Кіровоградської області
"07" серпня 2006 р.
Справа № 4/170
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Хилька Ю.І. розглянув справу №4/170
за позовом: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Світловодський район електричних мереж м.Світловодськ
до відповідача: Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодськпобут» м.Світловодськ
про стягнення 363309 грн. 77 коп.
Представники сторін:
від позивача - Кириленко О.П. , довіреність № 592/07 від 01.02.06 ;
від відповідача - Петров А.О. , довіреність № 206/06 від 09.06.06 ;
Суть спору:
Подано позов про стягнення з Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодськпобут» м.Світловодськ на користь відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Світловодський район електричних мереж, підвищеної плати за споживання електричної енергії понад договірні величини в сумі 363309 грн. 77 коп.
Відповідач позов заперечив, мотивуючи тим, що при укладенні договору на постачання електричної енергії сторонами не було включено до договору положення про коригування граничної величини споживання до рівня фактично сплаченого за цей місяць величини її споживання. У відповідності до умов договору всі зміни та доповнення даного договору потребують погодження обох сторін, навіть якщо вони відповідають діючому законодавству України.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін після оголошеної в засіданні суду 10.07.06 р. перерви до 12 год. 07.08.06 р., господарський суд , -
Постачання електричної енергії Відповідачу здійснюється Позивачем на підставі укладеного договору на користування електричною енергією № 23П050 (3.0.П.050.23) від 29.03.2002 р. ( в подальшому Договір).
У відповідності до п. 2.1.1. та 2.1.2. Договору Позивач зобов'язався поставляти Відповідачу електричну енергію, як різновид товарної продукції, за умовами цього договору, в межах 4700 кВа(кВт) приєднаної (дозволеної до використання) потужності; доводити Відповідачу договірні величини споживання електричної енергії та величину граничного споживання потужності в години максимального навантаження енергосистеми помісячно, письмовим повідомленням або телефонограмою. Письмове повідомлення про договірні величини споживання електроенергії та потужності є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п.2.2.1. Договору Відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати спожиту електроенергію, нарахування за перевищення договірних величин електроспоживання та потужності, пені за прострочку платежів, а також інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в розрахунковому періоді тарифами в строки та в обсягах, обумовлених умовами цього Договору.
Згідно п.1.2. “Правил користування електричною енергією», затверджених постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, в редакції постанови НКРЕ України від 22.08.2002 р. № 928 (в подальшому - ПКЕЕ) розрахунковий період - це період часу, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності, та здійснюються відповідні розрахунки. Погоджений сторонами розрахунковий період вказується в договорі.
Згідно п.3.1. Договору при розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття “розрахунковий період» та “календарний місяць» вважати прирівняними. Розрахунковий період з 30-31 по 30-31. Дата надання звіту за фактично використану електроенергію 01 число.
У відповідності до п.3.2. Договору платежі за електричну енергію здійснюються Відповідачем платіжним дорученням у порядку передоплати в строк до ___ числа місяця перед наступним розрахунковим періодом в обсязі 100% договірних величин електроспоживання наступного розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період, а також розрахунки за перевитрату договірних величин електричної енергії та потужності, нарахування по протоколам порушень при користуванні електроенергією, надбавка за компенсацію реактивної енергії, пеня та інші платежі, оформлені рахунками Позивача, здійснюються Відповідачем самостійно в 5-денний строк після дати виписки рахунків.
Відповідно до п.3.7. Договору, зміст якого визначено сторонами на підставі ч.5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику», у випадку споживання електроенергії понад договірні величини, обумовленої цим Договором за відповідний розрахунковий період Відповідач сплачує Позивачу п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електроспоживання.
Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику» Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
В силу ч.7 ст. 27 Закону України “Про електроенергетику» санкції, передбачені ч.5 ст. 26 цього Закону, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.1 п. 11 “Порядку постачання електричної енергії споживачам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 р. № 441, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 р. № 475, ( в подальшому Порядок) граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до ч. 2 п. 11 Порядку та п.5.3. Правил за підсумками місяця договірна (гранична) величина споживання електричної енергії для споживачів коригується постачальником електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей місяць величини її споживання.
Згідно п.13 Порядку споживачі у разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з ч. 5 і 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".
Із матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав договірні зобов'язання по постачанню електроенергії відповідачу. Поставка електроенергії, її споживання і відсутність претензій з боку відповідача підтверджується звітами відповідача про кількість спожитої електроенергії і пред'явленими до оплати рахунками позивача. Спору в частині кількості спожитої електричної енергії немає.
На виконання п.2.1.2. Договору відповідачу лімітним повідомленням № 176 від 20.03.2003 р. на квітень 2003 р. було доведено договірну величину споживання електроенергії в обсязі 300 тис. кВт/год. (а.с. № 18)
Як вбачається із звіту про кількість спожитої електроенергії відповідачем в квітні 2003 р. фактично спожито 392 739 кВт/год.(а.с.21-22)
05.05.2003 р. Відповідачу було виставлено рахунок № 42/1 на оплату спожитої в квітні 2003 р. електроенергії із зазначенням терміну оплати 10.05.2003 р., який було отримано представником Відповідача (а.с. 23).
Оплату згідно вказаного рахунку не було здійснено відповідачем в період розрахункового періоду. Докази здійснення Відповідачем оплати за електроенергію за квітень 2003 р. в обсязі та у строки, визначені п.3.2. Договору, у справі відсутні, відповідачем не подані та висновок про їх відсутність відповідачем не оспорений.
У відповідності до ч. 2 п.11 Порядку та п.5.3. Правил договірну (граничну) величину споживання електроенергії на квітень 2003 р. скориговано Відповідачу до рівня фактично оплаченої за цей місяць величини її споживання - 380 834 кВт/год., що підтверджується надісланим на адресу Відповідача повідомленням № 577 від 12.06.2003 р. (а.с. 19).
Таким чином, протягом квітня 2003 р. Відповідачем було спожито понад договірні величини 11 905 кВт/год. на суму 11 224,03 грн.
Лімітним повідомленням № 976 від 09.09.2003 р. на жовтень 2003 р. було доведено договірну величину споживання електроенергії в обсязі 290 тис.кВт/год. (а.с.25).
Як вбачається із звіту про кількість спожитої електроенергії Відповідачем в жовтні 2003 р. фактично спожито 256 254 кВт/год.(а.с. 29)
03.11.2003 р. Відповідачу було виставлено рахунок № 42/1 на оплату спожитої в жовтні 2003 р. електроенергії із зазначенням терміну оплати 08.11.2003 р., який було отримано представником Відповідача (а.с. 30).
Докази про здійснення оплати у встановлений термін та в повному розмірі відсутні.
У відповідності до ч. 2 п.11 Порядку договірну (граничну) величину споживання електроенергії на жовтень 2003 р. скориговано відповідачу до рівня фактично оплаченої за цей місяць величини її споживання - 208 671 кВт/год., що підтверджується надісланим на адресу Відповідача повідомленням № 1437 від 12.11.2003 р. (а.с.27).
Таким чином, протягом жовтня 2003 р. відповідачем було спожито понад договірні величини 47 583 кВт/год. на суму 51 637,07 грн.
Лімітним повідомленням № 1165 від 15.10.2003 р. на листопад 2003 р. було доведено договірну величину споживання електроенергії в обсязі 700 тис.кВт/год. (а.с.31)
Як вбачається із звіту про кількість спожитої електроенергії відповідачем в листопаді 2003 р. фактично спожито 615 131 кВт/год.(а.с.33)
02.12.2003 р. відповідачу було виставлено рахунок № 42/1 на оплату спожитої в листопаді 2003 р. електроенергії із зазначенням терміну оплати 07.12.2003 р., який було отримано представником відповідача (а.с.34). Докази здійснення відповідачем оплати за електроенергію за листопад 2003 року в обсязі та у визначені п.3.2. Договору терміни у справі відсутні, відповідачем до суду не подані.
У відповідності до ч. 2 п.11 Порядку договірну (граничну) величину споживання електроенергії на листопад 2003 р. скориговано Відповідачу до рівня фактично оплаченої за цей місяць величини її споживання - 341 442 кВт/год., що підтверджується надісланим на адресу Відповідача повідомленням № 1886 від 19.12.2003 р. (а.с.32).
Таким чином, протягом листопада 2003 р. Відповідачем було спожито понад договірні величини 273 689 кВт/год. на суму 288 249,25 грн.
Для сплати вищезазначеної суми позивач видав відповідачу рахунок №42/1 від 05.01.2004 року, який повинен бути оплачений до 10.01.04 року. Проте сказаний рахунок відповідачем не оплачений.
Лімітним повідомленням № 971/13 від 14.06.2004 р. на липень 2004 р. було доведено договірну величину споживання електроенергії в обсязі 26 000 кВт/год. (а.с. 36)
Як вбачається із звіту про кількість спожитої електроенергії Відповідачем в липні 2004 р. фактично спожито 24 412 кВт/год.(а.с.38)
02.08.2004 р. Відповідачу було виставлено рахунок № 42/1 на оплату спожитої в липні 2004 р. електроенергії із зазначенням терміну оплати 09.08.2004 р., який було отримано представником Відповідача (а.с.39).
Оплату згідно вказаного рахунку не було здійснено відповідачем в обсязі та у строки, визначені п.3.2. Договору, докази про належне виконання умов договору відповідачем суду не надано, у справі вони відсутні.
У відповідності до ч. 2 п.11 Порядку договірну (граничну) величину споживання електроенергії на липень 2004 р. скориговано відповідачу до рівня фактично оплаченої за цей місяць величини її споживання - 13 570 кВт/год., що підтверджується надісланим на адресу Відповідача повідомленням № 1216/13 від 10.08.2004 р. (а.с.40).
Таким чином, протягом липня 2004 р. відповідачем було спожито понад договірні величини 10 842 кВт/год. на суму 12 199,42 грн.
Для сплати вищезазначеної суми позивач видав відповідачу рахунок №42/1 від 01.09.04 р., який повинен був бути оплачений до 08.09.04 року, однак вказаний рахунок у встановлений термін відповідач не оплатив.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою вартості спожитої в квітні, жовтні, листопаді 2003 року та липні 2004 року відповідачем електроенергії позивач звернувся з позовною заявою про стягнення п'ятикратної вартості спожитої понаддоговірної величини електроенергії , що становить 363309 грн.77 коп.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 363309 грн. 77 коп., виходячи з наступного.
Підвищені розміри оплати за порушення умов Договору передбачені умовами договору та ч.5,6 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику».
Доказом того, що відповідач споживав електроенергію в квітні, жовтні та листопаді 2003 року та в липні 2004 року та не оплатив її в повному розмірі і своєчасно / на протязі розрахункового періоду/ є надані до матеріалів справи копії звітів відповідача про спожиту електроенергію та платіжні документи.
Посилання Відповідача у Запереченні на позовну заяву та в Доповненні до відзиву на позовну заяву на те, що коригування договірних величин споживання договором не передбачається, що Позивач в односторонньому порядку змінив вже доведені граничні норми споживання і сторони досягли між собою згоди щодо відповідальності за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії, відобразили цю згоду в Договорі, і при цьому не встановлювали залежність договірної величини електроспоживання від своєчасності оплати спожитої електроенергії, визнано господарським судом таким, що не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, оскільки:
В преамбулі укладеного Договору сторонами погоджено, що при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, не обумовлених цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), Правилами техніки безпеки (ПТБ), Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕУ), Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) та чинним законодавством України.
До зазначеного законодавства, зокрема, відноситься, Закон України “Про електроенергетику», “Порядок постачання електричної енергії споживачам» та “Правила користування електричною енергією».
Вказані акти цивільного законодавства носять загальний характер, опубліковані в офіційних друкованих виданнях і у відповідності до п. 3 Указу Президента України від 10.06.1997 р. № 503/97 “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» громадяни, державні органи, підприємства, установи, організації під час здійснення своїх прав і обов'язків повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях або одержані у встановленому порядку від органу, який їх видав.
Таким чином, застосування норм Порядку та ПКЕЕ під час виконання зобов'язань є обов'язковим для обох сторін за Договором і не потребує додаткового узгодження в Договорі.
Крім того, про коригування величин споживання електроенергії до рівня фактично оплаченої за місяць величини її споживання позивач щомісячно попереджав Відповідача в лімітних повідомленнях ( а.с. 18,25,31,36), які згідно до п.2.1.2. Договору та п. 11 Порядку є невід'ємною частиною Договору, і отримання яких не заперечується Відповідачем.
Відповідач не оспорював доведені скориговані величини споживання електроенергії, не звертався до позивача з пропозицією внести відповідні зміни до укладеного Договору.
Передбачена ст. 26 Закону України “Про електроенергетику» та п. 7.26 ПКЕЕ, п'ятикратна вартість різниці між обсягами фактично спожитої і договірної (граничної) величини електричної енергії є санкцією, особливим видом цивільної відповідальності споживача, яка встановлена актом цивільного законодавства саме за перевищення встановлених договірних (граничних) величин споживання, а не внаслідок не оплати чи несвоєчасної оплати отриманого рахунку.
Нарахування пені, інфляційних збитків не звільняє споживача від обов'язку оплатити п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електроенергії.
У відповідності до п.3.2. укладеного Договору нарахування здійснюються щомісячно на підставі поданого Відповідачем письмового звіту.
Таким чином, коригування позивачем величини споживання електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей місяць можливе лише після надання відповідачем звіту за фактично спожиту електричну енергію та закінчення розрахункового періоду (календарного місяця), тобто коли є можливість співставити договірну (граничну) величину споживання на розрахунковий період, величину фактично спожитої за розрахунковий період електроенергії та рівень фактично оплаченої відповідачем за цей період (календарний місяць) величини споживання електроенергії.
В зв'язку з тим, що саме відповідач самостійно визначає час та розмір оплати за електроенергію, то коригування договірної величини споживання електроенергії не є односторонньою зміною позивачем умов договору, а є наслідком дій самого відповідача.
Крім того, обов'язок позивача розглядати та змінювати договірні (граничні) величини обсягу споживання електричної енергії та рівня потужності протягом дії договору у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами, в тому числі цими Правилами, передбачений п.9.2. ПКЕЕ.
При викладених обставинах, позивач здійснив коригування величин споживання електроенергії та нарахування відповідачу відповідно до умов укладеного договору та норм чинного законодавства.
Пунктом 2.1.2. договору сторони передбачили необхідність доведення договірних величин споживання електроенергії та величину граничного споживання потужності ... письмовим повідомленням, що є невід'ємною частиною договору.
Із матеріалів справи ( а.с. 18,25,31,36) вбачається, що позивачем, оговорені сторонами лімітні повідомлення направлені відповідачеві в березні-жовтні 2003 року та в червні 2004 року з зазначенням, що вони є невід'ємною частиною договору.
Судом приймається до уваги, що 07.06.2002 року листом за №1042 відповідач ставився позивачем до відома про те, що у відповідності до Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 року №475, обсяги постачання електроенергії підприємству додатком №1.1 до договору на користування електричною енергією за підсумками звітного місяця будуть коригуватись до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання, а у разі неоплати буде нараховуватись п'ятикратна вартість. Відповідачу пропонувалось вважати даний лист невід'ємною частиною договору на користування електричною енергією (а.с.76).
Крім того, заперечення відповідача стосовно того, що позивачем в порушення вимог Порядку.. / редакції після квітня 2002р./ не укладено нового договору на користування електроенергією, а тому відсутні підстави для стягнення п'ятикратної вартості перевищення договірної величини електроенергії за квітень, жовтень і листопад 2003р. та липень 2004 року спростовуються слідуючим.
В договорі зазначено, що сторони керуються діючим законодавством, ПКЕЕ і т.д. Доказів звернення відповідача до позивача про укладення договору на користування електроенергією в 2003 та в 2004 роках, а також вирішення договірного спору, в установленому законом порядку, після одержання лімітних повідомлень за квітень, жовтень і листопад 2003р. та липень 2004 року, відповідачем не подано. За таких обставин лімітні повідомлення за вказаний період є невід'ємною частиною договору.
Господарським судом не приймаються до уваги заперечення відповідача стосовно того, що нарахування та сплата коштів за перевищення договірної величини споживання електричної енергії повинно проводитись лише за складеними та підписаними споживачем і постачальником електричної енергії актами виходячи з наступного. Акт про перевищення граничних величин споживання електроенергії є внутрішнім документом енергопостачальника і погодження зі споживачем не потребує. Правилами користування електроенергією передбачається погодження зі споживачем актів про порушення цих правил, які не мають будь-якого відношення до встановлення факту та визначення обсягу перевищення договірних величин електроспоживання. Повідомлення про коригування граничних величин споживання електроенергії за листопад 2003 року було отримано головним енергетиком відповідача (а.с. 32). Сторонами погоджувалась загальна кількість електроенергії, що відпускалась споживачу, що підтверджується погодженими позивачем заявками відповідача (а.с. 14- 17) та складеними відповідачем звітами (а.с. 21-22, 29, 33, 38). Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що коригування договірної величини електроспоживання, передбачене чинним законодавством є порушенням ст. 276 Господарського кодексу України, оскільки вказана стаття регулює питання про кількість і якість енергії, строки, ціну та порядок розрахунків за договором енергопостачання, а не передбачає склад правопорушення про умови виконання договорів, зокрема щодо коригування договірної величини електроспоживання.
Відповідно до ст., ст. 161, 162 Цивільного кодексу Української РСР, зобов'язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, а одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
При вирішенні спору господарський суд керується п.4, 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
При прийнятті рішенні по справі господарський суд виходить з того, що у предмет доказування у цій справі входять встановлення: розмірів спожитої електричної енергії за спірний період, встановленого ліміту та наявність або відсутність факту перевищення розміру встановленого ліміту.
Наявність та розмір вказаних показників повністю доведено матеріалами справи та підтверджено в судовому засіданні.
Суд не може погодитись з поясненнями відповідача про відсутність заборгованості, що підтверджувалось складеними та підписаними позивачем актами, оскільки при цьому слід врахувати, що предметом даного позову є стягнення з відповідача передбаченої ст.26 Закону України “Про електроенергетику» санкції за порушення відповідачем умов договору, а не стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у спірний період.
Доказів оплати позивачеві 363309 грн. 77 коп. боргу відповідачем суду не подано.
З наведеного вбачається, що позивач правомірно доводив відповідачеві договірну величину споживання електричної енергії та вимагає за різницю між фактично спожитою в квітні, жовтні, листопаді 2003 року та липні 2004 року та оплаченою в розрахунковий період електроенергію її п'ятикратну вартість, а тому позовні вимоги про стягнення 363309 грн. 77 коп. підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито та витрати по оплаті послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача в повному розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 49, 82, 84, 85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодськпобут» м.Світловодськ вул. Крупської 2а р/р 26006001498001 у Світловодській філії АТ “Укрінбанк» МФО 323505 код 31678853 п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 363309 грн. 77 коп., суму сплаченого державного мита в розмірі 3633 грн. 10 коп. та 118 грн. витрат по оплаті послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу на користь ВАТ Кіровоградобленерго» м. Кіровоград пр. Комуністичний,15, від імені якого діє Світловодський район електричних мереж м.Світловодськ вул. Обсерваторна 16 код 23226362 р.р.26034310331850 в Кіровоградському ЦВ ПІБ МФО 323301.
Накази видати.
Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.
Суддя
Ю. І. Хилько