ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
13 жовтня 2009 р. Справа № П-25/48
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,
при секретарі судового засідання Михалевичі А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора м. Коломиї в інтересах держави - Міністерства палива та енергетики України - Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", яке представляє Коломийське управління по експлуатації газового господарства (вул. Крип"якевича, 40, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200)
до товариства з обмеженою відповідальністю "ВФ Авто" (вул. Карпатська, 152, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200)
про стягнення 21 012,54 грн. заборгованості,
за участю представників сторін:
від позивача: Костюк Г.В.- юрисконсульт (довіреність № 05-16/1438 від 07.09.09),
від відповідача: не з'явилися,
за участю прокурора: Журавльової Н.Є. - старший прокурор (посвідчення № 93 від 11.12.08),
Прокурор м. Коломиї в інтересах держави - Міністерства палива та енергетики України - Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", яке представляє Коломийське управління по експлуатації газового господарства звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВФ Авто" про стягнення 21 012,54 грн., з яких 17 195,71 грн. основного боргу за спожитий природний газ, 893,84 грн. основного боргу за послуги з транспортування природного газу, а також 375,91 грн. втрат від інфляції, 182,98 грн. суми 3 % річних, 1 097,83 грн. пені, 1 266,27 грн. штрафу. Крім того, заявник просив суд покласти на відповідача судові витрати у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач надавав відповідачу послуги з постачання та транспортування природного газу, а саме протягом січня -березня 2009 р. поставив відповідачу 7 407 м3 природного газу, однак відповідач надані послуги не оплатив, внаслідок чого станом на 20.07.09 заборгованість відповідача перед позивачем за спожитий природний газ та послуги з його транспортування становить 18 089,55 грн.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.08.09 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 09.09.09.
Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.09, 23.09.09 та від 07.10.09 розгляд справи відкладено на 23.09.09, 07.10.09 та на 13.10.09 відповідно.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання жодного разу на вимогу суду не з'явився, однак подав відзив на позов б/д б/н (вх. №7713 від 09.09.09), в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом під час розгляду справи, 01.01.09 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір (технічну угоду) №1662 на постачання та транспортування природного газу (далі - Договір) (а.с. №№5-6), предметом якого є надання виконавцем послуг замовнику з транспортування і постачання природного газу та оплата наданих послуг замовником (п. п. 1.1, 1.2 Договору).
На виконання умов Договору позивач надавав відповідачу послуги з постачання та транспортування природного газу, а саме протягом січня -березня 2009 р. поставив відповідачу 7 407 м3 природного газу, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін акти приймання-передачі газу №1662/01-2009 від 30.01.09, №1662/02 від 27.02.09 та №1662/03-2009 від 31.03.09 (а.с. №№7-9).
У п. 5.3 Договору сторони домовились, що ціна на газ та послуги з транспортування та постачання може змінюватись відповідно до кон'юнктури ринку, зміни ціни оптовим постачальником, в тому числі: нормативними актами уповноважених державних органів, наказами НАК "Нафтогаз України", і є обов'язковою для сторін за Договором з моменту введення її в дію та приймається сторонами без оформлення відповідного додатку до Договору. У разі зміни ціни на газ, сторонами здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами.
У відповідності до листа ДПА України від 21.04.09 № 4334/10/41-211 щодо необхідності перерахунку збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за період з 1 по 12 січня 2009 р. та керуючись роз'ясненням Міністерства юстиції України від 20.03.09 N 2289-04-09-20 стосовно набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.08 N 1161 "Про внесення змін до пункту 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ", відповідачу було проведено донарахування за спожитий природний газ в кількості 1 415 м3 природного газу на суму 411,65 грн.
Відповідно до актів звірки взаємних розрахунків №1662 від 01.07.09, підписаних та скріплених печатками сторін, сторони підтвердили, що природний газ було поставлено на загальну суму 17 195,71 грн., а послуги з його транспортування надано на суму 893,84 грн. (а.с. №№13-14).
Згідно із п.п. 6.1 - 6.3 Договору оплата за послуги з транспортування газу проводиться виключно грошовими коштами, при цьому замовник зобов'язаний внести 50 % оплати за транспортування замовлених на поточний місяць об'ємів газу до 20 числа поточного місяця. За послуги з постачання газу перша оплата в розмірі 50 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 10 банківських днів до початку місяця поставки газу, а наступна оплата проводиться плановим платежем в розмірі 50 % від вартості запланованих місячних обсягів до 5-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за надані послуги з транспортування та постачання газу здійснюється замовником на підставі акта прийому-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.
З доданого до позовної заяви розрахунку суми заборгованості відповідача станом на 20.07.09 (а.с. №12) вбачається, що плата за спожитий природний газ та послуги з його транспортування відповідачем взагалі не здійснювалися та у відзиві на позов відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі (а.с. №№ 22-23).
У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні приписи містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов'язання згідно з укладеним Договором не виконав, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за спожитий природний газ та послуги з його транспортування у розмірі 18 089,55 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 вказаного кодексу учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 статті 230 зазначеного кодексу передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 вказаної статті). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 зазначеної статті).
Пунктом 7.5 Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язань зазначених у розділі 6 Договору, замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлення судом факту прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати послуг з постачання та транспортування природного газу та з огляду на те, що заявлені до стягнення суми штрафних санкцій, втрат від інфляції та суми 3% річних, не перевищують відповідних сум, розрахованих судом, позовні вимоги в частині стягнення 1 097,83 грн. пені, 1 266,28 грн. штрафу, 375,91 грн. втрат від інфляції, 182,98 грн. суми 3 % річних обґрунтовані та підлягають задоволенню.
При цьому, суд бере до уваги те, що клопотання про зменшення розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) відповідачем не заявлено, а позивачем до стягнення заявлено пеню не у розмірі визначеному в Договорі (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ -24%, 22% річних), а в меншому розмірі (18 % річних), а також розраховано пеню не з часу виникнення заборгованості, а на місяць пізніше (а.с. №36).
Разом з тим, у відзиві на позов відповідач просив суд розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилався на відсутність коштів, що підтверджується довідкою з розрахункового рахунку, а також на наявність значних сум дебіторської заборгованості та фінансовий стан і інфляційні процеси.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача заперечували щодо клопотання відповідача про розстрочення рішення суду. Крім того, позивачем подано заяву від 06.10.09 № 03/18-165 (вх. №8533 від 07.10.09), в якій він просить суд не розстрочувати виконання рішення у зв'язку з тим, що станом на 06.10.09 на рахунок позивача не поступало будь-яких коштів в погашення боргу відповідачем.
Отже, станом на жовтень 2009 р. відповідачем не було здійснено жодної оплати заборгованості, яка виникла у лютому - квітні 2009 р.
Крім того, на вимоги ухвал суду від 09.09.09 та від 23.09.09 (а.с. №№32, 38) відповідачем не подано довідку про його фінансово-майновий стан (баланс, звіт про фінансові результати, тощо).
Водночас, відповідачем на надано докази вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості в установленому чинним законодавством порядку, а також докази відсутності коштів на інших рахунках відповідача.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд не вбачає підстав для задоволенню клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення.
За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі слід покласти на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 546, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 193, 216, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 44, 49, 55, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВФ Авто" (вул. Карпатська, 152, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; ідентифікаційний код 31381792) на користь відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Коломийського управління по експлуатації газового господарства (вул. Крип"якевича, 40, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; ідентифікаційний код 24686657) 18 089,55 грн. основного боргу, 1 097,83 грн. пені, 1 266,28 грн. штрафу, 375,91 грн. втрат від інфляції, 182,98 грн. суми 3 % річних.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВФ Авто" (вул. Карпатська, 152, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; ідентифікаційний код 31381792) в доход Державного бюджету м. Івано-Франківська (банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20568100, МФО 836014, р/р 31113095700002, код платежу 22090200) 210,12 грн. державного мита.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВФ Авто" (вул. Карпатська, 152, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; ідентифікаційний код 31381792) в доход Державного бюджету м. Івано-Франківська (банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20568100, МФО 836014, р/р 31216259700002, код платежу 22050000) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя Т.Е. Валєєва
рішення підписане 18.11.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"