16 серпня 2017 р. Справа № 903/581/17
за позовом: ОСОБА_1 українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю “Лай - Спеції ”, м. Київ
до відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ВМП”, м. Нововолинськ
про стягнення 97 233 грн. 13 коп.
Суддя Кравчук А.М.
Представники:
від позивача: н/з
від відповідача: н/з
Суть спору: позивач - ОСОБА_1 українсько-німецьке товариства з обмеженою відповідальністю “Лай - Спеції ” просить стягнути з відповідача - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ВМП” 97 233 грн. 13 коп., в тому числі 71 684 грн. 10 коп. боргу за поставлений згідно договору поставки від 01.10.2014 року № 62/1-14 товар, 16 156 грн. 50 коп. пені, 1 780 грн. 05 коп. 3% річних, 7 612 грн. 48 коп. інфляції та судові витрати по справі.
Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору поставки від 01.10.2014 року № 62/1-14 щодо оплати отриманого товару.
Позивач у заявах від 04.08.2017 року, 07.08.2017 року просить відповідно до ст. 49 ГПК України стягнути з відповідача 10 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, розглянути справу без участі його представника.
Відповідач у заяві від 15.08.2017 року № 497 враховуючи, що досудове врегулювання спору не відбувалося, розгляд справи просить відкласти у зв'язку з неможливістю участі у судовому засіданні його представника
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилене судом.
Ухвалою суду від 24.07.2017 року явка представників сторін у судове засідання не визнана обов'язковою, відповідач про розгляд справи дізнався 01.08.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4540815188836, мав можливість до судового засідання подати витребувані судом документи, заперечення при їх наявності, врегулювати спір у добровільному порядку Звірка сторонами проводилась неодноразово станом на 31.05.2016 року, 31.07.2016 року, 31.08.2016 року, 30.09.2016 року, 30.11.2016 року, 31.03.2017 року, 30.04.2017 року. Поставка товару після останньої звірки не проводилась.
ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторін в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Статтею 77 ГПК України передбачено відкладення розгляду справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Враховуючи предмет спору, подані позивачем докази, надання відстрочки відповідачу в оплаті отриманого товару на 55 календарних днів, належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, те, що норми ст. 38 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе, згідно ст. 75 ГПК України, розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
01 жовтня 2014 року між позивачем ОСОБА_1 українсько-німецьким товариством з обмеженою відповідальністю “Лай - Спеції ” (постачальник) та відповідачем ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ВМП” (покупець) був укладений договір поставки № 62/1-14 (а. с. 33-35).
Згідно п. п. 1.1, 1.2, 2.1, 2,2, 2.2.1, 6.5, 7.1, 7.5, 8.2, 9.6, 13,1, 13,2 договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (харчові добавки та спеції). Асортимент товару передбачається в накладній на поставку відповідної партії товару. Товар поставляється партіями в кількості згідно з письмовими заявками покупця. Одиниця виміру - кілограми. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання накладної. Товар поставляється за цінами, визначеними у накладній на поставку відповідної партії товару. Загальна сума договору визначається сукупністю сум всіх видаткових накладних. Термін оплати - 30 календарних днів з моменту отримання товару. У випадку прострочення, допущеного покупцем при оплаті вартості поставленого товару, постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день допущеного прострочення. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2014 року. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору не сповістить іншу сторону про його розірвання, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих же умовах.
Відповідно до п. 8.2. договору поставки в редакції Додаткової угоди №1 від 07.09.2015 року до договору поставки № 62/1-14 від 01.10.2014 року строк оплати товару становить 55 календарних днів з моменту отримання від постачальника товару.
Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору поставки від 01.10.2014 року № 62/1-14.
На виконання умов договору позивач за період з 02.07.2016 року по 30.06.2017 року відпустив відповідачу товар на загальну суму 385 979 грн. 13 коп. Крім того, дебетове сальдо на початок періоду складало 196 618 грн. 83 коп. Відповідач розрахунок з врахуванням вартості поверненого товару провів частково на суму 510 913 грн. 86 коп. Операції підтверджуються видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, накладними на повернення, звітом по дебетових і кредитових операціях, карткою рахунку 361 за липень 2016 року -липень 2017 року по ТОВ «ВМП», актами звірки взаєморозрахунків (а. с. 38-74).
Заборгованість відповідача складає 71 684 грн. 10 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна та підлягає до стягнення, оскільки згідно ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нараховані позивачем 7 612 грн. 48 коп. інфляції та 3% річних в сумі 1 780 грн. 05 коп. підставні і підлягають стягненню з відповідача згідно ст. 625 ЦК України.
Згідно ст. ст. 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нараховані позивачем 16 156 грн. 50 коп. пені підставні та підлягають до стягнення з відповідача відповідно до п. 9.6 договору, ст. 232 ГК України. ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600 грн. 00 коп. та 10 000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.
Крім того, позивач у заяві від 08.08.2017 року просить стягнути з відповідача 10 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.
Згідно п. 6.3 постанови Пленуму ВГС України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Витрати позивача на адвокатські послуги в сумі 10 000 грн. 00 коп. підтверджені угодою №0106/17/1-г від 01.06.2017 року про надання правової допомоги, рахунком №2107-2 від 21.07.2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., платіжним дорученням №4069 від 28.07.2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., випискою банку від 04.08.2017 року, свідоцтвом про право зайняття ОСОБА_3 адвокатською діяльністю №584, є обгрунтовані, а тому підлягають до стягнення з відповідача.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП" (Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, буд. 3, код ЄДРПОУ 36266887) на користь спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю “Лай - Спеції”, (м. Київ, вул. О. Мишуги, 2, офіс 401, код ЄДРПОУ 24585755)
- 71 684 грн. 10 коп. боргу, 7 612 грн. 48 коп. інфляції, 1 780 грн. 05 коп. 3 % річних, 16 156 грн. 50 коп. пені, 1 600 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, 10 000 грн. 00 коп. послуг адвоката, а всього: 108 833 грн. 13 коп. (сто вісім тисяч вісімсот тридцять три грн. 13 коп.).
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення
складений 21.08.2017 року
Суддя А. М. Кравчук