ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/285 19.11.09
Справа №23/285 19.11.2009
За позовом приватного підприємства «Міра-МВ"
до Музею театрального, музичного та кіномистецтва України
про стягнення 119 434,26 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача: представник Філіп С.Ю. (довіреність від 31.08.2009 року)
від відповідача: директор Дробот І.Б. (наказ №91-к від 16.03.2009 року)
Приватне підприємство «Міра-МВ»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Музею театрального, музичного та кіномистецтва України 99 970,30 гривень заборгованості за договором підряду № 1 від 21.07.2008 року на виконання капітального ремонту. Крім основного боргу, Позивач просив суд стягнути з Відповідача 2 237,04 гривень трьох процентів річних, 8 029,66 гривень інфляційних втрат, 9 197,27 гривень пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та вартість послуг адвоката у сумі 25 500,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконав умови господарського договору та не розрахувався з Позивачем за виконані ним ремонтно-будівельні роботи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2009 року порушено провадження у справі № 23/285 та призначено її розгляд на 27.10.2009 року.
Представник Позивача у судовому засіданні 27.10.2009 року, надав суду документи по справі та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судовому засіданні 27.10.2009 року представник Відповідача визнав позовні вимоги в частині основного боргу.
У судовому засіданні оголошено перерву до 19.11.2009 року.
Відповідачем через канцелярію суду надано 09.11.2009 року відзив на позовну заяву, в якому він змінив свою правову позицію щодо заявлених позовних вимог з мотивів відсутності у Позивача ліцензії на ремонт пам'яток архітектури та невиконання ним робіт у повному обсязі.
У судовому засіданні 19.11.2009 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резулятивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва, -
Між Відповідачем та Позивачем 21 липня 2008 року було укладено договір підряду на виконання капітального ремонту № 1.
Згідно пункту 1 статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до пункту 1.1 договору №1 від 21.07.2008 року Позивач зобов'язався забезпечити виконання капітальних ремонтних робіт згідно кошторисної документації. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався розрахуватися з Позивачем за виконані роботи (пункт 2.4 договору №1 від 21.07.2008 року). Ремонтні роботи проводяться на об'єкті Відповідача, який знаходиться за адресою; м. Київ, вул. І. Мазепи, 21,
Пунктом 2.5 договору №1 від 21.07.2008 року, сторони погодили, що Відповідач сплачує Позивачу аванс для придбання будівельних матеріалів, у сумі 89 462,70 грн.
Відповідно до умов договору №1 від 21.07.2008 року у грудні 2008 року Позивач виконав ремонтні роботи на об'єкті Відповідача на суму 189 433, 00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт №1, який підписано директором та скріплено печаткою Відповідача. Зауваження щодо об'ємів виконаних робіт відображені у наданому суду акті шляхом виправлень у ньому Відповідачем відповідних сум.
Посилання Відповідача на відсутність у Позивача відповідної ліцензії на проведення ремонтних робіт пам'яток архітектури спростовуються наявними у справі матеріалами. Позивачем 25.11.2008 року було отримано ліцензію серії АВ № 445199 зі строком дії з 25.11.2008 року по 25.11.2011 року (ліцензія видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією міністерства регіонального розвитку та будівництва України). Відповідно до акту приймання виконаних робіт, підписаного сторонами, ремонтно-будівельні роботи на суму 189 433, 00 грн. виконувались у грудні 2008 року. Таким чином, Відповідач мав необхідний дозвіл на проведення всіх робіт згідно проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт приміщень, визначених договором №1 від 21.07.2008 року, на час їх проведення.
Крім того, твердження Відповідача про невиконання робіт у повному обсязі не може бути підставою для відмови в оплаті, оскільки договором №1 від 21.07.2008 року передбачено поетапну оплату, тобто Відповідач повен сплачувати вартість фактично виконаних робіт до 20 числа наступного за звітним місяця (пункт 2.4 договору). Таким чином, Відповідач не пізніше 20 січня 2009 року повинен був сплатити Позивачу різницю між вартістю виконаних у грудні 2008 року робіт та сумою попередньої оплати. Проте, у грудні 2008 року додатковою угодою №4 до договору №1 від 21.07.2008 року сторони визначили, що заборгованість Відповідача за проведені у 2008 році ремонтні роботи у сумі 99 970,30 грн. буде погашено у 2009 році після затвердження річних кошторисних призначень. Означене зобов'язання Відповідач не виконав та на момент розгляду справи заборгованість за виконані Позивачем будівельні роботи не погасив.
Таким чином, факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем у сумі 99 970,30 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і не спростований Відповідачем.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Стаття 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 99 970,30 грн. підлягають задоволенню.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання учасником господарських відносин своїх зобов'язань, останній зобов'язаний сплатити штрафні санкції (пеню, штраф тощо).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд приймає до уваги, що Відповідач є єдиним в Україні музеєм такої спеціалізації, який утримується за рахунок коштів бюджетного фінансування.
Крім того, як зазначалось раніше, додатковою угодою №4 до договору підряду на виконання капітального ремонту №1 від 21.07.2008 року, сторони визначили, що оплата виконаних робіт повинна бути здійснена у 2009 році після затвердження річних кошторисних призначень. Іншими словами, сторони змінили зазначений у договорі строк оплати, встановивши його кінцевий термін закінченням 2009 року.
Виходячи з наведеного вище, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Вимога Позивача про стягнення з Відповідача витрат на оплату послуг адвоката також не підлягає задоволенню, оскільки Позивачем не надано документального підтвердження (відповідних фінансових документів) фактичного здійснення платежу, а відтак -у суду відсутні докази відповідних витрат на послуги адвоката з боку Позивача.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва. -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з будь-якого рахунку Музею театрального, музичного та кіномистецтва України (01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 21, корпус 24, ідентифікаційний код 32071418), виявленого Державною виконавчою службою України, на користь Приватного підприємства «Міра-МВ»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, ідентифікаційний код 35264035) 99 970,30 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят гривень 30 копійок) основного боргу; 1 194,34 грн. (одна тисяча сто дев'яносто чотири гривні 34 копійки) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншому -відмовити.
4. Видати наказ.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання 23.11.2009 року