ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 15/421 04.11.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Щорський завод продовольчих товарів"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніко"
про стягнення 96 657,22 грн.
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача - Томилко М.М.
від відповідача - не з'явився
У судовому засіданні 04.11.2009 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом
оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85
Господарського процесуального кодексу України.
Відкрите акціонерне товариство "Щорський завод продовольчих товарів" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніко" на користь позивача 96657,22 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 50 від 23.02.2007.
Позовну заяву 05.10.2009 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/421.
04.11.2009 Позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 7555,11 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 50 від 23.02.2007.
Відповідач у судове засідання в черговий раз не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Представник відповідача у судове засідання 04.11.2009р. не з'явився, відзиву на позов не надав.
02.11.2009 судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку хворобою представника відповідача.
У судовому засіданні 04.11.2009р. клопотання відповідача судом не задоволено, оскільки до клопотання не додано доказів на підтвердження відповідних обставин.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
23.02.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Щорський завод продовольчих товарів" (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Даніко" (далі - Відповідач) укладено Договір купівлі-продажу № 50 (далі - Договір) (належним чином засвідчена копія наявна у справі), відповідно до умов якого Позивач зобов'язувався поставляти, Відповідач зобов'язувався приймати та оплачувати товар в кількості, асортименті та за цінами, вказаним в товаросупровідних документах (накладних або товарно-транспортних накладних).
Позивач виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, а саме поставив Товар Відповідачу на загальну суму 126465,78 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Згідно з п. 4. Договору оплата за поставлений Товар проводиться на протязі 21 дня з моменту приймання товару.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості переданого товару у повному обсязі не виконав.
Станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача складає 7555,11 грн.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору щодо оплати товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
28 вересня 20009 позивач через канцелярію суду подав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення решту на грошові кошти та майно Відповідача, посилаючись на несвоєчасність проведення розрахунків відповідачем протягом тривалого часу, не виконання зобов'язань, взятих на себе. Таким чином у позивача є побоювання, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити не можливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Розглянувши у судовому засідання заяву позивача про забезпечення позову та наявні документи по справі, вважає заяву позивача необгрунтовною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки ним всупереч вимогам ст. 66 ГПК України не надано до суду доказів того, що невжиття запобіжних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 7555,11 грн. основного боргу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Крім того, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Відкритого акціонерного товариства "Щорський завод продовольчих товарів" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніко" (03151, м. Київ, вул. Аеродромна, 14; код ЄДРПОУ 33492298, р/р 260080102926 в ЗАТ "Прокредит Банк" у м. Києві, МФО 320984), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства "Щорський завод продовольчих товарів" (15200, Чернігівська обл., м. Щорс, вул. 30 років Перемоги, 31-А; код ЄДРПОУ 00381143, р/р 26009300000235 в Чернігівській філії АКБ "Форум" м. Чернігова, МФО 343002) 7555 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 11 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити Відкритому акціонерному товариству "Щорський завод продовольчих товарів" в забезпеченні позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніко".
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Хоменко М.Г.
Дата підписання рішення: 18.11.2009