ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/455-22/479 19.11.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрРентек»
до Відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс»
третя особа Головне управління комунального господарства виконавчого органу Київської
міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, збитків
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Чурікова Т.Ю. (довіреність від 16.10.2009р.);
від відповідача: Косинський В.М. (довіреність від 18.08.2009р.);
У судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Справа судом першої інстанції розглядається вдруге.
Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрРентек»(надалі ТОВ «УкрРентек», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс»(надалі ВАТ «Київспецтранс», відповідач) суми заборгованості у розмірі 9 150 200 грн. та суми штрафних санкцій у розмірі 457 510 грн..
В ході розгляду справи позовні вимоги були збільшені, а після направлення справи на новий розгляд Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2009р. у зв'язку з погашенням частини суми основної заборгованості, згідно із заявою про зміну позовних вимог позивач просив суд задовольнити позовні вимоги шляхом стягнення з відповідача:
- 419 558 грн. основного боргу;
- трьох відсотків річних за прострочення оплати основного боргу 100 684, 53 грн.;
- інфляційних втрат за прострочення оплати основного боргу в розмірі 704 753, 01 грн.;
- пені в розмірі 764 307, 67 грн.,
- штрафу в розмірі 457 510 грн.;
- прямих збитків в розмірі 1 751 038, 61 грн.;
- втраченої вигоди в розмірі 2 871 000 грн.;
- 25 500 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 228 755 грн. адвокатських послуг.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором купівлі-продажу № 3107-08 від 29.07.2008р. допущено порушення строків оплати переданого товару, у зв'язку з чим з посиланням на положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Постанови Ради міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988р. «Про затвердження Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення»до стягнення заявлено також суму пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат, збитків та упущеної вигоди.
Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов, доповненнях до відзиву та письмових поясненнях наявних у матеріалах справи.
Так, відповідач стверджує про вчинення усіх дій на виконання своїх зобов'язань по договору, у зв'язку з чим відсутня вина підприємства у простроченні оплати поставленого товару. Договір купівлі-продажу № 3107-08 від 29.07.2008р. було укладено за результатами процедури закупівлі за кошти місцевого бюджету, а тому кошти для оплати в рамках зазначеного договору повинні бути виділені саме з місцевого бюджету відповідачу і лише потім відповідач має перераховувати дані кошти позивачу.
Ухвалою суду від 03.11.2008р. до участі у справі третьою особою що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Головне управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, здійснивши необхідні дії на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України у справі, господарський суд, -
29 липня 2008р. між ВАТ «Київспецтранс»та ТОВ «УкрРентек»укладено договір купівлі-продажу № 3107-08 за умовами якого останнє зобов'язувалось передати у встановлений строк ущільнювач ТПВ марки Bomag BC 772 RB-2 у кількості дві одиниці у власність покупця, а покупець (відповідач у справі) зобовязувався прийняти товар та сплатити за нього грошову суму визначену договором.
Вказаний договір укладено за результатами процедури закупівлі за кошти місцевого бюджету (предмет закупівлі “Машини та транспортне устаткування”) на підставі рішення тендерного комітету ВАТ «Київспецтранс»(протокол від 15.07.2008р. по ЛОТ № 1, акцепт тендерної пропозиції № 1250/03 від 16.07.2008р.).
Умови та строки поставки товару сторони визначили у розділі 4 договору, згідно з п. 4.1 якого продавець мав передати покупцеві товар до 27 серпня 2008р. разом з усіма необхідними документами, натомість матеріали справи свідчать про допущення з боку позивача прострочення поставки, а саме ущільнювач ТПВ марки Bomag BC 772 RB-2 в кількості 2 одиниці на загальну суму 9 150 200 грн. передано відповідачу за актом приймання-передачі техніки від 13.09.2008р., тобто з порушенням встановленого у п. 4.1 договору строку.
За умовами договору (п. 3.3, 3.4, 3.5) оплата товару проводиться покупцем на протязі 31 дня з дати підписання акту приймання-передачі товару у розмірі 9 150 200 грн. виключно після надходження на рахунок відповідача коштів для оплати з міського бюджету на підставі Акту передачі-приймання; покупець здійснює оплату шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця; оплата є такою, що відбулась з моменту надходження відповідних коштів на поточний рахунок продавця в повному обсязі.
Переданий за договором товар відповідачем оплачений не у повному обсязі (05.11.2008р. здійснено перерахування 1 900 000 грн., 26.12.2008р. -100 000 грн., 29.12.2008р. -630 642 грн.), платіжним дорученням № 1 від 24.03.2009р. здійснено оплату 6 100 000 грн., заборгованість відповідача складає 419 558 грн., доказів які б спростовували зазначену суму боргу відповідачем не представлено.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності з п. 3.3 договору строк виконання зобов'язання щодо оплати переданої техніки з урахуванням підписання акту приймання-передачі товару 13.09.2008р., є таким що настав 14.10.2008р..
Сума заборгованості в розмірі 419 558 грн. відповідачем станом на час вирішення спору не погашена, у зв'язку з чим заявлені вимоги про її стягнення в судовому порядку є такими що підлягають задоволенню.
При вирішенні спору судом враховані посилання відповідача на умови договору, зокрема п. 3.3 яким обумовлено, що оплата товару проводиться покупцем виключно після надходження на рахунок замовника коштів для оплати з міського бюджету на підставі акту передачі-приймання. Однак наведене не є підставою вважати таким, що не настав, або таким, настання якого залежить від надходження коштів державного бюджету, строк виконання зобов'язань по оплаті переданої техніки, оскільки вказані положення договору передбачають саме порядок розрахунків, а строки розрахунків сторонами чітко визначені у п. 3.3 договору -розрахунок здійснюється на протязі 31 дня з дня підписання акту.
В даному випадку, за укладеним договором (п. 1.1, 3.3, 3.4) проведення оплати поставленого обладнання є обов'язком покупця (ВАТ «Київспецтранс»), а питання щодо здійснення фінансового забезпечення зобов'язань покупця не є предметом даного спору, такі відповідно, не можуть вирішуватись в межах заявленого позову і такі розглянуті у справі 8/570 Окружним адміністративним судом міста Києва за позовом ВАТ «Київспецтранс» до Головного управління комунального господарства Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
В силу положень договору (п. 10.3) жодна із сторін не має права передавати свої права та зобов'язання за договором іншим фізичним або юридичним особам без письмової згоди на те іншої сторони, що відповідно свідчить про відсутність підстав вважати таким що не настав строк виконання зобов'язань по оплаті для ВАТ «Київспецтранс». Жодних доказів письмового погодження позивача щодо здійснення оплати по договору, виникнення вказаного зобов'язання для іншої особи, суду не представлено, такі між сторонами відсутні.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Як про те зазначено у Постанові Вищого господарського суду України від 22.07.2009р. у даній справі, вказівки якої є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, задовольняючи позовні вимоги Товариства "УкрРентек" про стягнення з ВАТ "Київспецтранс" штрафних санкцій, місцевий та апеляційний господарські суди не застосували частину першу ст. 614 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Згідно з п. 6.3 договору № 3107-08 від 29.07.2008р. у випадку несвоєчасного виконання покупцем грошових зобов'язань за договором продавець вправі вимагати, а покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вчасно суми коштів за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За розглядом представлених до матеріалів справи документів, з урахуванням наявного порушення відповідачем строків оплати по договору, суд вважає відсутніми підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені через відсутність вини відповідача у простроченні здійснення розрахунків.
В силу положень ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.
Зобов'язання ВАТ «Київспецтранс»по оплаті 9 150 200 грн. зареєстровані ГУ ДКУ у м. Києві 28.08.2008р. (на підставі договору), взяті на облік станом на 19.09.2008р. (після отримання техніки), що підтверджується реєстрами фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів № 1 від 27.08.2009р., № 19 від 19.09.2008р. які з відмітками ГУ ДКУ у м. Києві залучені до матеріалів справи і доводять вчинення відповідачем дій щодо своєчасної оплати по договору № 3107-08 від 29.07.2008р., завчасно до настання строку оплати.
У зв'язку з необхідністю вирішення питання щодо забезпечення своїх фінансових зобов'язань по договору, ВАТ «Київспецтранс»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва яким за результатами вирішення справи 8/570 винесено постанову від 02.06.2009р.. У постанові судом визнано протиправною бездіяльність Головного управління комунального господарства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо невиконання Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.08.2008р. № 1188 в частині здійснення фінансування закупівлі спецтехніки для полігону ТПВ № 5; а також зобов'язано Головне управління комунального господарства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити дію, а саме повністю виконати Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.08.2008р. № 1188 в частині здійснення фінансування закупівлі спецтехніки.
Наведене свідчить що відповідачем були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання, у зв'язку з чим суд вважає доведеними з боку відповідача обставини щодо відсутності вини в порушенні зобов'язання в частині несвоєчасної оплати по договору, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 764 307, 67 грн..
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У заяві про зміну розміру позовних вимог позивачем приведено розрахунок суми інфляційних збитків та 3% річних у відношенні періоду прострочення станом на 23.10.2009р., які складають 704 753, 01 грн. інфляційних збитків та 100 684, 53 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 233 ГК України в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Враховуючи, що відповідачем добровільно здійснювалось погашення суми основної заборгованості до винесення судом рішення по суті, а також визначений розмір штрафних санкцій, які має відповідач сплатити на користь позивача за прострочення сплати боргу, суд дійшов висновку, що на підставі ст. 233 ГК України та п. 3. ст. 83 ГПК України, необхідним є зменшення нарахованих позивачем сум інфляційних збитків та 3% річних та в зв'язку з цим стягненню з відповідача підлягають 50 342, 26 грн. 3% річних та 352 376, 50 грн. інфляційних збитків, що складає 50% сум штрафних санкцій належних до сплати.
Вимоги позивача про стягнення штрафу на підставі п. 66 Постанови Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. «Про затвердження положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення»задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів наявності підстав для застосування зазначеного виду відповідальності - доказів безпідставної відмови від оплати за продукцію. До матеріалів справи позивач не надав доказів звернення до відповідача з вимогами про оплату та що у задоволенні пред'явлених вимог було безпідставно відмовлено, а матеріали справи вказують на зворотнє.
Заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 1 751 038, 61 грн. позивачем обґрунтовуються необхідністю купівлі валюти для розрахунків за договором № ВС-772 укладеним позивачем з компанією Stives Bussiness LLC з метою виконання своїх зобов'язань по договору купівлі-продажу № 3107-08 від 29.07.2008р..
Як про те стверджує позивач, у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 3107-08 від 29.07.2008р. в частині повної оплати товару, позивачем понесені значні збитки, з огляду на те, що офіційний курс Євро до гривні при купівлі валюти був значно вищим офіційного курсу Євро до гривні на момент коли зобов'язання щодо оплати товару мало бути здійснено позивачем за договором № ВС-772 від 11.08.2008р., а розрахунки за Договором № ВС-772 від 11.08.2008р. позивач мав здійснювати саме в Євро.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 3107-08 від 29.07.2008р. не може вважатись причиною понесення позивачем витрат за договором укладеним з компанією Stives Bussiness LLC 11.08.2008р., оскільки представлений до матеріалів справи договір не підтверджує факту понесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання ВАТ «Київспецтранс»зобов'язання по договору від 29.07.2008р., а жодних доказів що позивач зобов'язаний був виконати свої зобов'язання за договором саме за рахунок коштів отриманих по договору від ВАТ «Київспецтранс»суду не надано. Про те, що на підприємстві відсутніми були обігові кошти для забезпечення можливості виконання договірних зобов'язань перед компанією Stives Bussiness LLC позивач не зазначив, а в самому договорі не зазначено що метою придбання техніки у вказаного підприємства є необхідність виконання договірних зобов'язань перед ВАТ «Київспецтранс»і купівля валюти для розрахунку за придбаний товар має бути здійснена саме виключно за кошти отримані від продажу техніки ВАТ «Київспецтранс».
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, в силу положень ч. 2 вказаної статті розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 225 ЦК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення причиною.
Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
Належних доказів, які б свідчили про наявність вини відповідача, допущення останнім порушення яке призвело до завдання збитків позивачу (причинно-наслідкового зв'язку дій відповідача завданим збиткам) суду не представлено, а згідно висновків вміщених у Постанові Вищого господарського суду України по даній справі сама по собі зміна офіційного курсу Євро до гривні, не є доказом понесення ТОВ "УкрРентек" у зв'язку з цим збитків.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
З указаних норм законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою.
Наявність зобов'язань у позивача за укладеним договором AUZ 189.08 від 14.08.2008р. щодо розмитнення товару на території України, а також щодо оплати за доставку товару не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, які підтверджують неотриманий підприємством прибуток (упущену вигоду), що не дає підстав вважати обгрунтованими доводи позивача про достовірний розмір упущеної вигоди, причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та збитками.
Враховуючи наведене заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 25 500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 13 347, 36 грн..
Заявлена до стягнення з відповідача сума понесених витрат на юридичні послуги в розмірі 228 755 грн. не підлягає стягненню з останнього виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Контракт про надання адвокатських послуг № 21/08 від 10.10.2008р. укладено позивачем з Адвокатським об'єднанням «Міжнародна адвокатська компанія»яке не є адвокатом в розумінні наведених положень, а як про те зазначено в абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. Зазначених доказів та обґрунтувань позивачем до матеріалів справи не надано, а заявлена позивачем сума є явно завищеною.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Київспецтранс” (04208, м. Київ, пр. Правди, 85, код 02772037, рахунок № 2600800990502 в КБ “Хрещатик”, МФО 300670, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрРентек” (юрид. адреса: 03115, м. Київ, пл. Святошинська, 1, к. 272; адреса: 03115, м. Київ, вул. Хмельницька 21, ідент. код 34834372, рахунок № 26003027768511 в Шевченківському відділенні КМФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 322012) 419 558 грн. (чотириста дев'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім гривень) основного боргу, 352 376, 50 грн. (триста п'ятдесят дві тисячі триста сімдесят шість гривень 50 копійок) інфляційних збитків, 50 342, 26 грн. (п'ятдесят тисяч триста сорок дві гривні 26 копійок) 3% річних; 13 347, 36 грн. (тринадцять тисяч триста сорок сім гривень 36 копійок) судових витрат.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 24.11.2009