ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 54/210 25.11.09
За позовом Закритого акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ностра комунікація"
про визнання правочинів недійсними
Суддя Демченко Т.С.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача Коротюк М.Г., за дов. № 10/1 від 22.09.2009 р.
Закрите акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ностра Комунікація" про визнання недійсними договору № 07/06-07 від 07.06.2007 р. про надання рекламних послуг та додатку № 1 до договору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір та додаток до нього укладені з порушенням чинного законодавства, оскільки Голова правління позивача, підписуючи оспорюваний договір, діяв з перевищенням повноважень, наданих йому установчими документами позивача.
Ухвалою суду від 09.06.2009 р. порушено провадження у справі № 54/210, розгляд справи призначено на 08.07.2009 р.
У поданому відзиві відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що перевищення повноважень представником позивача при укладанні правочинів не є підставою для визнання їх недійсними, оскільки відповідач не знав та не міг знати про такі обмеження. Нормативно відповідач посилається на ст.ст. 92, 241 ЦК України та ст. 48 Закону України "Про господарські товариства".
Представником відповідача подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.
Представник позивача у судове засідання 08.07.2009 р. не з'явився, через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника позивача у щорічній відпустці. Клопотання судом задоволено, розгляд справи відкладено на 02.09.2009 р.
У судовому засіданні 02.09.2009 р. оголошувалась перерва до 25.09.2009 р., у судовому засідання 25.09.2009 р. оголошувалась перерва до 30.10.2009 р., а у судовому засіданні 30.10.2009 р. оголошувалась перерва до 25.11.2009 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд
07.06.2007 р. між Закритим акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" та Товариством обмеженою відповідальністю "Ностра Комунікація" було укладено договір № 07/06-07 про надання рекламних послуг, відповідно до якого позивач, як замовник, доручає, а відповідач, як виконавець, бере на себе зобов'язання самостійно або за допомогою третіх осіб надати рекламні послуги, в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, і у відповідності до Порядку розповсюдження реклами.
Відповідно до п.п. 2.2., 2.3. договору, він є генеральною угодою між сторонами, яка регулює права та обов'язки сторін в процесі надання окремих рекламних послуг, відповідальність за невиконання або неналежне виконання сторонами своїх обов'язків, загальний порядок оплати таких послуг, порядок їх надання та прийняття. Надання кожної окремої послуги в рамках даного договору здійснюється на підставі відповідного додатку до договору, яким встановлюються строки надання послуги, вартість, строки та порядок надання та узгодження замовником рекламних матеріалів та графіків, порядок та строки оплати послуги, інші суттєві умови. В кожному конкретному випадку невід'ємними частинами кожного Додатку можуть бути медіа-плани, адресні програми, кошториси тощо.
Згідно з п. 5.3. договору, усі послуги з розробки, виробництва, адаптації та розповсюдження рекламних матеріалів для замовника надаються тільки після письмового затвердження сторонами відповідних кошторисів, медіа-планів, адресних програм та інших документів, в яких зазначаються обсяги та вартість робіт.
Пунктом 5.4. договору передбачено, що письмове затвердження документів, перелічених в п. 5.3. даного договору, є фактом визнання взаємних зобов'язань щодо зазначених в цих документах обсягів і вартості робіт, і є підставою для складання та підписання відповідних додатків до даного договору.
07.06.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаток № 1 до Договору, відповідно до якого позивач доручає, а відповідач бере на себе зобов'язання з виготовлення рекламних матеріалів продукту (марки/препарату/тощо) "Страховая Группа "ТАС" і їх розміщення на спеціальних конструкціях відповідно до затвердженої замовником адресної програми та умов, викладених в додатку до договору.
Позивач просить визнати договір № 07/06-07 від 07.06.2007 р. та додаток № 1 до цього договору недійсними, посилаючись на те, що вони укладені з порушенням норм чинного законодавства України, а саме ст. 92 ЦК України, оскільки підписані від імені позивача Головою правління Грицутою Д.О. з перевищенням наданих статутом повноважень (п. 9.5.4. Статуту).
Відповідно до статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Як передбачено статутом Закритого акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (в редакції, що діяла станом на дату укладання оспорюваних правочинів), управління товариством здійснюють загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління, ревізор (п. 9.1. Статуту).
Згідно з п.п. 9.4., 9.5.1. Статуту позивача Правління є виконавчим органом товариства, яке здійснює керівництво його поточною діяльністю. Роботою правління керує голова правління, який має право без доручення здійснювати дії від імені товариства.
Оскаржувані правочини від імені позивача підписані Головою правління Грицутою Д.О., повноваження якого діяти від імені позивача передбачені нормами Статуту та відповідними документами про призначення на посаду.
При цьому, п. 9.5.4. Статуту позивача передбачено, що до компетенції голови правління належить укладення без попереднього письмового погодження правочинів (договорів, угод тощо) від імені товариства, якщо сума правочинів не перевищує 300 000,00 грн., кредитних, депозитних договорів, придбавання та відчуження цінних паперів, якщо сума правочинів не перевищує 5 000 000,00 грн. Згідно з пп. 15 п. 9.3.3. Статуту попереднє письмове погодження укладення правочинів, якщо сума правочинів перевищує суми, встановлені у п. 9.5.4. статуту, відноситься до компетенції Наглядової ради позивача.
Разом з тим, як передбачено ч. 3 ст. 92 ЦК України, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Таким чином, за змістом вказаної статті обов'язок доказування того, що відповідач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про обмеження голови правління щодо представництва товариства, покладається на позивача. Позивач не надав доказів на підтвердження вказаних обставин.
Крім того, договір та додаток № 1 до договору тривалий час фактично виконувались сторонами.
Згідно зі статтею 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт за додатком № 1, виписками з банківського рахунку відповідача про оплату позивачем послуг підтверджується, що позивач своїми фактичними діями по виконанню договору та додатку № 1 до нього схвалив укладення оскаржуваних правочинів. Тому таке схвалення правочинів створює цивільні права та обов'язки позивача з моменту вчинення цих правочинів.
З огляду на зазначені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України при відмові в позові державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. У позові відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Т.С. Демченко