Справа № 177/720/17
Провадження № 2-а/177/25/17
Іменем України
18 серпня 2017 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Суботіної С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Хрієнко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з виплати допомоги на дитину, -
Позивач ОСОБА_3 12.04.2017 звернулась до суду з указаним позовом та просила визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті їй допомоги, як одинокій матері з 11.05.2011 по 31.07.2016 на четверту дитину, ОСОБА_4, зобов'язати відповідача виплатити недоплачену державну допомогу у розмірі 70581 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є матір'ю чотирьох дітей, але лише на трьох дітей отримує державну допомогу, як одинока матір. На четверту дитину, ОСОБА_4, отримувала до 2011 року тільки допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Батьком ОСОБА_4 є ОСОБА_5, з яким позивач перебувала у цивільному шлюбі. В ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 помер, у зв'язку з чим позивач в червні 2013 року звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі з заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Однак у виплаті такого виду пенсії позивачу відмовлено через відсутність необхідного стажу у ОСОБА_5 Вказану довідку позивач відразу здала до Управління праці та соціального захисту населення Криворізької райдержадміністрації та в послідуючому надавала таку довідку кожні шість місяців, однак грошову допомогу на ОСОБА_4 позивач так і не отримувала включно до серпня 2016 року. Мотивами такої відмови з боку Управління праці та соціального захисту населення Кривоірзької райдержадміністрації була відсутність відповідної письмової заяви, з чим позивач категорично не погоджується, оскільки чинним законодавство не передбачено написання кожні шість місяців заяви для отримання та виплати допомоги, а достатньо лише надання довідки про склад сім'ї. У липні 2016 року після неодноразових звернень, Управлінням праці та соціального захисту населення Криворізької райдержадміністрації, відповідні документи прийнято та нараховано допомогу на четверту дитину, ОСОБА_4, яку позивач отримує і на сьогодні, як одинока матір (вдова).
Позивач вважає, що виплата допомоги їй, як одинокій матері на четверту дитину, ОСОБА_4, безпідставно не нараховувалася та не виплачувалася з 11.05.2011 по 31.07.2016, у зв'язку з чим просить суд зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Криворізької райдержадміністрації здійснити перерахунок та виплатити їй допомогу, як одинокій матері, на ОСОБА_4 за вказаний період у розмірі 70581 грн.
У судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_1, позов підтримали та просили його задовольнити з наведених підстав.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, подавши заперечення проти позову, у якому просив відмовити у його задоволенні з наведених у запереченні підстав.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, а також матеріали особової справи ОСОБА_3, що надана представником відповідача для огляду у судовому засіданні, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статетю 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992, передбачено, серед інших, такі види державної допомоги сім'ям з дітьми, як допомога на дітей одиноким матерям.
Право на допомогу на дітей одиноким матерям, визначено ст. 18-1 вказаного Закону, зокрема, таке право мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Також таке право має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має
У судовому засіданні встановлено та не заперечувалося представником позивача, що батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.7, 11). Позивач, ОСОБА_3 не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, разом з тим, відомості до актового запису про народження дитини, ОСОБА_4, внесено за заявою батька, ОСОБА_5, з яким позивач проживала та вела спільне господарство.
Отже, доводи позивача про те, що ОСОБА_3 мала право на отримання державної допомоги на дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 11.05.2011 є необґрунтованими, оскільки до ІНФОРМАЦІЯ_6 дитина проживала у повній сім'ї.
Із оглянутої судом особової справи одержувача допомоги ОСОБА_3, що надана для огляду представником відповідача в судовому засіданні, а також з додатків до заперечення вбачається, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Криворізької РДА.
ОСОБА_3 отримувала державну допомогу, як одинока мати з 01.10.2006 по 01.08.2016, щомісячно, на трьох дітей: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Крім того, як слідує з особової справи, ОСОБА_8 за рішенням Управління праці та соціального захисту населення Криворізької РДА призначено державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім'ї.
26.08.2016 ОСОБА_3 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Криворізької райдержадміністрації з питання отримання допомоги на дітей одиноким матерям (як вдова), вже не на трьох, а на чотирьох дітей, в тому числі і на ОСОБА_4, додавши копію свідоцтва про смерть чоловіка, ОСОБА_5 та довідку з Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі.
Відповідно до п. 36 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» від 27.12.2001 № 1751, допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно. Допомога виплачується протягом шести календарних місяців.
Таким чином позивач, після смерті батька дитини, ОСОБА_5 та отримання в Управлінні Пенсійного фонду України в Криворізькому районі довідки про неотримання будь-яких виплат на дитину, ОСОБА_4, повинна була подати заяву та відповідні документи для оформлення державної допомоги на ОСОБА_4, як одинокій матері, до Управління праці та соціального захисту населення Криворізької РДА. Однак, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 не зверталася до відповідача для оформлення виплати такого виду державної допомоги на ОСОБА_4 з червня 2013 року, тобто після смерті батька ОСОБА_4, ОСОБА_5, а звернулась лише 26.08.2016. Після чого відповідачем, з врахуванням доходів заявниці та встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, була призначена допомога також і на ОСОБА_4, як одинокій матері (вдові).
Вказана допомога Управлінням праці та соціального захисту населення Криворізької РДА призначена та продовжує призначатися ОСОБА_3, на трьох дійте з 01.10.2006 ( як одинокій матері) та з 01.08.2016 на чотирьох дітей (на трьох дітей, як одинокій матері, на четверту дитину, ОСОБА_4, як одинокій матері (вдові), з місяця звернення на шість місяців. Вид та розмір призначеної допомоги позивачем не оскаржується.
Посилання представника відповідача на те, що довідка з Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі є безумовною підставою для виплати допомоги ОСОБА_3 на ОСОБА_4, як одинокій матері, є необґрунтованими та суперечать п. 36 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» від 27.12.2001 № 1751
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у відповідача не було законних підстав для виплати ОСОБА_3 державної допомоги на ОСОБА_4, як одинокій матері з 11.05.2011 по 31.07.2016, оскільки до червня 2013 року дитина, ОСОБА_4, проживала у повній сім'ї, з батьком та матір'ю, а в послідуючому, після смерті батька, ОСОБА_4, а саме з червня 2013 по 31.07.2017, ОСОБА_3 не зверталася до Управління праці та соціального захисту населення Криворізької РДА з відповідною заявою та не надала відповідні документи, зокрема, свідоцтво про смерть ОСОБА_4, на підставі яких здійснюється нарахування та виплата такого виду допомоги.
Таким чином, представником відповідача доведено суду правомірність дій відповідача щодо нездійснення виплати позивачу з 11.05.2011 по 31.07.2016 допомоги, як одинокій матері на ОСОБА_4, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як слідує з матеріалів справи, про порушення свого права позивач дізналася в 2011 році, після чого в усній формі неодноразово зверталася до Управління праці та соціального захисту населення Криворізької РДА про оформлення допомоги на ОСОБА_4, як одинокій матері, однак отримувала відмову, у зв'язку з чим, змушена була звернутися до суду з адміністративним позовом. Разом з тим, позов подала до суду 12.04.2017, тобто майже через шість років з дня, коли дізналася про порушення свого права. Натомість, будь яких доказів, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду ні позивачем, ні представником позивача не надано, а тому підстави для поновлення строку відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 9-11, 12, 17, 69-71, 99, 117-118, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з виплати допомоги на дитину - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Апеляційна скарга на постанову подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови складено 21.08.2017
Суддя: