ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 54/78 15.05.09
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Берліо-Інтер-Кард"
доТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Торговельна Фірма "Єврокар"
простягнення 37 741,58 грн.
Суддя Демченко Т.С.
Представники:
від позивачаБогодяж О.І., директор
від відповідачане з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Берліо-Інтер-Кард" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Торговельна Фірма "Єврокар" про стягнення 34 219,01 грн. основного боргу, 1 588,87 грн. пені, 191,25 грн. трьох процентів річних та 1 742,45 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого товару за договором № 07-32 від 15.11.2007 р.
Ухвалою суду від 25.02.2009 р. порушено провадження у справі № 54/78, розгляд справи призначено на 20.03.2009 р.
У судовому засіданні 20.03.2009 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 17.04.2009 р.
У судове засідання 17.04.2009 р. представники позивача та відповідача не з'явилися. Представником відповідача через відділ діловодства господарського суду подано клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку з хворобою представника відповідача. Клопотання судом задоволено, розгляд справи відкладено на 15.05.2009 р.
23.04.2009 р. представник позивача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме -транспортні засоби. У задоволенні заяви позивача відмовлено у зв'язку з ненаданням позивачем доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Представник відповідача у судове засідання 15.05.2009 р. повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву та витребуваних судом документів не надав.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд
15.11.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Берліо-Інтер-Кард" та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-Торговельна Фірма "Єврокар" було укладено договір № 07-32, відповідно до умов якого позивач від свого імені, за дорученням і за рахунок відповідача, за винагороду набуває в торгівельних точках нафтопродукти, інші товари та послуги для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів відповідача на території України та за межами митної території України за електронними картами, отриманими від позивача. (п.п. 1.1., 1.2. договору).
Згідно з п. 1.4. договору позивач надає відповідачу наступні послуги:
- організацію технологічного процесу відпуску товарів і послуг в торгових точках, що входять в мережу "Berlio Card";
- організацію процесу обробки та обліку кількості отриманих відповідачем у торгових точках, що входять в мережу "Berlio Card" товарів і послуг;
- кодування карток, їх персоналізацію, видачу, заміну, вилучення;
- надання відповідачу інформації про проведені операції, а також документів бухгалтерського і податкового обліку.
Відповідно до п. 2.1. договору позивач видав відповідачу електронні платіжні карти для забезпечення обслуговування автотранспорту відповідача, що підтверджується актом передачі-приймання обладнання за договором від 15.11.2007 р., який підписаний сторонами та скріплений відбитками їх печаток.
Як передбачено п. 3.5. договору, позивач та відповідач щомісяця проводять звірку взаєморозрахунків з підписанням відповідного акту.
Наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі робіт від 30.11.2007 р., 31.12.2007 р., 31.01.2008 р., 31.05.2008 р., 30.06.2008 р., 31.07.2008 р., 31.08.2008 р., 30.09.2008 р., 31.10.2008 р., 30.11.2008 р. та актами здачі-прийняття робіт № ОУ-0000145 від 30.11.2007 р., № ОУ-0000169 від 31.12.2007 р., № ОУ-0000016 від 31.01.2008 р., № ОУ-0000122 від 31.05.2008 р., № ОУ-0000137 від 30.06.2008 р., № ОУ-0000190 від 31.07.2008 р., № ОУ-0000226 від 31.08.2008 р., № ОУ-0000319 від 30.09.2008 р., № ОУ-0000377 від 31.10.2008 р., № ОУ-0000417 від 30.11.2008 р. підтверджується, що відповідач отримав від позивача нафтопродукти, товари та послуги на загальну суму 293 082,86 грн., що також підтверджується довідками про реалізацію по особовому рахунку відповідача.
Наданий позивачем акт приймання-передачі робіт від 29.02.2008 р. на суму 11 626,15 грн. та акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000039 від 29.02.2008 р. не містять підпису представника відповідача та відбитку його печатки.
Відповідно до п. 3.5. договору у випадку відсутності протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту заперечень по цьому акту або письмових заяв відповідача із зазначенням причин неможливості його підписання, послуги вважаються прийнятими відповідачем у повному обсязі, вказаному в акті і без будь-яких зауважень.
Крім того, позивачем була також надана довідка про реалізацію за лютий 2008 р., яка відповідно до п.п. 3.7., 5.1. договору визначає обсяги отриманих від відповідача коштів, обсяги отриманих відповідачем товарів і послуг на підставі інформації від торгових точок. Відповідні показники є підставою для визначення та проведення фінансових взаєморозрахунків між сторонами.
Зазначені докази у сукупності з іншими матеріалами справи свідчать про обґрунтованість включення позивачем сум товарів і послуг за лютий 2008 р. до загальної суми наданих товарів і послуг.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем від позивача товарів та послуг на загальну суму 304 719,01 грн.
Згідно з п.п. 3.1., 3.2. договору оплата наданих товарів і послуг здійснюється шляхом списання їх вартості із сум авансових платежів відповідача або шляхом погашення відповідачем заборгованості після отримання щотижневої виписки по особовому рахунку протягом 2-х банківських днів з моменту її отримання.
Як свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення, відповідач частково оплатив отримані товари та послуги на загальну суму 272 600,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 32 119,01 грн., її розмір належним чином доведений та документально підтверджений позивачем. Оскільки відповідачем зазначені факти не спростовані, позовні вимоги про стягнення основного боргу у вказаній сумі підлягають задоволенню.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Позивач просить стягнути з відповідача 1 588,87 грн. пені за період з 11.12.2008 р. по 17.02.2009 р. за несвоєчасне здійснення розрахунків. В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на п. 6.4. договору, яким передбачена відповідальність відповідача за несвоєчасне здійснення розрахунків у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується з 11 дня місяця, наступного за місяцем підписання акту.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач також просить стягнути з відповідача 1 742,45 грн. інфляційних втрат та 191,25 грн. трьох процентів річних.
Позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у сумі 1 563, 14 грн. за нижченаведеним розрахунком суду:
Сума боргу (грн.)Період К-ть днів Індекс інфляції Інфляційні 3%Облікова ставка НБУСума пені
35 719,0111.12.08-25.12.08151,021750,1044,0412.0 %351,33
34 219,0126.12.08-17.02.09541,0441 505,64151,8812.0 %1 211,81
Всього 2 255,74195,921 563,14
Оскільки позивачем не заявлялось клопотання про вихід за межі позовних вимог відповідно до ст. 83 ГПК України, вимоги про стягнення інфляційних втрат та процентів річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача у сумі 1 742,45 грн. та 191,25 грн. відповідно.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав та не навів підстав для звільнення від обов'язку оплатити поставлений товар.
З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 35 615,85 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма "Єврокар" (03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, буд. 120, корп. 1, код ЄДРПОУ 22963992, п/р 26008672121287 в Ірпіньському від. КРД "Райффайзен банк Аваль", МФО 322904, а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого банківського рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Берліо-Інтер-Кард" (02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, 2, оф. 424, код ЄДРПОУ 32377766, п/р 26007024890 у ВАТ "Банк "Український капітал", МФО 322904) 32 119 (тридцять дві тисячі сто дев'ятнадцять) гривень 01 коп. основного боргу, 1 563 (одну тисячу п'ятсот шістдесят три) гривні 14 коп. пені, 191 (сто дев'яносто одну) гривню 25 коп. трьох процентів річних, 1 742 (одну тисячу сімсот сорок дві) гривні 45 коп. інфляційних втрат, 356 (триста п'ятдесят шість) гривень 15 коп. державного мита та 111 (сто одинадцять) гривень 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Т.С. Демченко