Копія
Справа № 822/2039/17
17 серпня 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.
при секретаріЯворській І.Ю.
за участі:представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача Дмитрієвої А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач 19.07.2017 звернувся до суду із позовом до головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому вказує на порушення відповідачем Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ПК України та його прав і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління ДФС у Хмельницькій області від 27.02.2017 року № 0000991405.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, покликаючись на ті ж докази, які вказані у позові.
Представник відповідача позов не визнав, про що надав письмове заперечення без реєстраційного номера від 08.08.2017 року, яке підтвердив у суді (стор. 97-99 справи).
Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
На підставі наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області №274 від 07.02.2017 і направлень від 07.02.2017 року, контролюючий орган здійснив фактичну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481/95-ВР, "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 року № 1775-ІІІ, "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", Кодексу законів про працю України ( стор. 100 - 102 справи).
За наслідками перевірки був складений Акт (довідка) фактичної перевірки від 15.02.2017 року №0028/22/01/14/НОМЕР_2 (далі - Акт фактичної перевірки), яким зроблено висновок про порушення пунктів 7, 9, 10 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( стор. 103 - 105 справи).
На підставі Акту фактичної перевірки, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 27.02.2017 року № 0000991405, яким застосував до позивача суму штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 67150,00 гривень ( стор. 107 справи).
Податкове повідомлення-рішення від 27.02.2017 року № 0000991405 позивач оскаржив в адміністративному порядку, однак за наслідками розгляду скарги позивача ДФС України рішенням 30.05.2017 року № 7015/Р/99-99-11-03-01-25, залишило це податкове повідомлення-рішення без змін ( стор. 112 - 114 справи).
Даючи оцінку спірному податковому повідомленню - рішенню, суд виходить з наступного.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).
Відповідно до пп. 7, 9, 10 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку. Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані;
- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;
- друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.
Положеннями ст.2 Закону № 265/95-ВР передбачено, що контрольна стрічка - копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій, що надруковані або створені в електронній формі таким реєстратором, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі. Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.
Згідно з п. 5 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.
Суд встановив, що позивач у господарській діяльності використовує електронний контрольно-касовий апарат МІНІ-500.01 АЗС, заводський номер - ПН НОМЕР_4, фіскальний номер - НОМЕР_3, дата виготовлення 27.07.2010 року.
Згідно із реєстраційним посвідченням № НОМЕР_3, 21.10.2010 року відповідач здійснив реєстрацію вищевказаного реєстратора розрахункових операцій ( стор. 17 справи).
Відповідно до довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій № НОМЕР_3 контролюючий орган, також здійснив реєстрацію книги обліку розрахункових операцій 21.10.2010 ( стор 18 справи).
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону № 265/95-ВР не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб'єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не повинен бути меншим семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов'язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.
Відповідно до Довідки про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій від 09.08.2017, скасовано реєстрацію РРО ФОП ОСОБА_5, а саме контрольно-касового апарату МІНІ-500.01 АЗС (стор. 125 справи).
Листами МПП "Геліос" №1-08-17 від 11.08.2017 і Приватного акціонерного товариства "Українська національна розрахункова карта" №1247/211 від 11.08.2017 стверджено, що електронний контрольно-касовий апарат МІНІ-500.01 АЗС перебував на сервісному обслуговуванні в ЦСО МПП "Геліос" з 21 жовтня 2010 року по 07 лютого 2017 року. Відносно зміни програмного забезпечення в РРО МІНІ-500.01 АЗС, що використовувався ФОП ОСОБА_5 повідомлено, що 26.10.2013 було здійснено доопрацювання цього касового апарату, змінено версію програмного забезпечення з ВЕР.01 на ВЕР.02, що дало можливість передавати до органів доходів і зборів звітність пов"язану з використанням РРО за допомогою бездротових каналів зв"язку. Даний РРО, у відповідності до технології і збору даних РРО для Державної фіскальної служби України, виконував передачу контрольно-звітної інформації ( стор. 127 - 129 справи).
У суді були оглянути оригінали контрольних стрічок за період з 01.01.2016 року по 06.02.2017 року, які друкувались та зберігались протягом всього періоду використання РРО в господарській діяльності позивача, копії яких є в справі ( стор. 42 - 93 справи) і в тому числі відсутня під час перевірки за 16.06.2016 ( стор. 118 справи), що на думку суду вказує на відсутність порушень, так як позивач не порушив вимоги статей 3, 12 Закону № 265/95-ВР.
Суд критично ставиться до посилання відповідача на п. 8 розд. "Прикінцеві положення" Закону № 265/95-ВР, відповідно до якого з 01.01.2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти; дозволяється до 01.01.2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 01.01.2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам'яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів, враховуючи наведене нижче.
Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Крім цього, згідно правової позиції висловленої Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.10.2011 року у справі "Щокін проти України" та від 07.70.2011 року "Серков проти України" в яких суд дійшов висновку про те, що по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.
Отже, відповідачем протиправно застосовано штрафні (фінансові) санкції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 у розмірі 67150,00 грн., а тому повідомлення - рішення № 0000991405 від 27.02.2017 року необхідно визнати протиправним і скасувати. Цей висновок суду не спростовує лист ТОВ "Побутрадіотехніка" №227 від 15.08.2017 ( стор. 132 справи), зважаючи на листи МПП "Геліос" №1-08-17 від 11.08.2017 і Приватного акціонерного товариства "Українська національна розрахункова карта" №1247/211 від 11.08.2017 ( стор. 127 - 129 справи) та всі обставини встановлені судом у цій адміністративній справі.
Згідно з частиною 1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з"ясування всіх обставин справи і обов"язок суб"єкта владних повноважень доказувати правомірність свої дій і рішень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ПК України, Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і ст.ст.4-15, 70-71, 86, 99, 122, 158 - 163, 167, 186 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000991405 від 27.02.2017.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 671,50 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.
Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 21.08.2017 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя/підпис/А.І. Петричкович
"Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович