21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
18 серпня 2017 р. Справа № 902/763/17
за позовом:Комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради" (22100, м. Козятин, вул. Винниченка, 9)
до:Козятинської міської ради Вінницької області (22100, м. Козятин, вул. Героїв Майдану,24)
про зобов'язання вчинити дії
Комунальне підприємство "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради" звернулося в Господарський суд Вінницької області з позовом до Козятинської міської ради Вінницької області про зобов'язання вчинити дії щодо виконання прийнятого 07.04.2017 рішення № 594-VII 14 сесії 7 скликання Козятинської міської ради та про проведення фінансування придбаного медичного обладнання.
18.08.2017 від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Козятинській міській раді розгляд питання щодо зміни рішення № 594-УІІ 14 сесії 7 скликання Козятинської міської ради від 07.04.2017 року шляхом перерозподілу виділених КП «Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради» коштів на інші потреби до винесення судом рішення у справі № 902/763/17.
Вказана заява мотивована тим, що на даний час існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, наслідком чого може бути подальше невиконання господарських зобов'язань позивачем. Позивач зазначає про те, що вказана загроза полягає у вчиненні Козятинським міським головою дій спрямованих на зміну рішення № 594-УІІ 14 сесії 7 скликання Козятинської міської ради від 07.04.2017 року шляхом перерозподілу виділених КП «Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради» коштів на інші потреби. Вказує про те, що даний факт підтверджується внесенням вказаного питання на розгляд позачергової 17 сесії 7 скликання Козятинської міської ради, що була розпочата 25.07.2017 та не закрита до сьогоднішнього дня у зв'язку з тим, що питання позбавлення КП «Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради» виділених коштів не набрало достатньої кількості голосів депутатів, продовження вказаного засідання призначено на кінець серпня 2017 року.
Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 ГПК України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
За змістом ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, з поміж іншого, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.
Відповідно до п.п.1,3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від №16 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, за загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована ймовірність утруднення або унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення при існуванні реальної загрози його невиконання.
Згідно ст.19 Конституції України Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно п.27 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.
З наведеного вбачається, що у суду відсутні повноваження щодо заборони Козятинській міській раді розгляд питання щодо зміни рішення № 594-VIІ 14 сесії 7 скликання Козятинської міської ради від 07.04.2017 року, оскільки внесення змін до вказаного рішення, в порядку передбаченому законом, відноситься до компетенції Козятинської міської ради, як органу місцевого самоврядування, а тому, у разі задоволення судом заяви позивача про забезпечення позову, такі дії суду можуть бути розцінені як незаконне втручання в роботу органу місцевого самоврядування.
Разом з тим, законодавством України передбачено в установленому законом порядку такий спосіб захисту прав як визнання недійсними рішень, актів органу місцевого самоврядування в судовому порядку, якщо оскаржуваний акт порушує права та охоронювані законом інтереси особи яка звертається з позовом до суду.
Окрім того, суд зазначає, що при вирішенні спору між позивачем та відповідачем про зобов'язання вчинити дії щодо виконання прийнятого 07.04.2017 рішення № 594-VII 14 сесії 7 скликання Козятинської міської ради та про проведення фінансування придбаного медичного обладнання, господарським судом вирішується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства, тобто розглядається справа за наявності між сторонами спору про реалізацію права і незалежно від результатів вирішення господарським судом спору в даній справі право позивача захищається шляхом вчинення певних дій, а тому очевидним є відсутність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у цій справі.
Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову в даному випадку суперечить вимогам ст. 66 ГПК України, та з огляду на обставини справи є безпідставним.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 ГПК України, -
1. Відмовити в задоволенні заяви Комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради" від 18.08.2017 № 1042 про забезпечення позову.
2. Копії ухвали надіслати позивачу, відповідачеві рекомендованими листами.
Суддя Білоус В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу ( 22100, м. Козятин, вул. Винниченка, 9)
3 - відповідачу (22100, м. Козятин, вул. Героїв Майдану,24)