справа № 179/874/17
провадження № 2/179/1131/17
04 серпня 2017 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Ковальчук Т.А.
при секретарі Солодовій І.М.
за участю
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину майна, набутого в період шлюбу,
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину майна, набутого в період шлюбу.
Позивач посилається на те, що з 1983 року почали проживати разом з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах. 23 березня 1991 року придбали житловий будинок, розташований пров. Кільченський, 5а с. Очеретувате Магдалинівського району Дніпропетровської області, зареєстрували його на відповідача. 26 червня 1993 року між сторонами був укладений шлюб.
Позивач зазначає, що право власності на будинок зареєстровано на ім'я відповідача та видано технічний паспорт. На даний час стоїть питання про визнання за позивачем права власності на частину майна, оскільки вони з відповідачем вирішили в подальшому заповідати кожен свою частину дітям. У зв'язку з цим позивач просить визнати за нею право власності на ? частину будинку.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги визнала, прохала задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
26 червня 1993 року між сторонами був укладений шлюб, згідно свідоцтва про шлюб серії IV № 445808 від 26 червня 1993 року. (а. с. 5).
Власником житлового будинку за адресою: пров. Кільченський, 5а с. Очеретувате Магдалинівського району Дніпропетровської області згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, вказана позивач - ОСОБА_1.(а. с. 16-18).
Державний акт на право приватної власності на землю серії ДП від 02 липня 1998 року, свідчить, що земельна ділянка площею 0,600 га передана ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому 2 Очеретуватівської сільської ради № 8 від 21 лютого 1997 р., передана для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,35 га, ведення особистого підсобного господарства - 0,35 га. (а. с. 14).
Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання
шлюбу.
Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.
В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок по пров. Кільченський, 5а с. Очеретувате Магдалинівського району Дніпропетровської області був придбаний під час фактичних шлюбних відносин сторін та є спільною сумісною власністю подружжя, частки сторін є рівними, домовленості щодо поділу майна, що є у спільній сумісній власності між сторонами не досягнуто. Суд також враховує ту обставину, що відповідачем не наведено обставин, які мають істотне значення для зменшення частки позивача у спільній сумісній власності.
У зв'язку із наведеним суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та в судовому порядку визнати за позивачем право власності на житловий будинок та на ? частину земельної ділянки згідно Державного акту, виходячи із засад рівності часток подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 208-210, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 60, 61,69,70 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на:
-садибний (індивідуальний) житловий будинок відповідно до технічного паспорта справа № 73, від 09.03.2016р., де А - будинок; а- прибудова; а1 - прибудова; Б - вбиральня; В - сарай; Г - навіс; Д - сарай; Е - літній душ; К - скважина; Я - зливна яма; № 1 - забор; № 2 - хвіртка; № 3 - ворота; розташованого по пров. Кільченський, 5а с. Очеретувате Магдалинівського району Дніпропетровської області;
-на ? частину земельної ділянки, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0, 25га та на ? частину земельної ділянки, переданої для ведення особистого підсобного господарства площею 0,35 га, у відповідності до Державного акта на право приватної власності на землю серії ДП, виданого на ім'я ОСОБА_2, на підставі рішення виконкому 2 Очеретуватівської сільської ради № 8 від 21 лютого 1997 року площею 0,600 га, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Мд № 4522 від 02 липня 1998 року, розташованих по пров. Кільченський, 5а с. Очеретувате Магдалинівського району Дніпропетровської області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.А.Ковальчук