ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/464 23.11.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛБУД"
до 1) Колективного житлово-комунального підприємства "АГРОПРОМБУДІНДУСТРІЯ"
2) Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та
реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
Акціонерний банк «Київська Русь»
про визнання договору дійсним та реєстрацію права власності
Суддя Гавриловська І.О.
Представники сторін:
Від позивача: Соловей Ю.А.
Від відповідачів: 1) Веремеєнко Т.В.
2) не з'явився
Від третьої особи: Нікітіна Т.С.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Колективного житлово-комунального підприємства “АГРОПРОМБУДІНДУСТРІЯ” та Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання договору про поділ нерухомого майна, що є спільною частковою власністю, дійсним та реєстрацію права власності.
Ухвалою суду від 24.07.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/464 та призначено її розгляд на 31.08.2009 року, зобов'язано сторін надати певні документи.
Ухвалою суду від 31.08.2009 р. розгляд справи було відкладено до 28.09.2009 р. у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання
У судовому засіданні 28.09.09 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали від 31.08.2009 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, надав докази звернення до Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”.
Представник відповідача - Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” у судове засідання 28.09.09 р. повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про призначене засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав.
Ухвалою суду від 28.09.2009 р. розгляд справи був відкладений до 19.10.2009 р., зобов'язано позивача надати документи, визначені в ухвалі, а відповідача - повторно зобов'язано надати письмовий відзив на позов.
У судовому засіданні представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 28.09.2009 р. у даній справі, зокрема, письмові пояснення, довідку про відсутність заборони щодо відчуження об'єктів нерухомого майна в копії станом на 22.08.2003 р. та витяг з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 07.10.2009 р., згідно з яким 19.01.2005 р. зареєстровано заборону відчуження нежилого приміщення, состав: ціле, состояние: добудоване, процент: 93, статус: нежиле, м. Київ, вулиця Золотоустівська, будинок 44/22. Представник позивача пояснив у судовому засіданні, що об'єкт був обтяжений за договором застави.
Представник відповідача в черговий раз не надав письмовий відзив на позов, у зв'язку з чим був попереджений судом про накладання на відповідача штрафу за невиконання вимог суду.
Ухвалою суду від 19.10.2009 р. розгляд справи був відкладений до 02.11.2009 р., зобов'язано позивача надати суду договір застави, за яким накладена заборона на відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Златоустівська, 44/22 (в оригіналі для огляду та в копії для залучення до матеріалів справи); докази ухилення Колективного житлово-комунального підприємства “АГРОПРОМБУДІНДУСТРІЯ” від нотаріального посвідчення договору поділу майна з огляду на те, що умова щодо поділу майна вже нотаріально посвідчена при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2003 р.; відповідача Колективне житлово-комунальне підприємство “АГРОПРОМБУДІНДУСТРІЯ” повторно зобов'язано надати суду відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 02.11.2009 р. представник позивача надав суду договір застави від 17.09.2003 р., за яким нежилі приміщення площею 1089,8 кв.м., що складає 93/100 частин від нежилих приміщень площею 1173,6 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Златоустівська, 44/22, були передані в заставу Акціонерному банку «Київська Русь»для забезпечення виконання кредитного договору № 7506-20/3-1 від 28.08.2003 р.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення у даній справі може зачіпати права та законні інтереси Акціонерного банку «Київська Русь», якому в заставу передані спірні приміщення, у зв'язку з чим залучив його до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
У судовому засіданні 16.11.2009 р. представник третьої особи пояснив суду, що не заперечує проти задоволення позову, після чого судом була оголошена перерва до 23.11.2009 р. для прийняття рішення у даній справі та виготовлення його повного тексту.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -
Колективне житлово-комунальне підприємство «АГРОПРОМБУДІНДУСТРІЯ»(продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛБУД»(покупець) 22.08.2003 р. уклали договір, за яким продавець продав, а покупець купив нерухоме майно, що знаходиться за адресою: вулиця Златоустівська, 44/22, місто Київ. Нерухомим майном, що відчужувалось за цим договором, є нежилі приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 1089,8 кв.м., до якого відносяться такі нежилі приміщення: підвал -приміщення № 92 площею 467, 5 кв.м., перший поверх -приміщення № 93 площею 622, 3 кв.м. Загальна площа нерухомості складає 93/100 частин від загальної площі нежилих приміщень першого поверху та підвалу розміром 1173, 6 кв.м., належних продавцю на праві власності.
У цьому договорі (абзац 4 пункту 1.1. договору) сторони домовились, що одночасно з відчуженням об'єкта нерухомості між сторонами здійснюється поділ нежилих приміщень першого поверху та підвалу в натурі, відповідно до якого покупцю виділяється приміщення, що входять до складу об'єкта нерухомості, а саме -приміщення № 92 та приміщення № 93. У зв'язку з цим покупець буде володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктом нерухомості виключно на власний розсуд.
На виконання умов вказаного договору покупець передав, а позивач прийняв вищезазначені приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі від 25.08.03 р. (копія -у матеріалах справи).
Зазначений договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевельовою В.М. 22.08.2003 р. та зареєстровано в реєстрі № 2-І-2314.
З реєстраційного напису на правовстановлювальному документі вбачається, що вищенаведений договір від 22.08.03 р. зареєстрований 08.09.03 р. за реєстровим номером 3606п.
20 жовтня 2008 року між сторонами був складений та підписаний акт розподілу часток за договором купівлі-продажу від 22.08.2003 р., згідно з яким встановили, що фактична зона користування ТОВ «ІНТЕЛБУД»становить 1114, 7 кв.м., що складає 93/100 частини від нежилих приміщень. Фактична зона користування Колективного житлово-комунального підприємств «АГРОПРОМБУДІНДУСТРІЯ»становить 58,9 кв.м., що складає 7/100 частини від нежилих приміщень. При цьому зона користування ТОВ «ІНТЕЛБУД», згідно Плану за поверхами, який є невід'ємним додатком даного акту, обведена пунктиром червоного кольору та значиться під літерою А. Зона користування Колективного житлово-комунального підприємства «АГРОПРОМБУДІНДУСТРІЯ», згідно плану за поверхами, який є невід'ємним додатком даного акту, обведена пунктиром синього кольору та значиться під літерою В.
Таким чином, сторони погодили окреме користування нежилими приміщеннями, що знаходиться за адресою місто Київ, вул. Златоустівська, буд. 44/22, загальною площею 1173, 60 кв.м. саме за такою схемою та виділили кожному його частку в натурі, про що зазначено в акті розподілу часток за договором купівлі-продажу від 22.08.2003 р.
Позивач замовив у ТОВ Центр судових експертиз «Альтернатива»дослідження, за результатами якого 03.04.2009 р. був складений висновок № 06/09 спеціаліста з будівельно-технічних досліджень про те, що 93/100 частини нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Золотоустівська, 44/22, та належать на праві власності ТОВ «ІНТЕЛБУД»загальною площею 1114,7 кв.м., що складаються з приміщень № 92 площею 480, 6 кв.м., приміщень № 93 площею 573, 6 кв.м. та приміщень 93а площею 60,5 кв.м., з технічної точки зору можуть бути виділені в натурі.
Позивач пояснив, що сторони дійшли згоди укласти договір про поділ в натурі майна, за яким позивачу належить 1114,7 кв.м., а відповідачу 58, 9 кв.м., проте відповідач відмовився такий договір підписувати у зв'язку з відсутністю у ТОВ «ІНТЕЛБУД»довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно.
За таких обставин позивач просить суд визнати договір про поділ нерухомого майна, що є спільною частковою власністю, від 20.10.2008 р. дійсним і затвердити його у викладеній сторонами редакції, за якою позивачу належить 1114,7 кв.м. Також позивач просить зобов'язати Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати право приватної власності на нерухоме майно, що належить позивачу за договором купівлі-продажу приміщень, як на окремий, виділений в натурі об'єкт права власності.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ст. 356 ЦК України).
Згідно зі ст.ст. 358, 361 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю частковою у праві спільної часткової власності.
За статтею 367 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній часткові власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В силу вимог ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, законодавець передбачив право підприємств, установ, організацій та інших юридичних осіб звертатися до господарського суду лише за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Ухвалами суду від 31.08.2009 р. та від 28.09.2009 р. позивача зобов'язано було надати суду докази ухилення Колективного житлово-комунального підприємства «АГРОПРОМБУДІНДУСТРІЯ»від нотаріального посвідчення договору поділу майна з огляду на те, що умова щодо поділу майна вже нотаріально посвідчена при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2003 р.
Проте позивач вимог суду не виконав, витребуваних судом документів не надав, об'єктивних причин з цього приводу не навів.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що згідно з чинним законодавством України поділ майна, що є у спільній частковій власності, може бути здійснений за домовленістю між співвласниками, а доказів ухилення відповідача від вирішення даного питання не наведено, суд вважає, що у даному випадку відповідач-1 не порушив прав та охоронюваних законом інтересів позивача, у зв'язку з чим у задоволенні заявлених вимог про визнання договору про поділ нерухомого майна, що є спільною частковою власністю, від 20.10.2008 р. дійсним і затвердження його у викладеній сторонами редакції відмовляє.
Крім того, суд вважає за необхідне відзначити, що у акті розподілу часток від 20.10.2008 р. сторони встановили, що Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛБУД»належить 1114, 7 кв.м., тоді як за договором від 22.08.2003 р. ним були придбані нежилі приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 1089,8 кв.м.
На вимогу Господарського суду міста Києва Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" листом від 25.09.2009 р. № 41227 повідомило, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛБУД»зареєстровано право власності на нежилі приміщення площею 1089,8 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22.08.2003 р., а не на 1114, 7 кв.м.
Будь-яких документів, які б свідчили про додаткове придбання позивачем 24,9 кв.м. нерухомості, що знаходиться за адресою місто Київ, вул. Златоустівська, буд. 44/22, суду не надано.
Крім того, слід відзначити, що площа 1114,7 кв. від загальної площі 1173, 60 кв.м. становить 94, 98 / 100, а не 93/100, як це зазначає позивач.
Враховуючи вищевикладене, суд у позовній вимозі ТОВ «ІНТЕЛБУД»про визнання договору про поділ нерухомого майна, що є спільною частковою власністю, від 20.10.2008 р. дійсним і затвердження його у викладеній сторонами редакції відмовляє.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати право приватної власності на нерухоме майно, що належить позивачу за договором купівлі-продажу приміщень, як на окремий, виділений в натурі об'єкт права власності, то суд у її задоволенні відмовляє, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме право власності на нерухоме майно.
Відповідно до п. 1.3, 1.4, 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02. N 7/5, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулась до БТІ.
Обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
Відповідно до ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця, сторін правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними осіб.
Заява про державну реєстрацію права власності подається до органу державної реєстрації прав, на території якого перебуває нерухоме майно або більша за площею його частина. Державна реєстрація інших речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться в органі державної реєстрації прав, де зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна.
З матеріалів справи не вбачається, що позивач у відповідності до вимог чинного законодавства України звертався до Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” з відповідною заявою про державну реєстрацію права власності позивача на окремо виділений в натурі об'єкт за адресою: вул. Златоустівська, 44/22 у м. Києві.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства та організації мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи -позивача у справі.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
З огляду на викладене вище, суд встановив, що позивачем належними засобами доказування не доведено суду порушення в розумінні ст. 1 Господарського процесуального кодексу України порушення з боку Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” законних та охоронюваних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕЛБУД”, оскільки позивачем не надано суду належних доказів звернення до Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” з відповідною заявою про державну реєстрацію права власності позивача на окремо виділений в натурі об'єкт за адресою: вул. Златоустівська, 44/22 у м. Києві.
За таких обставин, з огляду на недоведеність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача-2, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” зареєструвати право власності позивача на окремо виділений в натурі об'єкт за адресою: вул. Златоустівська, 44/22 у м. Києві.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 32, 33, 44, 49, 77, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.