25.11.2009 Справа № 7/96-2009
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України”, м. Київ в особі Закарпатської філії „Фінансова компанія „Надія України”, м. Ужгород
до відповідачів -фізичних осіб -підприємців:
1 - ОСОБА_1, м. Мукачево;
2 -ОСОБА_2, м. Мукачево
про стягнення заборгованості за договором кредиту у сумі 4791,11 грн.,
Суддя С.Б. Швед
від позивача -Балога М.І., директор;
секретар судового засідання - Вольф Р.О.;
Закарпатська філія ТОВ „Фінансова компанія „Надія України” звернулася до суду з позовом до фізичних осіб -підприємців ОСОБА_1 (позичальник) та ОСОБА_2 (поручитель) про стягнення заборгованості за договором кредиту у сумі 4791,11 грн. (в т.ч. 3500,00 грн. -основний борг, 341,75 -відсотки за користування кредитом, 449,36 грн. -пеня за прострочення повернення кредитних коштів та сплати відсотків; 500,00 грн. -витрати на правову допомогу).
Представник позивача позов підтримав та просить стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості, яка підтверджена відповідними доказами.
Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, своїх представників у судове засідання не направили, тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України .
Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує такі висновки:
За умовами договору кредиту від 27.11.2008р. №ДК 58-18 Мукачівським відділенням Закарпатської філії ТОВ „Фінансова компанія „Надія України” (далі - Кредитор) було надано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (надалі -Позичальник) кредитні кошти на суму 3500,00 грн. в обмін на зобов'язання Позичальника повернути їх до 07.03.2009р. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 3% за місяць ( 36% річних).
Факт отримання кредитних коштів Позичальником підтверджується копією видаткового касового ордеру від 27.11.2008р.№62 (а.с. 14), оригінал якого оглянуто у судовому засіданні .
Вимоги за кредитним договором були забезпечені договором поруки від 27.11.2008р. №36 (а.с.12), за умовами якого поручитель (фізична особа -підприємець ОСОБА_2.) зобов'язався відповідати перед Кредитором за виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором.
У відповідності зі ст . 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Заборгованість Позичальника станом на 13.10.2009 р. за предметом позову по кредиту (основний борг) складає суму 3500,00 грн..; по відсотках за користування кредитними коштами суму 341,75 грн. (розрахунок, а.с.7), тому позовні вимоги у цій частині на підставі статей 536,553,554, 625, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню шляхом стягнення цих сум з відповідачів солідарно.
Щодо заявленої позивачем до стягнення пені у сумі 449,36 грн., то суд приймає до уваги реальну ситуацію, пов'язану з фінансовою кризою в економіці та інших сферах суспільного життя України, а відтак визначає її розмір до стягнення у сумі 158,25 грн. на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України.
Що стосується вимог про стягнення суми 500,00 грн. понесених витрат на правову допомогу у вигляді збитків, то зазначені витрати по оплаті послуг правового характеру не мають ознак майнових збитків, які підлягають відшкодуванню у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України. Не відносяться вони і до складу судових витрат у розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України. Ці витрати підлягають віднесенню до складу валових витрат за результатами господарської діяльності позивача як платника податку на прибуток відповідно до ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, тому позов у цій частині задоволений бути не може.
Судові витрати по справі у сумі 338,00 грн. підлягають віднесенню на відповідачів відповідно до частини другої статті 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, 4, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу
України, СУД ВИРІШИВ:
1 . Позов задоволити частково.
2. Стягнути солідарно з фізичних осіб -підприємців:
1) ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2);
2) ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1)
на користь Закарпатської філії ТОВ „Фінансова компанія „Надія України” (м. Ужгород, вул. Минайська, 16, оф. 207, код 35792805, п/р 26500209382200 в АКІБ „УкрСиббанк”, м. Харків, МФО 351005) суму 4338,00 грн. (чотири тисячі триста тридцять вісім гривень 00 коп.) (в т.ч. 3500,00 грн. -заборгованість по кредиту №ДК 58-18; 341,75 грн. -відсотки за користування кредитними коштами; 158,25 грн. -пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань; 102,00 грн. -витрати по держмиту; 236,00 грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу). Наказ видати.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, і є обов'язковим до виконання на території України.
Суддя С.Швед