ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 19/201-09-8/433 20.11.09
За позовом Державного підприємства «Прилуцький завод протипожежного і
спеціального машинобудування «Пожспецмаш»
До Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих
будівельних конструкцій»
Про стягнення 193 604,52 грн.
Суддя Катрич В.С.
Представники сторін:
Від позивача представник -Ященко Ю.М. (дов. №107 від 24.10.08 )
Від відповідача представник -Шусть І.М. (дов.№7 від 01.10.09)
До господарського суду Київської області звернулося з позовом Державне підприємство «Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування «Пожспецмаш»до Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»про стягнення 193 604,52 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2009р. порушено провадження у даній справі та присвоєно № 19/201-09.
В ході судового розгляду справи було встановлено, що при поданні позову, позивачем було порушено встановлене ст. 15 ГПК України правило територіальної підсудності, так як місцезнаходження відповідача по справі - Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»є м. Київ, у зв'язку з чим господарський суд Київської області ухвалою від 13.08.2009р. направив матеріали справи № 19/201-09 для розгляду за встановленою підсудністю у господарський суд міста Києва за місцезнаходженням відповідача - Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій».
Справа № 19/201-09 відповідно до резолюції Голови господарського суду міста Києва передана на розгляд судді Катрич В.С.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009р. справу № 19/201-09 прийнято до провадження суддею Катрич В.С., присвоєно даній справі новий номер 19/201-09-8/433, розгляд справи призначений на 25.09.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2009р. розгляд справи відкладений на 20.11.2009р., у зв'язку з нез'явленням представників сторін у судове засідання, неподанням ними витребуваних доказів.
У судове засідання, призначене на 20.11.2009р. з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду, підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача відзив на позов не надав, у судовому засіданні не заперечував проти існуючої у відповідача перед позивачем заборгованості.
Представниками сторін у судовому засіданні поданий акт звірки взаємних розрахунків між сторонами, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.11.2009р. становить 193 604,52 грн.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов'язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз'яснені положення ст.81-1 ГПК України.
Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
На підставі отриманих від відповідача рахунків-передплат № 281875 від 22.10.2008р. на суму 263 511,60 грн. (з урахуванням ПДВ) та № 282253 від 02.12.2008р. на суму 209 595,60 грн. (з урахуванням ПДВ) позивачем були перераховані відповідачу кошти в розмірі 472 880,52 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1037 від 17.10.2008р., № 1169 від 28.10.2008р., № 1367 від 18.11.2008р., № 420 від 18.11.2008р., № 426 від 11.12.2008р., № 1743 від 11.12.2008р., № 431 від 17.12.2008р., № 1872 від 17.12.2008р. (копії в матеріалах справи).
Відповідачем був поставлений позивачу товар та отриманий останнім на суму 279 276,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2243 від 26.12.2008р., № 3244 від 26.12.2008р., № 3078 від 02.12.2008р., № 2947 від 17.11.2008р., № 55 від 25.02.2009р., № 3082 від 02.12.2008р. (копії в матеріалах справи).
Таким чином, позивачем недоотримано товару на суму 193 604,52 грн.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Право- чин, для якого законом не встановлена письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
Нормою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дію (сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст.509 ЦК України).
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ст. 11 ЦК України).
Матеріали справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем існували правовідносини.
За своєю правовою природою спірні правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем є відносинами за договором купівлі-продажу.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.
Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Відповідач не виконав власні зобов'язання належним чином, товар у повному обсязі згідно рахунків-передплат № 281875 від 22.10.2008р. на суму 263 511,60 грн. (з урахуванням ПДВ) та № 282253 від 02.12.2008р. на суму 209 595,60 грн. (з урахуванням ПДВ) недопоставив позивачу.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків між сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.11.2009р. становить 193 604,52 грн. (в матеріалах справи).
Частиною 3 статті 612 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Позивач наголосив на тому, що оскільки виконання відповідачем зобов'язання втратило для нього інтерес, він звернувся до нього з вимогою про негайне повернення залишку попередньої оплати в сумі 193 604,52 грн., але відповіді від відповідача не отримав, відповідач кошти не повернув.
Станом на день розгляду справи, відповідач не повернув залишок попередньої оплати в сумі 193 604,52 грн., наявність даної заборгованості відповідача перед позивачем не заперечується відповідачем, підтверджується актом звірки станом на 01.11.2009р.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтиверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не заперечував існуючої у нього перед позивачем заборгованості, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 202, 205, 207, 225, 525, 526, 612, 655 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»(02055, м.Київ, вул. Закревського, 9; код 30470011) на користь Державного підприємства «Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування «Пожспецмаш»(17583, Чернігівська область, Прилуцький район, смт. Ладан, вул. Миру, буд. 100, корпус А) 193 604 (сто дев'яносто три тисячі шістсот чотири) грн. 52 коп. авансу, 1 936 (одну тисячу дев'ятсот тридцять шість) грн. 05 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя В.С. Катрич
Дата підписання: 26.11.2009р.