній попередній опис працівників поліції, які саме ушкодження було отримано вказаним автомобілем під час ДТП. Вважає, що вказаний експертний висновок не може бути використаний та розглядатися як доказ на підтвердження шкоди у сплаченій позивачем сумі. Вказує, що позивач порушив строки для проведення експертної оцінки щодо нанесеної шкоди третім особам, визначені п. 6 Порядку залучення Моторним (транспортним) страховим бюро України аварійних комісарів для визначення причин настання страхових випадків, розміру збитків та перевірки дій страховика, оскільки з дня отримання повідомлення про ДТП від потерпілої особи 10.08.2016р. не здійснив оцінку пошкоджень заявника. Просив в позові відмовити.
14.08.2017р. на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача від 14.08.2017р. № РУ/16/0448/17/1, в яких останній на спростування заперечень відповідача зазначає, що 10.08.2016р. ним було отримано повідомлення про вищевказане ДТП від сторонньої особи ОСОБА_3, який не підтвердив свої повноваження представляти інтереси власника пошкодженого автомобіля ОСОБА_4 належними документами. Крім того, від вказаної сторонньої особи 17.10.2016р. надійшла і заява про страхове відшкодування, до якої також не було надано документів, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування, у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником. За вказаних обставин, позивач не мав правових підстав для проведення дій пов'язаних з визначенням розміру збитків та виплатою страхового відшкодування в результаті ДТП, яка мала місце 06.07.2016р. Про вказане рішення позивач повідомив представника потерпілої особи ОСОБА_4 листом за вих. № 1/311 від 25.11.2016р. В свою чергу процедура розгляду питання щодо здійснення ОСОБА_4 виплати страхового-відшкодування за шкоду, заподіяну його майну була розпочата з 11.11.2016р. після одержання безпосередньо від потерпілої особи заяви на виплату страхового відшкодування (реєстраційний № 393). Отже, позивачем було належним чином виконано вимоги законодавства та здійснено перевірку і оцінку пошкоджень транспортного засобу у встановлені законом строки, що спростовує передчасні доводи відповідача. Натомість відповідачем не було виконано свого обов'язку щодо письмового повідомлення про ДТП за встановленим МТСБУ зразком та протягом встановленого законом строку, що свідчить про грубе порушення відповідачем умов договору страхування та вимог закону.
Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва з 03.08.2017р. по 16.08.2017р.
Згідно із ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
06.07.2016р. у м. Дніпрі по вул. Мільмана, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Deawoo Retech RTRS-85A державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, та транспортним засобом Land Rover Range Rover Evoque державний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_6.
За змістом довідки МВС № 95185523 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 30-31) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження передньої центральної частини.
Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САТ 668960 (а.с. 38), власником транспортного засобу Land Rover Range Rover Evoque державний номер НОМЕР_4 є ОСОБА_4.
Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.07.2016р. по справі № 20110486/16 дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_5, який 06.07.2016р. об 11:24 год. керуючи автомобілем НОМЕР_2 рухався у м. Дніпропетровську по вул.. Мільмана заднім ходом, внаслідок чого створив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 Своїми діями ОСОБА_5 порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху України, спричинивши пошкодження зазначеним транспортним засобам.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.07.2016р. по справі № 20110486/16 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 340 грн. (а.с. 27-28).
17.05.2016р. між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (страховик) та Комунальним підприємством "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради (страхувальник) укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9867748.
Відповідно до вказаного полісу забезпечений транспортний засіб: Deawoo Retech RTRS-85A, державний номер НОМЕР_3. Страховий платіж 1 002 грн. 03 коп., оплачений 17.05.2016р. Строк дії полісу з 18.05.2016р. до 17.05.2017р.
11.11.2016р. потерпілий внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особи власник пошкодженого автомобіля «Land Rover Range Rover Evoque» державний реєстраційний номер «АО 9170 ВВ» - ОСОБА_4, звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування за полісом № АІ/9867748 (а.с. 35).
Відповідно до Висновку експертного дослідження авто товарознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ № 4285 від 27.12.2016р. (а.с. 41-48), проведеного експертом-автотоварознавцем ОСОБА_7 вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля НОМЕР_5, пошкодженого у наслідок ДТП, становить 40 371 грн. 99 коп.
23.01.2017р. Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" за результатами розгляду документів за договором страхування № АІ/9867748 від 17.05.2016р. складено страховий акт № ОЦ/007/000/16/0448 (а.с. 36), відповідно до якого: вартість відновлювального ремонту, з урахуванням фізичного зносу деталей складає 40 371 грн. 99 коп.; франшиза складає 0,00 грн.; сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті, складає 40 371 грн. 99 коп.
На підставі полісу № АІ/9867748 від 17.05.2016р. (а.с. 32), заяви про страхове відшкодування (а.с.35) та страхового акту № ОЦ/007/000/16/0448 від 23.01.2017р. позивач перерахував грошові кошти у розмірі 40 371 грн. 99 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 55 від 24.01.2017р., призначення платежу: перерах. кошти на ремонт авто НОМЕР_6 згідно рах. № 670 від 09.08.2016р. за полісом АІ/9867748 від 17.05.2016р.» (а.с. 37).
07.04.2017р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № РУ/16/0448/17/1 від 16.03.2017р. (а.с. 23-25) про відшкодування збитків в порядку регресу. На підтвердження отримання відповідачем вказаної претензії позивач надав копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого відповідач отримав поштове відправлення 14.04.2017р. (а.с. 26). Відповідь на претензію позивача матеріали справи не містять.
За вказаних обставин, позивач, керуючись ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 40 371 грн. 99 коп., проти чого заперечує відповідач, що іє предметом спору.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.
За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 990 Цивільного кодексу України, що кореспондується з частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
За приписами ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Системний аналіз положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" дає підстави для висновку, що у момент укладення договору обов'язкового страхування страховик приймає на себе зобов'язання відповідати перед невизначеним і невідомим заздалегідь колом осіб за майнову шкоду, завдану цим особам страхувальником відповідальності, тобто приймає на себе фінансові ризики виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди.
За нормами ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Підпунктом «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначене право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону
Так, за змістом п. 4 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.
За змістом наведених правових норм можна зробити висновок, що в разі якщо страхувальник або водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, не повідомив у встановлені строки страховика про настання такої події, внаслідок чого в останнього виникли необґрунтовані виплати, то після виплати страхового відшкодування страховик має підстави для регресного позову до страхувальника.
Разом з тим за наявності у страхувальника або водія документально підтверджених поважних причин невиконання свого обов'язку щодо повідомлення страховика про ДТП підстав для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу немає.
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 31.05.2017р. у справі № 753/16740/15-ц.
Господарський суд зазначає, що докази письмового повідомлення водієм транспортного засобу Deawoo Retech RTRS-85A державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_5 або безпосередньо страхувальником страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди із зазначенням відомостей про місцезнаходження транспортного засобу та пошкодженого майна в матеріалах справи відсутні.
Крім того, на вимогу суду відповідачем не надані належні докази на підтвердження поважних причин невиконання свого обов'язку щодо повідомлення страховика про ДТП.
Враховуючи вищевикладене, у позивача виникло право подати регресний позов до страхувальника забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Порядок виплати страхового відшкодування визначений ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, у п. 37.4 якої встановлено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.
За нормами ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Відмова у здійсненні страхового відшкодування є правочином, в розумінні цивільного законодавства, та вчиняється у певній формі, яка встановлена ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (п. 36.2 та 36.7) у певний строк та у письмовому вигляді. І така відмова може бути оскаржена страхувальником чи особою яка має право на відшкодування у судовому порядку.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач в межах строку, визначеного ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся до відповідача із претензією, яка отримана останнім, але доказів на підтвердження її розгляду та вмотивованої відмови в задоволенні матеріали справи не містять.
На час розгляду справи доказів сплати позивачу грошових коштів 40 371 грн. 99 коп. відповідач не надав.
За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Виходячи з викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 40 371 грн. 99 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача судом відхиляються, як такі що спростовуються наявними матеріалами справи та не підтверджені належними доказами.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради (49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 3, код ЄДРПОУ 03341641) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40, код ЄДРПОУ 20602681) 40 371 грн. 99 коп. (сорок тисяч триста сімдесят одну грн.. 99 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1 600 грн. 00 коп. (одну тисячу шістсот грн.. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя ОСОБА_8
Повне рішення складено 21.08.2017