ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/540 19.10.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проінвест-Україна»
про стягнення 20 342, 70 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники:
від позивача: Костенкова О.П. -довіреність № 17/6889 від 04.12.08р.;
від позивача: не з'явився;
Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проінвест-Україна»про стягнення 20 342, 70 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором про переведення боргу від 13.05.2009р. розрахунок з позивачем не провів, заборгувавши позивачу 20 342, 70 грн.
З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 18 109, 11 грн. - боргу, 1 886, 77 грн. -боргу за споживання реактивної енергії, 47, 45 грн. -пені, 384, 79 грн. -державного мита, 433, 00 грн. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою суду від 31.08.2009 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.10.2009р.
05.10.2009р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, розгляд справи було відкладено на 19.10.2009р.
В судове засідання 19.10.09р. представник відповідача повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.10.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
09.01.2007р. між позивачем та ВАТ «Будівельник-84»було укладено Договір № 130 про постачання електроенергії, відповідно до умов якого (п. 1 Договору) позивач продає електричну енергію ВАТ «Будівельник-84»для забезпечення потреб його електроустановок, останній в свою чергу оплачує позивачу вартість використаної електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16 грудня 2008 року № 12/183 було встановлено порушення зобов'язань за Договором № 130 з боку ВАТ «Будівельник-84»та стягнуто на користь позивача 18 137, 88 грн. -боргу та судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи в добровільному порядку рішення суду не виконано.
13 травня 2009 року між ВАТ «Будівельник-84»та відповідачем було укладено Договір про переведення боргу (далі - Договір), відповідно до умов якого ВАТ «Будівельник-84» перевів свій грошовий борг у сумі 20 342, 70 грн., а відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо сплати вищевказаного боргу позивачу (п. 1.1. Договору).
13 травня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 410 про реструктуризацію заборгованості, відповідно до умов якого позивач та відповідач визначили порядок та етапи погашення заборгованості за Договором (п. 1, 2 Договору).
П. 3 Договору визначено кінцеві строки погашення заборгованості до 23.06.2009р.
Погашення заборгованості здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунки позивача (п. 4).
Згідно до п. 8 у разі несвоєчасного виконання умов договору відповідачем, до останнього застосовуються заходи, щодо примусового стягнення заборгованості в судовому порядку.
З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проінвест-Україна»(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38, код ЄДРПОУ: 34693759) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго»(14000, м. Чернігів, вул. Горького, 40, код ЄДРПОУ: 22815333) 20 342 (двадцять тисяч триста сорок дві) грн. 70 коп. -основного боргу, 203 (двісті три) грн. 42 коп. - державного мита, 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя М.М. Якименко
Дата підписання рішення: 03.11.2009