про повернення позовної заяви
18 серпня 2017 р.
Справа № 10/7/2011/5003
Суддя господарського суду Білоус В.В. , розглянувши матеріали
за позовом:Державного підприємства "Вінницький авіаційний завод - "ВІАЗ" (21034, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Чехова, буд. 7)
до:Вінницької міської ради (21100, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Соборна,59) за участі третіх осіб на стороні позивача ОСОБА_1 концерн "Укроборонпром" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 36) та Військової прокуратури Вінницького горнізону (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська,105) та третіх осіб на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький авіаційний завод" (21034, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Чехова, буд. 7) та публічне акціонерне товриство "Мотор Січ" (69068, Запорізька обл., м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 15)
про визнання незаконним та недійним рішення № 637 від 24.02.2017р. в частині припинення права постійного користування земельними ділянками
ОСОБА_1 підприємство "Вінницький авіаційний завод - "ВІАЗ" звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом до Вінницької міської ради за участі третіх осіб на стороні позивача ОСОБА_1 концерн "Укроборонпром" та Військової прокуратури Вінницького гарнізону та третіх осіб на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький авіаційний завод" та публічне акціонерне товариство "Мотор Січ".
Разом з тим, у вказаній позовній заяві позивач просить відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору. Вказана заява мотивована відсутністю фінансування на сплату судового збору.
За нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
Згідно п.3, 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.
Так, суд зауважує, що звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення, розстрочення та звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на відсутність фінансування на сплату судового збору.
Судом відмічається, що в підтвердження викладених обставин позивачем не подано жодного доказу.
Також суд звертає увагу, що позивачем не наведено та не надано будь - яких доказів на підтвердження обставин того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду справи та позивач зможе сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі. Обставина, пов'язана з відсутністю коштів не може вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.
Оскільки відстрочення, розстрочення та звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку позивачем не доведено, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У cправі "Креуз проти Польщі" (п.53, “Case of Kreuz v. Poland”, рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р., надалі - Рішення) суд постановив, що "Право на суд", закріплене п.1 ст.6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Зокрема, такими обмеженнями є сплата судового збору при зверненні особи до суду.
У пункті 60 Рішення Європейський суд з прав людини постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Тому позовна заява і додані до неї матеріали підлягають поверненню на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ст. 22, 57, п.4 ч.1 ст. 63, ст.ст. 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву Державного підприємство "Вінницький авіаційний завод - "ВІАЗ" б/н від 03.11.2016 р. на 3-х аркушах разом з матеріалами на 28-ми аркушах повернути позивачу.
2. Копію позовної заяви № б/н від 03.11.2016 року долучити до примірника ухвали, яка залишається в справі.
3. Копію ухвали надіслати позивачу, відповідачеві рекомендованим листом.
Суддя Білоус В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу ((21034, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Чехова, буд. 7)
3 - відповідачу ( 21100, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Соборна,59)
4,5,6,7, третім особам - (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 36) (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська,105) (21034, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Чехова, буд. 7) (69068, Запорізька обл., м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 15)
4,5,,5,6,7-