24.11.2009 Справа № 5/141
За позовом: ВАТ „Мукачівський Агропромтранс” с.Кендерешів, Мукачівського району
До відповідача: ВАТ „Піреус Банк МКБ” в особі Ужгородського відділення м.Ужгород ДП „Воловецьке лісове господарство” с.м.т.Воловець
Про стягнення 13668,76 грн.
Суддя О.С.Йосипчук
за участю представників сторін:
позивача: Олійник Р.М. - представник
відповідача: Ісаєвич О.М. -керівник
Розглянувши матеріали справи за позовом
Відкритого акціонерного товариства „Мукачівський Агропромтранс” с.Кендерешів до відкритого акціонерного товариства „Піреус Банк МКБ” в особі Ужгородської філії м.Ужгород про стягнення 13668,76 грн.,
Встановив:
Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача 5000 грн. коштів, які були безпідставно списані з його рахунку.
Далі, посилаючись на факт порушення відповідачем умов здійснення операцій на рахунку клієнта та невиконання вимог ст..1073 ЦК України, позивачем заявлено вимогу про стягнення суми 5355 грн. штрафу, суми 2873,62 грн. інфляційних втрат та суми 440,14 грн. -3-х відсотків річних, нарахованих на суму списаних коштів станом на дату звернення із позовною заявою.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, зіслався на на те, що хоча проведеною службовою перевіркою було підтверджено безпідставність списання коштів з рахунку, однак кошти були надіслані на рахунок контрагента позивача, що є його кредитором.
Заперечуючи проти вимог про стягненння штрафних санкцій, відповідач зіслався на те, що позаяк термін позовної давності в цій частині позову сплинув, правові підстави стягувати суми нарахованих санкцій відсутні.
Заяви про застосування у спірній ситуації строків давності від відповідача не поступало.
Листом від 23.11.2009р. відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог ТОВ „Інтер Агро Технології”, якому було перераховано безпідставно списані з рахунку позивача 5000 грн. В якості обґрунтування даного клопотання позивачем наведено обставини перебування позивача у правових відносинах із ТОВ „Інтер Агро Технології” та те, що стягнення 5000 грн. неможливе без участі цього товариства, бо саме з нього повинні бути стягнуті ці кошти.
Суд відхилив клопотання відповідача про залучення третьої особи, мотивуючи тим, що правові відносини між клієнтом та банком, що є учасниками даного спору, ґрунтуються на договорі банківського рахунку №35/2006 від 14.08.2006р., учасником якого ТОВ „Інтер Агро Технології” не являється, та на те, що спір з приводу порушень правил здійснення операцій на рахунку регламентується нормами права, які не передбачають прямої участі суб'єктів права, на рахунки яких безпідставно списані кошти були зараховані.
Судовим розглядом справи встановлено, що правовідносини між позивачем та відповідачем у спірній ситуації ґрунтуються на договорі банківського рахунку №35/2006 від 14.08.2006р., згідно з яким відповідач відкриває позивачу поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.
На підставі виписки операцій по рахунку позивач встановив, що 30.11.2006р. відповідач здійснив списання з його рахунку 5000 грн., які були надіслані (зараховані) на рахунок ТОВ ТОВ „Інтер Агро Технології”.
Оскільки розпорядження на списання 5000 грн. зі свого рахунку позивач не давав, ним Листом 05.08.2008р. було заявлено відповідачу претензію з вимогою повернути ці кошти. Однак, на претензію позивача відповідач не відповів та не повернув списані 30.11.2006р. кошти. Таким чином, виник спір, який є предметом судового дослідження у даній справі.
Рішення приймається в порядку ст..85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,
Суд констатує наступне:
Договір банківського рахунку №35/2006 від 14.08.2006р., на підставі якого виникли правові відносини між сторонами у справі було укладено між позивачем, та відокремленим підрозділом відповідача -Закарпатською філією ВАТ „Міжнародний комерційний банк” м.Ужгород, правонаступником якого є ТОВ „Піреус Банк МКБ” м.Киїів.
Згідно з Положенням про відділення №15 ВАТ „Піреус Банк МКБ” м.Ужгород, затвердженого Рішенням Правління (Протокол №87/12-К) 30.12.2008р. та довіреності від 28.09.2009р. виданої на ім'я керівника Ісаєвича О.М., відокремлений підрозділ -Відділення №15 ВАТ „Піреус Банк МКБ” м.Ужгород вправі представляти інтереси ВАТ „Піреус Банк МКБ” у Господарському суді Закарпатської області.
Як вбачається із матеріалів справи, 30.11.2006р. відповідач здійснив списання 5000 грн. з рахунку позивача.
У відповідності до п.2.1. договору банківського рахунку №35/2006 від 14.08.2006р. право самостійного розпорядження коштами на своєму рахунку належить клієнту -позивачу у справі.
Згідно з п.5 цього ж договору банк -відповідач у справі, зобов'язується виконувати доручення на перерахування коштів у межах поточного залишку та забезпечувати своєчасне здійснення розрахункових операцій.
У відповідності до ст..1071 ЦК України, Банк може списати кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. При цьому дана норма права містить і інші чітко визначені підстави списання коштів.
Тому, оскільки відповідач не надав достатні та допустимі докази, що підтверджують підставність списання коштів з рахунку позивача, а позивач заперечує існування такого розпорядження, списання відповідачем 5000 грн. з разунку позивача 30.11.2006р. слід визнати безпідставним.
Такий висновок додатково підтверджується, наявними у справі, матеріалами службової перевірки і не заперечується відповідачем.
У відповідності до ст..1073 ЦК України, у разі безпідставного списання коштів банком з рахунку клієнта, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити проценти та відшкодувати збитки.
Таким чином, зважаючи на згадану вище імперативну норму Цивільного Кодексу України, отримавши претензію позивача 05.08.2009р. (про що свідчить відмітка установи банку на претензії позивача), відповідач повинен був негайно надати документально підтверджену мотивовану відмову, або, встановивши безпідставність списання, здійснити зарахування списаних коштів на рахунок клієнта. Невиконання банком вимог ст..1073 ЦК України, є підставою для стягнення з відповідача безпідставно списаних 5000 грн. на користь позивача у примусовому порядку (ч.2 п.32.3.2. ст..32 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).
Оцінюючи обставини виявлення порушення, як юридичного факту, правовим наслідком якого є вчинення дій, передбачених ст..1073 ЦК України, суд звернув увагу на те, що отримавши виписку про рух коштів на своєму рахунку 30.11.2006р., позивач із претензією про порушення звернувся до установи банку Листом, датованим 05.08.2008р., яку банк отримав 05.08.2009р. та зареєстрував за №1071, про що свідчить відмітка на копії поданої позивачем претензії. А подані відповідачем матеріали службової перевірки вказують, що її здійснено за вимогою позивача 27.08.2009р. Тому, докази, подані відповідачем сприймаються судом, як реакція банку на звернення позивача із повідомлення про порушення умов обслуговування рахунку, направлену на виявлення факту безпідставного списання коштів, і приймаються до уваги, як документи, що встановлюють дату поінформованості банку про безпідставне списання коштів з рахунку.
Згідно з п.6 договору банківського рахунку №35/2006 від 14.08.2006р., за неправильне списання з вини банку суми з рахунку, банк сплачує клієнту штраф у розмірі 01% від списаної суми за кожен день прострочення. Така умова договору узгоджується із приписами ст..1073 ЦК України, а тому підлягає застосуванню у спірній ситуації.
Виходячи із обставин, що досліджуються у даній справі, простроченням, у розумінні п.6 договору банківського рахунку №35/2006 від 14.08.2006р. та з огляду на приписи ст..1073 ЦК України, слід вважати прострочення обов'язку зарахувати списані суми на рахунок клієнта.
Таким чином, датою початку нарахування пені, з огляду на умови договору банківського рахунку, слід визнати 27.08.2009р. - дату встановлення, на підставі банком факту безпідставного списання коштів з рахунку клієнта. За таких обставин, періодом прострочення є 27.08.2009р.-06.11.2009р.
Отже, зважаючи на період прострочення та умови п.6 договору банківського рахунку №35/2006 від 14.08.2006р., сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 350 грн.
Приймаючи до уваги доведений судовим розглядом факт безпідставного списання коштів з рахунку позивача та незарахування списаної суми позивачу у встановлений термін, слід визнати правомірним застосування, на вимогу позивача, у спірній ситуації положень ст..625 ЦК України, однак із урахуванням дати виникнення саме у відповідача грошового деліктного зобов'язання перед позивачем, оскільки позовні вимоги ґрунтуються не на обов'язку банківської установи відшкодувати збитки та сплатити відсотки в порядку п.32.3.2. ст..32 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” і ст..1073 ЦК України, а на загальній відповідальності боржника за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Тому правомірними також будуть вимоги позивача щодо стягнення індексу інфляції у сумі 85,36 грн. (з урахуванням фактичного періоду прострочення 27.08.2009р.-06.11.2009р.) та 3 відсотків річних, нарахованих на суму прострочення у розмірі 3 грн. ( також з урахуванням фактичного періоду прострочення 27.08.2009р.-06.11.2009р.)
Отже, з огляду на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 34, 43, 49, 82-85 ГПК України,
Суд вирішив:
1.Позов задоволити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Піреус Банк МКБ” (м.Київ, Контрактова площа, 4 код 20034231) на користь відкритого акціонерного товариства „Мукачівський Агропромтранс” (с.Кендерешів, Мукачівського району, вул..Садова, 105А код 20430108) суму 5000 грн. безпідставно списаних з рахунку коштів, суму 350 грн. штрафних санкцій, суму 85,36 грн. інфляційних збитків, суму 3 грн. -3-х відсотків річних, суму 54,40 грн. витрат на держмито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
2.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя О.С.Йосипчук