Запорізької області
19.11.09 Справа № 20/243/09-12/140/09
Суддя
Позивач: Приватне підприємство “Хімагромаркетинг 2000”, 02160, м. Київ, пр-т. Воз”єднання, 15; 86107, Донецька область, м. Макіївка, вул. Ботанічна, 9 кв. 12
Відповідач: Приватне підприємство “Агрофірма “Григорівська”, 70661, Запорізька область, Пологівський район, с.Григорівка, вул.. Комарова, 109; Пологівський район, Запорізька область вул.. Леніна, 36, с. Григорівка,
про стягнення заборгованості у розмірі 3 216,51 грн., з яких штрафу -548,30 грн., втрат від інфляції - 471,55 грн., 15% річних -579,03 грн., пені у розмірі -617,63 грн.
Суддя Владимиренко І.В.
Представники сторін:
від позивача -Петренко В.О., дов. № 10/39 від 12.08.09р.
від відповідача -Світличний О.Ю., дов. № б/н, від 05.01.2009р.
Заявлено позовні вимоги про стягнення з ПП “Агрофірма “Григорівська” заборгованості у розмірі 8 377,51 грн., з яких 5161,00грн. - основного боргу, штраф -у розмірі 1548,30 грн., втрат від інфляції -471,55 грн., 15% річних -579,03 грн., пені у розмірі -617,63 грн. за договором поставки № Х2-07-0023 від 03.03.2008р.
Ухвалою господарського суду від 12.08.2009р. порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 16.09.2009р.
Відповідно до розпорядження в.о голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. № 958а від 04.09.2009 року справу № 20/243/09 про стягнення 8 377,51 грн. передано на розгляд судді Владимиренко І.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області суддя прийняв справу до свого провадження, присвоїв № 20/243/09-12/140/09 та призначив судове засідання на 24.09.2009р.
Ухвалами від 24.09.2009р., від 21.10.2009р. розгляд справи було відкладено.
04.11.2009р. ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області строк розгляду справи продовжено.
Ухвалою від 04.11.2009р. розгляд справи відкладено на 19.11.2009р.
В судовому засіданні 19.11.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги про стягнення штрафу -у розмірі 1548,30 грн., втрат від інфляції - 471,55 грн., 15% річних -579,03 грн., пені у розмірі -617,63 грн. та надав лист в якому зазначено про сплату відповідачем основного боргу у розмірі 5 161,00грн.
Також в судовому засіданні представником відповідача надано суду підтвердження сплати основного боргу у розмірі 5 161,00грн.
У судовому засіданні 19.11.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд
03.03.2008р. між ПП “Хімагромаркетинг 2000” (надалі позивач) та ПП “Агрофірма “Григорівська” (надалі відповідач) укладено договір поставки № Х2-07-0023 (надалі Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити засоби захисту рослин (надалі Товар).
Згідно п.2.1 Договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачу вартість товару зазначеного у п.1.2. даного договору не пізніше 30.09.2008р.
Відповідно до п.3.1. поставка товару здійснюється в строки, передбачені п.1.1. договору.
Відповідно до п.3.2. право власності на товар виникає у покупця з дня передачі товару, відповідно до розділу 4 Договору.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору Позивач за накладною № Х2-07-0061 від 08.04.2008р здійснив поставку товару Відповідачу на загальну суму 10 322,00 грн. Відповідач отримав товар про що свідчить підпис на видатковій накладній та довіреність серії ЯОГ №868599, виданої Бака М.В. від 08.04.2008р.
Відповідач в порушення умов договору зобов'язання виконував не належно, а саме лише частково перерахував грошові кошти в сумі 5 161,00 грн. На день подання позовної заяви за відповідачем склалася заборгованість в сумі 5 161,00 грн.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що факт поставлення товару позивачем доведений зібраними в матеріалах справи документами.
Крім того, в судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт отримання товару.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Разом з тим, на день розгляду спору, позивачем та відповідачем суду надані докази часткової сплати відповідачем основного боргу у розмірі 5 161,00 грн., а саме банківська виписка № 172 від 17.09.2009р. та платіжне доручення № 208 від 17.09.2009р.
Оскільки відповідач розрахунок в сумі 5 161,00 грн. здійснив після звернення позивача до суду з позовною заявою, що підтверджується банківською випискою та платіжним дорученням, провадження в цій частині слід припинити, оскільки між сторонами в цій частині позовних вимог відсутній предмет спору з віднесенням судових витрат в цій частині на відповідача.
Згідно з п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 471,55 грн. - втрат від інфляції грошових коштів, 579,03 грн. - 15 % річних.
Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 5.5. Договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст.625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі 15 % річних.
Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 15 % річних та втрат від інфляції грошових коштів, встановлено, що вимоги в цій частині є законні і обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Вимоги щодо стягнення штрафу позивач обґрунтовує п. 5.4. Договору, відповідно до якого у випадку прострочки виконання зобов'язань, передбачених п.2.1. даного договору, більше ніж 30 днів покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 15% від ціни договору.
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару відповідно до чинного законодавства України сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.
Відповідно до розрахунків позивача сума пені складає 617,63 грн. та штрафу у розмірі 1 548,30 грн.
Факт прострочення платежу матеріалами справи доведений, отже вимоги в частині стягнення пені та штрафу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по Договору у розмірі 3 216,51 грн., з яких штрафу -у розмірі 1548,30 грн., втрат від інфляції - 471,55 грн., 15% річних -579,03 грн., пені у розмірі -617,63 грн.
Документальних доказів погашення заборгованості у розмірі 3 216,51 грн. відповідач суду не надав. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № Х2-07-0023 від 03.03.2008р. у розмірі 3 216,51 грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.
Суд вважає за необхідне на підставі п.13 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” № 1258 від 21.12.2005 року повернути позивачеві із державного бюджету України зайво сплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 79,00 грн., про що слід видати відповідну довідку.
Керуючись ст.. 526 ЦК України, ст.. 193 ГК України, ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства “Агрофірма “Григорівська” (70661, Запорізька область, Пологівський район, с. Григорівка, вул.. Комарова, 109; Пологівський район, Запорізька область, с. Григорівна, вул.. Леніна, 36, код ЄДРПОУ 03750836, р/р 2600619690, МФО 313827 в ЗОД “РайффайзенБанкАваль”) на користь Приватного підприємства “Хімагромаркетинг 2000” (02160, м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 15; 86107, Донецька область, м. Макіївка, вул. Ботанічна, 9 кв. 12, р/р 26008233 в Філії ЗАТ “ПУМБ” в м. Севастополі, МФО 308092, ЄДРПОУ 30369454) 1 548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) грн. 30 коп. -штрафу; 579 (п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 03 коп. - 15% річних; 471 (чотириста сімдесят одна) грн. 55 коп. інфляційних витрат; 617 (шістсот сімнадцять) грн..63 коп. -пені; 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.
В частині стягнення 5 161,00 грн. основного боргу провадження припинити.
Видати позивачу довідку про повернення з Державного бюджету України витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу у розмірі 79,00 грн., як зайво сплаченого.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 24.11.2009р.
Суддя І.В. Владимиренко