01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34
про повернення позовної заяви
28.09.09 № 05-5- 13 / 29375
Суддя , розглянувши матеріали
позовної заяви Прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області поданої в інтересах держави в особі відділу Криворізького відділу Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "О'КЕЙ Україна"
про про стягнення заборгованості у сумі 1'435,93 грн.
Прокурор Центрально-Міського району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, усунувши допущені порушення при першому поданні, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі відділу Криворізького відділу Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Дніпропетровській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "О'кей Україна" 1435,93 грн.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Такі випадки визначені, зокрема, і ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язок господарського суду порушувати справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
При цьому, ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує прокурора самостійно визначати, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовувати необхідність їх захисту, а також визначати орган , уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Отже, за змістом п. 2 ст. 121 Конституції України та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, обсягу наданих прокурору ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прав, представництво прокуратурою інтересів держави у господарському суді є одним із видів представництва в суді, яке за своєю правовою природою є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. Але представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб'єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.
З огляду на це, обґрунтовуючи у позовній заяві необхідність захисту інтересів держави та зазначаючи орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурор не врахував, що закріплені нормами Конституції України та іншими правовими актами інтереси держави у своїй основі потребують здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства тощо і можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді або держава може вбачати свої інтереси і в діяльності приватних підприємств, товариств.
Проте інтереси держави є відмінними від інтересів інших учасників суспільних відносин і даючи офіційне тлумачення положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, Конституційний Суд України у Рішенні від 08.04.99 у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган , уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до ст. ст. 6, 7 та 143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади , а не підприємства, установи і організації, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
При вирішенні питань пов'язаних з порушенням провадження у справі за позовом прокурора в інтересах держави в особі Криворізького відділу Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Дніпропетровській області господарський суд звернув увагу і враховує, що обґрунтування підстав пред'явлення позову не містить посилань на обставини, що свідчать про порушення чи загрозу інтересам держави та визначення органу державної влади, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, позов заявлено в інтересах суб'єкта господарювання, управління господарською діяльністю якого здійснюється через його органи управління (ст. 89 Господарського кодексу України), а тому, за таких обставин, порушувати провадження у справі за позовом прокурора та розглядати спір по суті не має підстав.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № З-рп/99 зі справи за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа № 1-1/99 про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), положення абзацу четвертого частини першої ст. 2 Арбітражного (нині Господарського) процесуального кодексу України в контексті пункту 2 ст. 121 Конституції України належить розуміти так, що прокурори або їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.
Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч. II ст. 2 ГПК України, визначається орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Позовна заява №28/5625 від 17.09.09 не містить вказівки на порушення інтересів держави і його обґрунтування, а позов, як свідчить перший абзац позовної заяви (уточненої), поданий в інтересах відділу Криворізького відділу Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Дніпропетровській області до Господарського суду міста Києва.
Діюче законодавство України не визначає Криворізький відділ Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Дніпропетровській області в якості органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
Фактично позов поданий в інтересах окремо визначеної юридичної особи, яка не підпадає під визначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, наведене у вищеназваному Рішенні Конституційного суду України.
У свою чергу позивач має статус юридичної особи, самостійний кошторис і печатку, що підтверджено п.1.4 Положення про Криворізький відділ Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Дніпропетровській області, затверджене наказом Департаменту Державної служби охорони при МВС України 12.08.09 №119.
Одночасно слід зазначити, що визначений у заяві позивач має право і можливості для самостійного захисту своїх прав.
Керуючись п.1ч.1ст.63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позовну заяву та додані до неї документи повернути прокурору без розгляду.
Суддя І.Д. Курдельчук