ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 14/343 09.10.09
Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,
розглянувши справу№ 14/343
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Морський індустріальний комплекс"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний дім"
простягнення 1047060 грн.
за участю представників сторін:
від позивача- Фрідман В.О.
від відповідача- не з'явився
Відкрите акціонерне товариство "Морський індустріальний комплекс" (надалі -ВАТ "Морський індустріальний комплекс") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний дім" (надалі -ТОВ "Інженерний дім") про стягнення 1047060 грн. штрафу.
В обґрунтування пред'явлених вимог ВАТ "Морський індустріальний комплекс" посилається на необґрунтовану відмову ТОВ "Індустріальний дім" прийняти товар за договором поставки № 311008 від 31.10.2008 р., що відповідно до п. 7.4 Договору поставки № 311008 від 21.10.2008 р. є підставою для нарахування штрафних санкцій в заявленому розмірі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2009 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 28.08.2009 р. в судовому засіданні, викликано для участі представників сторін, яких зобов'язано виконати певні дії.
Ухвалами господарського суду міста Києва від 28.08.2009 р., 11.09.2009 р., розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.
У судове засідання 09.10.2009 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в тому числі за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити повністю.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2008 р. між ВАТ "Морський індустріальний комплекс" (постачальник) та ТОВ "Інженерний дім" (замовник) укладено договір поставки № 311008 (надалі -Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність замовника товар, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах цього Договору.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Виходячи з умов п. 4.1 Договору постачальник передає товар у власність замовника в строки та умовах, що визначені цим Договором, в тому числі надає замовнику можливість доступу до товару з наступною його погрузкою на транспорт замовника, видає замовнику податкову накладну на товар, що підлягає відвантаженню, проводить демонтаж і підготовку товару до погрузки на транспорт замовника не пізніше 15.12.2008 р.
Разом з тим, згідно п. 5.2 Договору погрузка товару на транспорт замовника здійснюється після надходження 100% вартості товару на рахунок постачальника.
Відповідно 7.4 Договору в разі необґрунтованої відмови замовника прийняти товар, замовник виплачує постачальнику штраф в розмірі 30% вартості договору. Штраф може бути утримано від перерахованого замовником авансу.
Позивач з посиланням на п. 7.4 Договору заявляє вимогу по стягненню штрафу в розмірі 30% вартості Договору, що за розрахунком позивача складає 1047060 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язку за Договором, а саме на необґрунтовану відмову від прийняття товару, позивач першочергово повинен довести виконання свого зобов'язання щодо передання товару.
В даному випадку, враховуючи встановлену 100% попередню оплату за поставку товару, доведення позивачем повідомлення відповідача про готовність товару до передачі є необхідною умовою для покладення на відповідача цивільно -правової відповідальності у вигляді штрафу, а невиконання продавцем цього обов'язку унеможливлює застосування штрафних санкцій в порядку п. 7.4 Договору.
Поряд з цим, позивач не надав жодних доказів виконання свого зобов'язання щодо передачі товару (ч. 4 ст. 538 ЦК України, ст. 692 ЦК України), зокрема повідомлення відповідача про готовність товару до передання. Також, відсутні докази надання відповідачу можливості доступу до товару для погрузки, оформлення податкової накладної на товар, що підлягає відвантаженню, проведення демонтажу та підготовки товару до погрузки на транспорт відповідача, як це передбачено п. 4.1 Договору.
Виходячи з вищевикладеного, посилання позивача на необґрунтовану відмову відповідача у прийнятті товару, як на підставу застосування відповідальності у вигляді стягнення штрафу в порядку п. 7.4 Договору є необґрунтованими та безпідставними.
Крім того, позивач в усних поясненнях вказує про продаж товару, який передбачалось поставити за договором, іншій особі.
Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення в порядку п. 7.4 Договору штрафних санкцій в розмірі 1047060 грн.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, прийнявши до уваги положення чинного законодавства, суд відмовляє ВАТ "Морський індустріальний комплекс" в задоволенні позову за необґрунтованістю та неправомірністю пред'явлених вимог.
Судові витрати покладаються на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяМ.М. Нарольський
Дата підписання рішення: 13.11.2009 р.