Запорізької області
17.11.09 Справа № 6/314д/09
Суддя
За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Мелітополь Запорізької області
До Управління Державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області м. Запоріжжя
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
ВАТ “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м. Мелітополь Запорізька область
про зобов'язання до примусового виконання обов'язку в натурі
Суддя Місюра Л.С.
За участю представників :
Від позивача: ОСОБА_1, свідоцтво № НОМЕР_1 від 27.05.2005 р., ОСОБА_2, дов. № 2307 від 15.06.2009 Р., ОСОБА_3, дов. № 3761 від 15.09.2009р.
Від відповідача : Леонова В.О., дов. № 19/1-1-2544/Мх від 25.11.2008 р., Лізунов А.О. -дов. № 19/1-1-2535 МХ від 25.11.2008р.
Від третьої особи: Кадурін В.В. -дов. № 25 від 10.03.2009р., Хорошко С.В. -дов. від 01.10.2009р.
Розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь Запорізької області до Управління Державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області, м. Запоріжжя про зобов'язання до примусового виконання обов'язку в натурі, суддя
Позивач просить зобов'язати відповідача до примусового виконання обов'язку в натурі, а саме: виконувати умови договору № 15-10660 від 26.06.2009 р. на спостереження за ручними системами тривожної сигналізації на об'єктах, які охороняються відомчою охороною, з реагуванням наряду міліції ДСО.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, де вказав наступне: 26.06.2009 р. між сторонами дійсно був підписаний договір № 15-10660, але він не діяв, оскільки послуги по договору не надавалися, акти виконаних робіт відсутні; позивач не звертався за отриманням фінансових документів; оплата за охоронні послуги по цьому договору позивачем не здійснювалася; об'єкт охорони був конфліктний. Підписання цього договору відбулося всупереч абз. 2 розділу 3.5 Інструкції, затвердженої Наказом МНС України від 25.11.2005 р. за № 1430 та п.2.2 Методики укладання, зміни та розірвання договорів на охоронні послуги, яка затверджена Наказом ДДСО при МВС України від 29.02.2008 р. за № 48, тобто не було перевірено повноваження позивача стосовно об'єкту, який повинен був охоронятися. Просить відмовити в задоволенні позовних вимогах.
В доповнені до відзиву відповідач вказав, що 10.08.2009р. позивачу був направлений лист з наміром припинити дію договору, а тому договір припинив свою дію 26.09.2009р. просить припинити провадження по справі, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Третя особа вважає вимоги позивача не обґрунтованими з наступних підстав: між Позивачем та Відповідачем 26.06.2009 року було укладено договір № 15-10600 на спостереження за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об'єктах, які охороняються відомчою охороною або охоронними підприємствами за договорами, з реагуванням наряду міліції ДСО (далі - «договір охорони»). Згідно умов вказаного договору п. 2.1.2 «у разі надходження на ПЦС (пункт центрального спостереження) сигналу про спрацювання сигналізації забезпечує реагування груп затримання ДСО для встановлення його надходження»як вбача ється зі змісту пункту мова йде про обов'язок виконавця реагувати на будь-яке спрацювання сиг налізації Замовника. Тобто, зважаючи на вказані в п. 1.4. 1.5 договору охорони, визначення груп затримання ДСО та реагування ГЗ ДСО , наряд міліції охорони, який залучається для реагуван ня у разі надходження сигналу «Тривога»(згідно п. 1.3 договору охорони спрацювання сигналі зації, яке полягає в сповіщенні про перехід сигналізації з режиму «Спостереження»в режим «Тривога») з об'єктів замовника повинен здійснити виїзд на об'єкти замовника з метою з'ясування причин надходження з них сигналу «Тривога»та при необхідності, протидії злочин ним посяганням на майно, персонал та клієнтів банківської установи та інших організацій. При цьому, згідно п. 2.2 договору охорони надання послуг за договором здійснюється Ви конавцем з моменту здачі сигналізації, що встановлена на об'єкті під спостереження і до моменту зняття її з-під спостереження в межах терміну дії договору який згідно п. 11.1 договору охорони встановлений в 3 місяці від дати підписання договору, з автоматичною Отже, суть правовідносин, в які вступили Позивач та Відповідач за договором зрозуміла, але у чому саме полягає порушене право Позивача за відновленням якого він звернувся до госпо дарського суду, адже згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу України , суду підсудні тільки справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, тобто виходячи з суті існуючих між Позивачем та Від повідачем правовідносин, які тривають до сих пір у сторін мас бути спір щодо виконання умов господарського договору. Згідно існуючої правової практики спір, це правовідносини щодо відно влення порушеного права або захист охоронюваних законом інтересів. Тобто, поданням позову Позивач стверджує, що його право або охоронювані законом інте реси Відповідачем порушені в наслідок направлення Відповідачем Позивачу 10.08.2009 року лис та № 594 за яким Відповідач в односторонньому порядку призупиняє надання послуг за дого вором (дію договору). Для з'ясування чи дійсно дії Відповідача по призупиненню надання послуг за договором порушили права Позивача необхідно звернутися до закону України «Про міліцію»до якої нале жить і Відповідач. Так ст. 1 Закону України «Про міліцію»встановлено, що міліція є органом ви конавчої влади, а як відомо органи влади згідно ст. 1, 6, 8, 19 Конституції України повинні діяти тільки у спосіб визначений законодавством при цьому суворо дотримуючись його вимог. Зважаючи на це. отримавши повідомлення від Третьої особи згідно листа № 394/СБ від 01.07.2009 року про припинення правовідносин за договором суборенди земельної ділянки № 550 від 23.12.2008 року який був підставою для знаходження Позивача на земельній ділянці, яка охо роняється за договором охорони. Відповідач як вбачається з дійсних обставин справи зробив за пит до Третьої особи згідно листа № 543 від 10.07.2009 року за яким витребував копію додаткової угоди та акту приймання-передачі земельної ділянки, які йому були надані Третьою особою згід но листа № 447 від 14.07.2009 року. Переконавшись у правомірності вимог Третьої особи щодо звільнення земельної ділянки Відповідач більш за все на виконання ст. 607 ЦК України, яка пе редбачає право на припинення зобов'язання у зв'язку з неможливістю його виконання, в односторонньому порядку припинив надавати послуги за договором про. що належним чином повідомив Позивача згідно листа № 594 від 10.08.2009 року. З чого Позивач вирішив, що договір розірвано в односторонньому порядку невідомо адже виходячи з тексту листа, випливає, що призупинено дію договору або іншими словами призупинено надання послуг за ним з можливістю подальшого від новлення надання послуг при вирішенні питання щодо об'єкту охорони. Позиція Відповідача щодо застосування ним саме вказаної норми є оправданою га логіч ною так як. згідно ст. 202 ЦК України визначено поняття правочину. ст. 509 ЦК України встанов лено поняття зобов'язання, а ст. 525 ЦК України недопустимість односторонньої відмови від зо бов'язання, отже отримавши від Центру ДЗК копію додаткової угоди про розірвання договору4 суборенди № 550 від 24.12.2008 року Відповідач мав можливість впевнитися в тому, що додатко ва угода укладена в належній формі (формі самого договору суборенди) та відображає волю обох сторін на припинення правовідносин за договором, що також знайшло своє підтвердження в діях Центру ДЗК який вніс відповідний запис до реєстру земель. Як аргумент в підтвердження своєї позиції Позивач посилається на висловлену усно, а по тім і у вигляді позову до господарського суду свого ставлення до укладання додаткової угоди, ні бито вона не укладалася та Позивач взагалі про неї не знав. Зважаючи па це. незрозуміло яким чином ставлення Позивача до на сьогоднішній день оскаржуваної додаткової угоди могло спонукати Відповідача, зважаючи на ст. 204 ЦК України, де задекларований принцип правомірності правочину виконувати свої зобов'язання за договором охорони, адже за відсутності правової підстави для знаходження на земельній ділянці Позивачем (додаткова угода є чинною, доки судом не визнано протилежне) Відповідач також позбавлений можливості на ній знаходитися. До того ж, Відповідач не створював перепон щоб Позивач в межах чинності договору охо рони дав вказівку Відповідачу охороняти інший об'єкт, який на відповідній правовій підставі зна ходиться у віданні або користуванні Позивача, що також могло бути реалізовано Позивачем будь-коли. Відповідач своїми правомірними діями, направленими на дотримання вимог чинного зако нодавства, не завдав будь-яких збитків або шкоди Позивачу. Це вбачається з відсутності зазна чення як в позові так і в поясненнях Позивача про відсутність необхідності реагування Відповіда чу на спрацювання сигналізації, до того ж за весь час від отримання листа Позивачем від Відповідача про призупинення надання послуг жодних злочинних дій у відношенні Позивача або його майна не вчинялося, це навіть незважаючи на те, що Позивач до сьогоднішньою дня неза конно знаходиться на раніше орендованій земельній ділянці. До всього викладеного слід додати власне ставлення до дій Позивача по заявленому ним позову, на нашу думку позов поданий лише з мстою за допомогою органів міліції до яких відно ситься і Відповідач забезпечити своє незаконне перебування на раніше орендованій земельній ді лянці, це також підтверджується відсутністю до сьогоднішнього дня аналогічного позову адресо ваного до ПП «Витязь-777»- попереднє підприємство, яке .до нього надавало послуги з охорони Позивачу і також припинило з ним правовідносини зважаючи на припинення у Позивача право вих підстав для знаходження на раніше орендованій земельній ділянці. Відсутність вказаного по зову у відношенні ПП «Витязь-777» пояснюється зацікавленістю Позивача узаконити своє пере бування за допомогою саме Відповідача як органа міліції на раніше орендованій земельній ділянці після припинення відповідних правових підстав до цього. Таким чином, на підставі зазначеною вище, вбачається, що дії Відповідача по призупинен ню виконання умов договору з Позивачем є правомірними, вони не порушили будь-яким чином прав га охоронюваних законом інтересів Позивача, дії Позивача після припинення правовідносин за договором суборенди викликані його звільненням зі структури третьої особи (розірвання пра вовідносин за договором суборенди стало наслідком звільнення Позивача з ТОВ «Мелітопольсь кий торговий дім «Рефма»на якому Позивач працював маючи при цьому у користуванні на пільгових умовах земельну ділянку надану йому Третьою особою, і бажання Орендодавця змінити умови оренди) направлені лише на узаконення свого знаходження на раніше орендованій земель ній ділянці, що дає підстави в сукупності з невиконанням Позивачем покладеного на нього згідно ст. 33 ГПК України обов'язку по доказуванню обставин на які сторона посилається в господарсь кому процесу. Просить, відповідно до ст. 12. 80 ГПК України, припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений. Розгляд справи відкладався .
17.11.2009р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.
В судовому засіданні позивач подав клопотання про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 3 770 грн.
Клопотання судом приймається, оскільки заявлено відповідно до статті 22 ГПК України, але не задовольняється по вказаним нижче підставам.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, суддя вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав:
26.06.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на спостереження за ручними системами тривожної сигналізації на об'єктах, які охороняються відомчою охороною, з реагуванням наряду міліції ДСО № 15-10660 з додатками (далі -договір).
Відповідно до пункту 2 договору виконавець (відповідач по справі) зобов'язався здійснювати спостереження за станом ручної тривожної сигналізації, що встановлена на об'єктах замовника (позивача по справі), перелік та адреси яких зазначені у Дислокації розрахунку (додаток № 1 до договору), що є невід'ємною частиною договору, та здійснює її технічне обслуговування.
Згідно з п. 2.2 договору виконавець (відповідач по справі) зобов'язаний надавати послуги за даним договором з моменту здачі сигналізації, що встановлена на об'єкті під спостереження і до моменту зняття її з -під спостереження.
Факт надання послуг відповідачем в липні 2009р. підтверджується листом № 19/2-Т/20/ЕР. Від 21.08.2009р., в якому вказано про те, що 24.07.2009р. на спрацювання КТС по вул. Профінтерна, 20 прибув наряд СПГЗ ПЦС Мелітопольського МВДСО УДСО при ГУСВС України в Запорізької області.
У пункті 11.1 договору вказано, що цей договір укладається терміном на три місяця і набуває чинності з дня його підписання сторонами. Таким чином, договір був укладений строком до 26.09.2009р.
Стаття 615 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання допускається лише у разі порушення зобов'язання другою стороною, та при умові, якщо одностороння відмова від договору прямо передбачена договором.
Договором не передбачено одностороння відмова від договору до закінчення строку його дії.
Позивач виконував взяти на себе зобов'язання, проводив оплату послуг, що підтверджується квитанцією № 231223 від 23.07.2009р.
За таких обставин, у відповідача не було підстав для односторонньої відмови від договору до закінчення строку дії договору, тобто до 26.09.2009р.
Але, відповідач листом № 594 від 10.08.2009р. повідомив позивача, що він в односторонньому порядку призупиняє дію договору, оскільки між позивачем та третьою особою існує майновий конфлікт.
Згідно зі статтею 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.
Відповідач безпідставно посилається на цю статтю, оскільки під неможливістю виконання зобов'язань мається на увазі, наприклад, гибель майна, яке було здано в оренду.
Наявність майнового конфлікту між позивачем та третьою особою, не звільняє відповідача від виконання зобов'язань.
Більш того, відповідач не довів, що наявність майнового конфлікту між позивачем та третьою особою, позбавляє його можливості виконувати умови договору, а саме: позбавлений можливості надавати послуги за даним договором з моменту здачі сигналізації, що встановлена на об'єкті під спостереження і до моменту зняття її з -під спостереження.
Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Наявність майнового конфлікту між позивачем та третьою особою не є підставою і для припинення договору .
На момент направлення відповідачем позивачу листа № 594 від 10.08.2009р., підстав для зупинення договору не було.
З вищевикладеного вбачається, що відповідач безпідставно, в односторонньому порядку, відмовився від виконання договору.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що фактично надав послуги лише один місяць. Тобто, в судовому засіданні відповідач визнав факт не виконання умов договору.
З вищевикладеного вбачається, що до 26.09.2009р. відповідач був зобов'язаний виконувати умови договору належним чином.
Заперечення відповідача та третьої особи, в цій частині, судом не приймаються.
Але, в пункті 11.2 сторони передбачили, що якщо за 20 днів до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, договір вважається погодженим на тих же умовах на кожний наступний такий же термін.
Листом № 594 від 10.08.2009р. відповідач повідомив позивача про припинення дії договору, а тому договір не вважається продовжений на тих же умовах на кожний наступний такий же термін.
Надіслання листа раніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії договору не є порушенням, та не заборонено законом.
За таких обставин, вимоги позивача не обґрунтовані, та в позові йому слід відмовити.
Провадження по справі не може бути припинено, як того просять відповідач та третя особа, оскільки згідно пункту 3 Роз'яснення ВАСУ від 23.08.1994р. № 02-5/612 господарський суд припиняє провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору (наприклад, здійсненне у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи існування перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
В даному випадку спірний договір не визнаний недійсним після подання позову, та сторони не врегулювали спір в добровільному порядку, після подачі позову.
Предметом спору є зобов'язання відповідача виконувати умови договору № 15-10660 від 26.06.2009 р. на спостереження за ручними системами тривожної сигналізації на об'єктах, які охороняються відомчою охороною, з реагуванням наряду міліції ДСО.
Відсутність предмету спору в даному випадку може бути лише, якщо після подачі позову, відповідач приступив до виконання обов'язків по договору .
Оскільки відповідач, після подачі позову позивачем, не приступ до виконання обов'язків, то предмет спору існує .
Таким чином, в даному випадку в задоволені позову слід відмовити.
За таких обставин, вимоги позивача не обґрунтовані.
Судові витрати, в тому числі за послуги адвоката , покладаються на позивача, відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 22, 44 -49, 82 -85 ГПК України, суддя
В позові відмовити.
Суддя Л.С. Місюра
Рішення підписано : 17.11.2009р.