ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/12 23.11.09
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд»
Про: визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню частково
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІШКомбуд»
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд»
Про стягнення 2 367 592, 55 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Сукомел О.О., дов. № б/н від 16.11.2009 р.
Рішенням Господарського суду міста Києва № 8/12 від 16.05.2008 р. частково були задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІШКомбуд», а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд»на користь позивача 1 769 543, 00 грн. основного боргу, 653 509, 18 грн. пені, 301 577, 14 грн. збитків від інфляції, 31 650, 83 грн. трьох відсотків річних, 25 500, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва № 8/12 від 16.05.2008 р. відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2008 р. у справі № 8/12 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд»було задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2008 р. у справі № 8/12 було змінено, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 769 543, 00 грн. основного боргу, 143 290, 90 грн. пені, 301 577, 14 грн. збитків від інфляції, 31 650, 83 грн. трьох відсотків річних, 22 460, 62 грн. державного мита та 95,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього -2 268 618, 30 грн., в іншій частині позову відмовлено та вирішено стягнути з позивача на користь відповідача 3 267, 55 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
На виконання вищевказаної постанови були видані накази Господарського суду міста Києва № 8/12 від 07.07.2008 р. про примусове виконання постанови апеляційного господарського суду від 23.06.2008 р. у справі № 8/12.
30.10.2009 р. відповідач звернувся до господарського суду з заявою про визнання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 8/12 від 07.07.2008 р., виданого на виконання постанови Київського апеляційного Господарського суду № 8/12 від 23.06.2008 р., таким, що не підлягає виконанню частково, а саме в сумі 852 759,94 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд заяви було призначено на 23.11.2009 р., зобов'язано позивача надати суду письмові пояснення або заперечення з приводу поданої відповідачем заяви та заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідача -докази на підтвердження викладених в заяві обставин, а саме докази відкриття відділами державної виконавчої служби виконавчих проваджень по виконанню наказів Господарського суду міста Києва № 8/12 від 07.07.2008 р. та № 8/239 від 04.03.2009 р. та докази того, що вищезазначеними наказами кошти не стягнуті.
У призначене судове засідання представник позивача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду від 23.11.2009 р. не виконав.
Представник відповідача (заявника) підтримав подану заяву та надав суду оригінали документів для огляду у судовому засіданні.
Згідно з ч. 3 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Розглянувши подану заяву та заслухавши пояснення представника відповідача, суд міста Києва:
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2008 у справі № 8/12 Господарського суду міста Києва з ТОВ «Алекс Буд»на користь ТОВ «ВІШКомбуд»було стягнуто 1 769 543, 00 грн. основного боргу, 143 290, 90 грн. пені, 301 577, 14 грн. збитків від інфляції, 31 650, 83 грн. трьох відсотків річних, 22 460, 62 грн. витрат по сплаті держмита, а також 95, 93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 2 268 618, 42 грн.
На виконання цієї постанови Господарським судом міста Києва 07.07.2008 року був виданий наказ № 8/12.
24.07.2008 року відділом ДВС Подільського РУЮ у місті Києві було відкрито виконавче провадження у справі про примусове виконання наказу господарського суду міста Києва № 8/12 від 07.07.2008 р. Було звернуто стягнення на грошові кошти ТОВ «Алекс Буд»у розмірі 2 268 618, 42 грн., однак згідно з наданими відповідачем оригіналами довідок з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»за № 70/3070 та за № 70/3069 від 12.08.2009 р., з ВАТ “КБ «Хрещатик»за № 43-10/4778 від 12.08.2009 р., грошові кошти з банківських рахунків ТОВ «Алекс Буд»фактично не стягнуто. Вищевикладене не спростовується доводами апеляційної скарги та не заперечувалося сторонами у справі в суді апеляційної інстанції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2008 р. у справі № 8/239 з ТОВ «ВІШКомбуд»на користь ТОВ «Алекс Буд»було стягнуто 827 855, 08 грн. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 16 344, 87 грн. трьох відсотків річних, 8 441, 99 грн. витрат по сплаті держмита, а також 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 852 759, 94 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2009 р. у справі № 8/239 рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2008 р. у справі № 8/239 залишено без змін.
На виконання вказаної постанови Господарським судом міста Києва 04.03.2009 р. був виданий наказ № 8/239.
ДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві було відкрито виконавче провадження у справі про примусове виконання наказу господарського суду міста Києва № 8/239 від 04.03.2009 р. Звернуто стягнення на грошові кошти ТОВ «ВІШКомбуд»у розмірі 852 759, 94 грн. Вищевикладене не спростовується доводами апеляційної скарги та не заперечувалося сторонами у справі в суді апеляційної інстанції.
14.01.2009 р. Господарським судом міста Києва у справі № 44/35-б винесена ухвала, якою порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Алекс Буд»за заявою ТОВ «ВІШКомбуд». Зазначеною ухвалою суд ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, зупинив виконання боржником грошових зобов'язань та заборонив посадовим особам боржника вчиняти дії щодо відчуження майна.
23.06.2009 р. Господарським судом міста Києва у справі № 44/35-б винесена ухвала, якою визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ТОВ «ВІШКомбуд» в сумі 2 268 618, 42 грн. та зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство. Доказів опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство сторонами суду не надано, апелянт вищевказаного факту не спростував.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2009 р. ТОВ «ВІШКомбуд»надіслало ТОВ «Алекс Буд»заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог за № 120 від 17.07.2009 р., вказавши при надсиланні заяви адресу отримувача: м. Київ, вул. Турівська, 24, що підтверджується копією надісланої заяви, поштовою квитанцією № 5934, описом вкладень кореспонденції від 17.07.2009 р.
ТОВ «Алекс Буд»отримало заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог за № 120 від 17.07.2009 р., про що свідчить лист Північного поштамту Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»від 19.10.2009 про те, що лист № 0102509386010 був виданий 04.08.2009 р. директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд»- Наконечному О.В, повноваження якого на отримання поштових відправлень, адресованих підприємству, підтверджуються довіреністю № 1 від 18.06.2009 р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2009 р. у справі за заявою ТОВ «ВІШКомбуд» визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду м. Києва № 8/239.
Вищенаведене свідчить про те, що на підставі заяви ТОВ «ВІШКомбуд» зменшило заборгованість ТОВ «Алекс Буд»на суму 852 759, 94 грн. за договором № 19/06 від 14.06.2006 р. та відобразило у бухгалтерському обліку цю суму як зменшення кредиторської заборгованості перед ТОВ «Алекс Буд»на суму 852 759, 94 грн. за договором № 19/06 від 14.06.2006 р.
Зазначена заява про зарахування № 120 від 17.07.2009 р. позивачем не оскаржувалась, що не заперечується сторонами у справі.
В силу статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Згідно статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Згідно з приписами частини 3 статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України) також встановлює, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Як вбачається зі змісту статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин суд відзначає, що зарахування здійснюється за наявності наступних умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником; вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду; необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.
З огляду на це, заява однієї сторони про зарахування зустрічної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань.
Згідно частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Таким чином, припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи (аналогічна позиція викладена в листі Вищого арбітражного суду України від 01.07.1996 р. № 01-8/241).
В розумінні статті 601 ЦК України необхідною умовою для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог є те, щоб за обома вимогами вже настав строк виконання, оскільки неможливо пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.
У статті 602 ЦК України вказано вичерпний перелік підстав при наявності яких зарахування зустрічних вимог не допускається, зокрема: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.
Договором, нормами чинного законодавства не встановлено заборону здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання рішення.
Відповідно до статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.
Матеріали справи свідчать, що наявність заборгованості позивача перед відповідачем на суму 2 268 618,42 грн. за договором підряду № 19/06 від 14.06.2006 р. була встановлена постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2008 р. у справі № 8/12.
Заборгованість відповідача перед позивачем станом на день проведення зарахування в розмірі 852 759,94 грн. за договором підряду № 19/06 від 14.06.2006 р. була встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2008 р. у справі № 8/239.
Закон України «Про виконавче провадження», згідно його преамбули, дійсно визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Проте даний закон не містить заборону здійснювати під час виконавчого провадження залік зустрічних однорідних вимог та припиняти відповідні правовідносини. Відсутні такі норми як в процесуальному, так і в матеріальному законодавстві, більш того, статтею 602 ЦК України не передбачені випадки недопустимості зарахування зустрічних однорідних вимог за вищевикладених обставин.
Дана правова позиція підтверджується також постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2008 р. № 37/275, відповідно до якої вказано, що Закон України «Про виконавче провадження» не містить заборон щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення, а отже зарахування можливе при наявності умов, встановлених статтею 601 ЦК України.
Згідно з приписами статті 598 ЦК України зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до пункту 3 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (зі змінами та доповненнями) зазначено, що частинами другою -п'ятою статті 117 ГПК України визначено підстави подання та загальний порядок розгляду господарським судом заяв стягувачів або боржників про виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за наказом.
Відповідно до приписів частини 4 статті 117 ГПК України у разі, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зобов'язання ТОВ «Алекс Буд»перед ТОВ «ВІШКомбуд»щодо сплати боргу в сумі у розмірі 852 759, 94 грн. за рішенням Господарського суду міста Києва у справі 8/12 від 16.05.2008 р. є припиненим.. А отже, відсутні підстави для стягнення на користь ТОВ «ВІШКомбуд»додатково цієї ж грошової суми у виконавчому провадженні на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 8/12 від 07.07.2008 р.
Таким чином, суд дійшов висновку, що є всі підстави для визнання наказу Господарського суду міста Києва № 8/12 від 07.07.2008 р. таким, що не підлягає виконанню частково, в сумі 852 759, 94 грн.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 86, 117 ГПК України, -
1. Заяву ТОВ «Алекс Буд»про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню частково, задовольнити.
2. Визнати наказ Господарського суду міста Києва № 8/12 від 07.07.2008 р. таким, що не підлягає виконанню частково, в сумі 852 759, 94 грн.
3. Примірники даної ухвали направити сторонам.
Суддя Гавриловська І.О.