ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 13/335 04.11.09
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю " Компанія ТРІМ "
простягнення грошових коштів 48 445,19 грн.
Суддя Курдельчук І. Д.
Представники:
від позивача Козак О.Д. -представник за дов. № б/н від 11.02.09,
від відповідача не з'явився
31.08.09 Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" звернулось в Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Трім" про стягнення 31673,90 грн. прострочених лізингових платежів, 1535,00 грн., інфляційних втрат, 406,29 грн. 1062,18 грн. три проценти річних, 14830,00 грн. штрафу.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідач судові витрати в сумі 484,45 грн. державного мита, та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позов мотивований на неналежним виконанням ТОВ "Компанія Трім" грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу № 01-200/07-авт від 06.12.07.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.09 порушено провадження у справі, сторони зобов'язано вчинити дії та надати документи, розгляд справи призначено у судовому засіданні 29.09.09.
Сторони з'явились в судове засідання, позивач надав витребувані документи, відповідач надав акт звіряння взаєморозрахунків, проте своїм правом не скористався відзив на позов не надав, заявив клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 29.09.09 оголошено перерву до 15.10.09 для забезпечення реалізації права відповідача на ознайомлення з матеріалами справи та подання відзиву.
15.10.09 через канцелярію суду відповідач подав клопотання про колегіальний розгляд справи. Ухвалою від 16.10.09 Голова суду залишив заяву без задоволення. Матеріали справи повернуті для розгляду судді Курдельчуку І.Д.
У зв'язку з наведеним судове засідання 15.10.09 не відбулось.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.09 сторони зобов'язано вчинити дії та надати документи, зокрема відповідача - відзив, розгляд справи призначено у судовому засіданні 04.11.09.
Позивач підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, вимог ухвали суду не виконав, витребувані відзив, докази погашення заборгованості станом на час пред'явлення позову і розгляду справи не надав, контррозрахунок суми заявленої до стягнення не надав, поважних причин невиконання вимог ухвали суду не повідомив.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -
06.12.07 між сторонами у справі укладено договір фінансового лізингу № 01-200/07-авт , відповідно до умов якого позивач передав відповідачу автомобіль Subaru Forester, днз АА7606ЕХ ідентифікаційний номер JF1SG5LE58G143214 (далі - Майно) у фінансовий лізинг, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати лізингові платежі за отримане майно відповідно до графіків платежів.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 статті 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України , і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 2 статті 1 Закону України “Про фінансовий лізинг” передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 1 статті 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Пунктом 3 ч.2 статті 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На виконання умов Договору позивач передав відповідачу у фінансовий лізинг фронтальний навантажувач, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 28.01.08, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати лізингові платежі за отримане майно відповідно до Графіків платежів (додаток до Договору).
Згідно із ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно до п.3.1 відповідач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно до графіку (додаток №1) та умов п.3 додатку №4«загальні умови фінансового лізингу».
Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, а також чергових платежів кожен з яких включає суму , яка відшкодовує (компенсує) частину вартості майна (п. 3.1.1 договору), винагороду (комісію) за отримане майно (п. 3.2. договору).
Згідно до п.3.1 додатку №4 до договору відповідач повинен здійснювати платежі в національній валюті шляхом перерахування коштів на поточний рахунок лізингодавця.
Положення п.3.3 додатку № 4 встановлюють, що датою будь-якого платежу є дата фактичного надходження коштів на рахунок позивача.
Відповідно до положень п.3.5, 3.7 додатку № 4 з урахуванням дати приймання-передачі майна та графіка (додаток №1) відповідач повинен здійснити 50 платежів кожного 20 числа місяця починаючи з 20.02.08.
Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо сплати лізингових платежів в період з грудня 2008 по серпень 2009 належним чином не виконував. Заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті лізингових платежів, відповідно до графіку платежів, затвердженого сторонами у додатку №1 до договору, станом на день подання позовної заяви складає 31673,90 грн.
Відповідно до ч.1ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором підтверджений актами звіряння розрахунків поданих суду представниками сторін.
Із акту надано відповідачем вбачається, що лізингові платежів здійснюються ним не в повному обсязі і невчасно.
За розрахунком суду, який є відмінним від розрахунків поданих сторонами, які і між собою суттєво різняться, не доплаченою є сума 31637,90 грн.
Отже, борг належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 31673,90 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 406,29 грн. відсотків річних, 1535,00 грн. інфляційних витрат.
Згідно з п. 4.2.1 Договору встановлена відповідальність відповідача у разі порушення його обов'язку із своєчасної сплати лізингових платежів, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, та зобов'язаний відшкодувати всі збитки, завдані цим позивачу, понад вказану пеню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 406,29 грн. три проценти річних, 1535,00грн. інфляційних витрат, судом задовольняються.
Згідно п. 7.2.1 додатку № 4 до договору відповідач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати позивача про стан та місце знаходження майна шляхом направлення позивачу звіту у формі встановленій сторонами в додатку №3 до договору).
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до п.9.2 договору відповідач без згоди позивача не має права змінювати місцезнаходження та місце експлуатації майна, місцезнаходження і місце експлуатації вказується у специфікації.
Згідно до додатку №2 до договору місцезнаходження майна є м. Київ, вул. Бориспільська, 9С, місце експлуатації -Україна.
Як стверджує позивач за перший-другий квартали 2008 звіт в установленій формі відповідач не надавав.
Відповідно до п.4.2.5 договору за порушення умов п.9.2 договору та п. 7.2. додатку №4 до договору лізингоодержувач несе відповідальність, а саме сплачує штрафні санкції у розмірі 5 % від загальної вартості майна за кожен випадок порушення.
Відповідно до акту приймання-передачі від 28.01.08, специфікації (додаток №2 до договору вартість майна становить 148300,00 грн.
Враховуючи наведене та беручи до уваги відсутність альтернативного розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо надання двох звітів про стан та місцезнаходження майна, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф в сумі 14830,00 грн.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 32-34, 43, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Трім»(01014, м. Київ, Набережно-Печерська, 1, код ЄДРПОУ 33302329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12, код 30575865) 31673,90 грн. основного боргу, 406,29 грн. три проценти річних, 1535,00грн. інфляційних витрат, 14830,00 грн. штрафу, 484,45 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя І.Д. Курдельчук
дата підписання: 23.11.09