Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "19" листопада 2009 р.Справа № 14/1128
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді Костриці О.О.
за участю представників сторін
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АкроБудСервіс" (м. Біла Церква Київської області)
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Буймир-Агропродукт" (с. Буймир Житомирського району Житомирської області)
про стягнення 96901,98 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 96901,98 грн. заборгованості, з яких: 75000,00 грн. основного боргу, 1680,82 грн. 3% річних, 11250,00 грн. інфляційних нарахувань, 8971,16 грн. пені.
В засіданні суду 14.10.2009р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог (а.с.29), в якій просить суд повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 75000,00 грн. та стягнути з відповідача на його користь 1477,92 грн. 3% річних, 10301,60 грн. інфляційних нарахувань.
Позивач свого представника в засідання суду не направив.
Відповідач свого представника в засідання суду не направив, вимоги ухвали суду від 19.10.2009р. не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
В позовній заяві та уточнненях до неї, позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "АкроБудСервіс" (позивач у справі) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Буймир-Агропродукт" (відповідач у справі) було укладено попередній договір купівлі-продажу від 28.08.2008р.(а.с. 31), згідно п.1.1 якого відповідач мав намір продати (передати у власність), а позивач мав намір купити (прийняти у власність) трактор Т-150 (Місцезнаходження: Житомирська область, Житомирський район, с.Буймир, вул.Лісова,1).
04.10.2009р. між сторонами була укладена додаткова угода №1 до попереднього договору купівлі-продажу від 28.08.2008р. (а.с.35).
Відповідно до п. 1.2 попереднього договору з урахуванням додаткової угоди №1, основний договір купівлі-продажу сторони підписують в місячний термін після внесення авансу позивачем. Трактор Т-150 та правовстановлюючі документи передаються відповідачем позивачу в день підписання основного договору купівлі-продажу.
Згідно п.2.1 вищезазначеного договору сторони домовились, що ціна продажу на момент відчудження встановлюється за вартістю 150000,00 грн. Авансовий платіж в розмірі 50 % позивач сплачує на протязі 5 банківських днів після підписання даного договору (п.2.2 попереднього договору).
Позивач повідомляє, що ним на виконання вимог попереднього договору була перерахована відповідачу попередня оплата в розмірі 75000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №14 від 03.09.2008р. (а.с.9).
Тоді як, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо підготування трактора та всіх необхідних для продажу документів.
Позивачем було зазначено, що неодноразово здійснювались поїздки до відповідача з проханням укласти основний договір та передати трактор і всі необхідні документи, які були залишені без задоволення.
З урахуванням вищевикладеного, на підставі п.5.1 попереднього договору та керуючись п.2 ст.693 Цивільного кодексу України позивач просить повернути суму попередньої оплати у розмірі 75000,00 грн.
Крім того, позивачем були нараховані відповідачу 3% річних від простроченої суми, що згідно його розрахунку складає - 1477,92 грн. та інфляційні нарахування - 10301,60грн.
Суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 635 Цивільного кодексу України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
В силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1.2. попереднього договору з урахуванням додаткової угоди №1, основний договір купівлі-продажу сторони підписують в місячний термін після внесення авансу позивачем. Трактор Т-150 та правовстановлюючі документи передаються відповідачем позивачу в день підписання основного договору купівлі-продажу.
Попередній договір визначає, що авансовий платіж в розмірі 50 % позивач сплачує на протязі 5 банківських днів після підписання даного договору (п.2.2 попереднього договору).
Позивачем на виконання вимог попереднього договору були перераховані відповідачу кошти в розмірі 75000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №14 від 03.09.2008р. (а.с.9)).
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами у місячний строк після внесення позивачем авансового платежу, основний договір купівлі-продажу не був укладений.
В підтвердження звернення до відповідача з вимогою щодо укладення основного договору, підготовки трактора та всіх необхідних документів, позивач зазначає, що здійснювались неодноразові поїздки до відповідача з проханням укласти основний договір та передати трактор і всі необхідні документи, які були залишені без задоволення (заява про уточнення позовних вимог (а.с.29)). Разом з тим, підтверджуючі документи суду позивач не надав.
Таким чином, господарський суд не розцінює поїздки позивача до відповідача, як належний та допустимий доказ, звернення до відповідача саме з вимогою про укладення основного договору.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 3 ст.635 ЦК України, зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозіцію про його укладення.
Оскільки, основний договір купівлі-продажу не був укладений протягом строку встановленого попереднім договором від 28.08.2008р., а також, як вбачається із матеріалів справи, від жодної із сторін не надходили пропозиції щодо укладення основного договору купівлі-продажу, то зобов'язання, встановлені попереднім договором (зокрема, п.5.1 попереднього договору, на який посилається позивач, як на підставу задоволення заявлених вимог), відповідно до ч.3 ст.635 ЦК України припинились.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що неукладенння між сторонами протягом строку встановленого попереднім договором від 28.08.2008р., основного договору купівлі-продажу, свідчить про відсутність між сторонами договірних правовідносин купівлі-продажу, таким чином, приписи ст.693 ЦК України (на яку посилається позивач, обгрунтовуючи свої вимоги) не поширюються на спірні правовідносини.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до пункту 2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Разом з тим, строк виконання відповідачем по справі зобов'язань щодо повернення суми попередньої оплати у розмірі 75000,00 грн. не встановлений, оскільки зобов'язання, визначені попереднім договором від 28.08.2008р., припинились.
Як вбачається із матеріалів справи, докази звернення позивача до відповідача з приводу повернення суми попередньої оплати, відсутні.
Таким чином, суд вважає, що строк виконання відповідачем зобов'язань по поверненю суми попередньої оплати, не настав.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не надав суду обгрунтованих доказів, в підтвердження своїх вимог.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне в позові відмовити.
Керуючись ст.ст.33, 82 -85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
СуддяКостриця О.О.