Запорізької області
про припинення провадження у справі
11.11.09 справа № 18/263/09
Суддя
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035,м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)
про визнання акту від 14.10.2009 р. недійсним
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача : ОСОБА_1, Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, серія НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_2 від 19.11.1998 р., ОСОБА_2, довіреність б/н від 10.08.2007 р., паспорт серія НОМЕР_3 від 28.03.1996 р.;
від відповідача : ОСОБА_3, довіреність № 217 від 16.09.2009 р., паспорт серія НОМЕР_4 від 18.09.2003 р.
19.10.2009 р. суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” про визнання акту від 14.10.2009 р. недійсним, який складений відповідачем щодо отримання відмови від позивача (в телефонному режимі) надати допуск до електрообладнання позивача.
Ухвалою суду від 23.10.2009 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 11.11.2009 р.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
- спорів по приватизації державного житлового фонду;
- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
При цьому, стаття 12 ГПК України містить вичерпний перелік справ, підвідомчих господарським судам України, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Даний акт за своїми ознаками не відноситься до актів, що передбачені в ст. 20 ГК України, оскільки не носить характеру обов'язкового до виконання ненормативного акту. Враховуючи вище зазначене, спірний акт, згідно ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України не може бути об'єктом оскарження, тому даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Пунктом 6.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 (із змінами) “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” визначаються акти, які не можуть оспорюватися в господарському суді до яких також відносяться акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру. У разі надходження заяв про визнання недійсними актів, зазначених у цьому підпункті, господарський суд повинен відмовити у їх прийнятті з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК, а у разі помилкового прийняття позову - припинити провадження у справі згідно з пунктом 1 статті 80 ГПК.
Відповідно до п. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що провадження у справі 18/263/09 підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.
Згідно з п. 9 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 (із змінами) “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” - при вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 7-93 «Про державне мито»останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 80 ГПК. В усіх інших випадках застосування статей 80 та 81 ГПК державне мито поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1, п. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Провадження у справі припинити.
2. Повернути суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) з Державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита, сплаченого квитанцією № 7678.398.1 від 19.10.2009 р. Видати довідку .
Додаток:
- довідка на повернення з Державного бюджету України державного мита (на одному аркуші).
Суддя В.В. Носівець