ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 33/60-09-1860-38/399 12.11.09
За позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради
До Антимонопольного комітету України
Третя особа Управління житлово-комунального господарства та паливо-енергетичного комплексу одеської міської ради
Про визнання розпорядження недійсним
Суддя Власов Ю.Л.
Представники:
Від позивача Сербін Є.Л.
Від відповідача Загородня І.Я.
Від третьої особи Цегельник Д.М.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про визнання нечинним рішення тимчасової адміністративної колегії по справі №06-01/2008 від 15.08.09р.оку №7-р/тк.
Заявлений позов Позивач обґрунтовує тим, що 03.04.09р. Позивач отримав від Відповідача розпорядження державного уповноваженого від 31.03.09р. №07/81-р по справі №28-26.13/51-09 “Про початок розгляду справи про захист економічної конкуренції” згідно з яким Відповідачем був розпочатий розгляд справи через наявність в діях Позивача ознак порушень, передбачених ст..17 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді бездіяльності органів місцевого самоврядування, що полягають у створенні умов для вчинення суб'єктами господарювання (Третьою особою) порушень законодавства про захист економічної конкуренції та доручено збирання та аналіз доказів у справі Управлінню розслідування справ у паливно -енергетичному комплексі..
Позивач вважає дане розпорядження Відповідача таким, що було видане з порушенням чинного законодавства у зв'язку із чим розпорядження підлягає визнанню недійсним, оскільки жоден з принципів встановлених ст.19 Конституції України, ст.1, 4 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” не був дотриманий Відповідачем.
В тексті оскаржуваного розпорядження взагалі не вбачається в чому саме полягає бездіяльність органів місцевого самоврядування м. Одеси; які саме умови створені на території м. Одеси для вчинення суб'єктами господарювання (Третьою особою) порушень законодавства про захист економічної конкуренції, який саме причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю органів місцевого самоврядування м. Одеси та вказаними умовами.
Відповідач заперечив проти задоволення позову мотивуючи тим, що розпорядження Відповідача було прийняте із дотриманням вимог чинного законодавства. У діях Позивача було виявлено ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ст..17 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді дій Позивача, що полягають у створені умов для вчинення суб'єктами господарювання (Третью особою) порушень законодавства про захист економічної конкуренції (застосування необґрунтованих тарифів на послуги з утримання будинків та при будинкових територій).
Прийняття Відповідачем розпорядження про початок розгляду справи у звязку із наявністю в діях Позивача ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції та здійснення ним розгляду відповідної справи не порушує прав та охоронюваних законом інтересів Позивача.
Ухвалою від 15.04.09р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 30.04.09р. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.09р. задоволено заяву позивача про забезпечення позову.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.06.09р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.09р. у справі №33/60-09-1860 частково залишено без змін. Справу передано до Господарського суду Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.09р. справу №33/60-09-1860 передано за підсудністю на розгляд Господарському суду м. Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.09р. справу було прийнято до провадження, справі присвоєний №33/60-09-1860-38/399 розгляд справи призначено на 22.10.09р.
Ухвалою від 22.10.09р. розгляд справи був відкладений на 12.11.09р. у зв'язку з неявкою представника Позивача, неподанням сторонами всіх витребуваних судом доказів у справі та необхідністю витребування нових доказів.
Судом заслухані пояснення сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд
03.04.09р. розпорядженням державного уповноваженого Відповідача №28-26.13/51-09 було постановлено розпочати розгляд справи через наявність у діях Позивача ознак порушення, передбаченого ст.. 17 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді бездіяльності Позивача, що полягають у створені умов для вчинення суб'єктами господарювання (Третьою особою) порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Збирання та аналіз доказів у справі доручено Управлінню розслідування справ у паливно-енергетичному комплексі.
Спір по справі виник з причини того, що Позивач вважає розпорядження Відповідача таким, що було видане з порушенням чинного законодавства та порушує його права, а Відповідач проти цього заперечує.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст.1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів . У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно зі ст.2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами суб'єктів, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
З наведених норм вбачається, що обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Даний висновок підтверджується п.2 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”.
Як вбачається з матеріалів справи Відповідач прав та інтересів Позивача не оспорює. Отже в даному випадку мова може йти лише про порушення права та інтересів Позивача.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”державний уповноважений Антимонопольного комітету України має такі повноваження: 1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, приймати розпорядження про початок розгляду справи або надавати мотивовану відповідь про відмову в розгляді справи, проводити, організовувати розслідування або дослідження за цими заявами і справами, закривати провадження у цих справах незалежно від їх підвідомчості іншим органам Антимонопольного комітету України, вносити, передавати їх в установленому Антимонопольним комітетом України порядку на розгляд цих органів для прийняття рішення; 2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій.
Згідно зі ст.36, 37 Закону України “Про захист економічної конкуренції”органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за: заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України. У разі надходження від заявника клопотання про можливість настання негативних наслідків, пов'язаних із поданням заяви, та з метою захисту його інтересів розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розпочинається за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України. У випадках, коли дії чи бездіяльність, що містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції не має відчутного впливу на умови конкуренції на ринку, заявнику може бути відмовлено у розгляді справи. У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи. Повідомлення про початок розгляду справи надсилається заявнику та третім особам.
Як встановлено судом, розпорядженням державного уповноваженого Відповідача №28-26.13/51-09 від 03.04.09р. було постановлено розпочати розгляд справи через наявність у діях Позивача ознак порушення, передбаченого ст. 17 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді бездіяльності Позивача, що полягають у створені умов для вчинення суб'єктами господарювання (Третьою особою) порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Збирання та аналіз доказів у справі доручено Управлінню розслідування справ у паливно-енергетичному комплексі.
Спірне розпорядження регулює процедурні відносини початку Відповідачем розгляду справи для з'ясування та дослідження дій Позивача на предмет можливої наявності в них порушення антиконкурентного законодавства. Дане розпорядження прийняте Відповідачем в особі свого заступника -державного уповноваженого в межах наданої йому компетенції. Дане розпорядження не покладає на Позивача ніяких зобов'язань чи заборон, не обмежує ніяким чином його прав та інтересів, не перешкоджає здійсненню його діяльності.
За вказаних обставин суд вважає, що спірне розпорядження Відповідача ніяким чином прав та інтересів Позивача не порушує. Даний висновок також підтверджується п.4 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 р. N 04-5/247 “ Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства” та п.8 оглядового листа Вищого господарського суду України від 21.08.2007 р. N 01-8/741.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?
1. У позові відмовити повністю.
Суддя Ю.Л. Власов
Рішення підписане 25.11.2009р.