11 серпня 2017 року справа № 823/1001/17
м. Черкаси
10 год. 05 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тимошенко В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Цаплі І.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрату на виплату та доставку пільгових пенсій,
встановив:
29 червня 2017 року до суду з позовною заявою звернулося Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія" борг на покриття фактичних витрат на виплату доставку пільгових пенсій на загальну суму 33987,46 грн на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на розрахунковий рахунок 25603301201855 в обласному управління Ощадбанку МФО 354507 код 37930126.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якої призначено пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та за Списком № 2 відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зобов'язаний щомісячно відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на їх виплату та доставку. Обов'язок щодо такого відшкодування встановлений п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій визначається позивачем щорічно у розрахунках пенсійних витрат, які надсилаються відповідачеві до двадцятого січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. В порушення вказаного обов'язку відповідач не сплатив позивачеві розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених його працівникам за період за червень 2017 року по Списку № 1 та по Списку № 2, усього на загальну суму 33987 грн 46 коп.
Представник позивача в судове засідання не прибула, надала суду клопотання про розгляд справи без її участі, згідно якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача також до початку судового засідання надав заяву, згідно якої позовні вимоги визнає, просить суд розглянути дану справу без його участі.
У зв'язку з прибуттям не всіх осіб, що беруть участь у справі, суд дійшов висновку здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та на підставі ч.1 ст.41 КАС України не здійснювати фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія", ідентифікаційний код 24350064, зареєстроване як юридична особа 08.05.1996.
Позивач відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пункту "а" (Список № 1) та пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (Список № 2), згідно з вимогами п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV, визначив розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв'язку з виплатою та доставкою пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 за червень 2017 року на загальну суму 33987 грн 46 коп.
Вказані особи працювали на підприємстві відповідача і отримали право на пенсію на пільгових умовах, що підтверджується відповідними довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявними в матеріалах справи.
Зазначені повідомлення про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій були направлені відповідачеві, проте станом на 29.06.2017 року відповідач вказану суму заборгованості не сплатив.
Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктами "а" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII.
Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV було передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, встановленого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
З огляду на викладене вище, вбачається, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.
Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства, відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно з пунктом 1 статті 1 та абзацом четвертим пункту 1 статті 2 "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону, вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідачу були направлені та вручені повідомлення про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (Список №1 та Список №2) за червень 2017 року на загальну суму 33987 грн 46 коп.
Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 та за Списком №2 у зазначеному розмірі підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Статтями 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", частини 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно зі ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Статтею 64 цього Закону України передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
Відповідно до пп.1 п.4 Положення "Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. N 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015р. за №41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.
Підпунктом 9 пункту 4 зазначеного Положення передбачено, що управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.
За приписами ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія" (18008, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 122/1, ідентифікаційний код 24350064) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (р/р №25603301201855 в обласному управлінні Ощадбанку, МФО 354507, код 37930126) заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 33987 (тридцять три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім ) грн 46 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Тимошенко
Повний текст постанови буде виготовлено протягом 5 днів з дня проголошення постанови