Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "19" листопада 2009 р. Справа № 15/1482
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Кравець С.Г.
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників сторін
від позивача: Романюк Л.М. - представника за довіреністю від 01.01.2009р.,
від відповідача: Надтока В.В. - генерального директора (розпорядження № 10 від 15.08.2005р.)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рехау" (м. Київ)
до Малого приватного підприємства "Антар" (м. Житомир)
про стягнення 73 927,44 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Рехау" пред'явлено позов про стягнення на його користь з Малого приватного підприємства "Антар" 73927,44грн., із яких: 58748,22грн. основної заборгованості, 7020,56грн. пені, 6618,33грн. інфляційних нарахувань та 1540,33грн. - 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 58748,22 грн. визнав, проти стягнення 7020,56грн. пені, 6618,33грн. інфляційних нарахувань та 1540,33грн. - 3% річних заперечив.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,
Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рехау" (позивач у справі) та Малим приватним підприємством "Антар" (відповідач у справі) було укладено договір № 90-05 (а.с.10-15) за умовами якого, постачальник (позивач) зобов'язався поставити покупцю (відповідачу) товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар ( п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 14.4 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання належним чином уповноваженими на це представниками сторін та діє до 03.04.2006р. Згідно з п. 14.6 договору №90-05, якщо за один місяць до моменту закінчення строку дії договору жодна із сторін не отримає письмове повідомлення про намір другої сторони розірвати договір, то строк дії договору буде вважатися продовженим на один календарний рік.
Оскільки після закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявляли про його зміну чи розірвання, то даний договір був поновлений на новий строк - 2007р., 2008р., 2009р., що не заперечується представниками сторін в засіданні суду та зазначено позивачем у позовній заяві, а відповідачем - у відзиві на позовну заяву.
Частина 1 статті 712 ЦК України визначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 2.1 договору №90-05 передбачено, що ціни за одиницю товару, одиниці виміру, кількість, асортимент та загальна вартість товару встановлюється у специфікаціях, які оформляються додатками до договору та є його невід'ємною частиною.
На виконання умов зазначеного договору, на підставі рахунків-фактури, що виступають у якості специфікацій №810/39835 від 01.10.2008р. на суму 8983,78грн., №810/39839 від 01.10.2008р. на суму 4844,27грн., №810/39851 від 01.10.2008р. на суму 1446,05грн., №810/41722 від 23.10.2008р. на суму 36993,17грн., №810/39698 від 29.09.2008р. на суму 45368,50грн. (а.с.33-43) та відповідно до видаткових накладних: №81022041 від 02.10.2008р. на суму 1446,05грн., №81022044 від 02.10.2008р. на суму 8983,78грн., №81022046 від 02.10.2008р. на суму 4844,27грн., №81022053 від 02.10.2008р. на суму 45368,50грн., №81023134 від 24.10.2008р. на суму 36993,17грн. (а.с.22-32), відповідачем було отримано від позивача товар на загальну суму 97635,77грн.
Вищезазначений товар відповідачем було отримано від позивача через уповноваженого представника Вітюка М.В. на підставі довіреності серії ЯНО №305352 від 01.10.2008р. (а.с. 18-19) та довіреності серія ЯНО № 305364 від 22.10.2008р. (а.с.20-21).
Пунктом 2.4 договору №90-05 передбачено, що рахунки на товар виставляються в український гривні, виходячи з вартості товару в євро по курсу Національного банку України на день виставлення рахунку.
У відповідності з п. 3.1. договору, строки оплати за товар вказуються в специфікаціях. Оплата товару здійснюється в безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника. Зобов'язання покупця по оплаті товару вважаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в сумі, вказаній в рахунку на оплату товару.
В рахунках-фактурах №810/39835, №810/39839, №810/39851, №810/41722, №810/39698 (а.с.33-43) зазначено умови оплати товару - протягом 30 днів.
Таким чином, по видатковим накладним від 02.10.2008р.: №81022041 на суму 1446,05грн., №81022044 на суму 8983,78грн., №81022046 на суму 4844,27грн., №81022053 на суму 45368,50грн. відповідач мав здійснити оплату до 01.11.2008р., а по видатковій накладній від 24.10.2008р. №81023134 на суму 36993,17грн. - в строк до 23.11.2008р.
Відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар у встановлені в рахунках фактури строки не виконав. За отриманий по видатковим накладним від 02.10.2008р. та від 24.10.2008р. товар, відповідач здійснив часткове погашення заборгованості шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача на суму 10000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11 від 13.01.2009р. (а.с.68), та шляхом часткового повернення позивачу товару згідно з накладними на повернення №ВП-0000001 від 12.06.2009р., №ВП-0000002 від 12.06.2009р., №ВП-0000003 від 12.06.2009р. (а.с. 69-71).
Як вбачається з письмових пояснень ТОВ "Рехау" від 09.11.2009р. (а.с.66-67), здійснену відповідачем проплату в сумі 10000,00грн. позивачем було зараховано в рахунок погашення заборгованості по видатковій накладній №81022053 від 02.10.2008р.
Частина повернутого товару, згідно з накладними на повернення №ВП0000001 та №ВП0000002 від 12.06.2009р. на суму 7807,10грн., була зарахована позивачем в рахунок погашення заборгованості по видатковій накладній №РН-81022053 від 02.10.2008р.
Вартість повернутих відповідачем товарів по накладних на повернення від 12.06.2009р. №ВП0000001 та №ВП0000003 на суму 4701,90грн. була зарахована в рахунок погашення заборгованості по видатковій накладній №81023134 від 02.10.2008р.
Крім того, згідно з поясненнями позивача, які не заперечувались представником відповідача в судовому засіданні 19.11.2009р., після часткового повернення товару по тих поставках, які уже були оплачені, залишилась сума коштів в розмірі 16378,55грн. Зазначені грошові кошти були зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості по видатковій накладній №РН 81022053 від 02.10.2008р. (а.с. 67).
Таким чином, на момент пред'явлення позову до суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 58748,22грн., що також підтверджується підписаним між сторонами актом звірки розрахунків (а.с.56), зокрема:
- по видатковій накладній № 81022041 від 02.10.2008р. в сумі 1446,05грн.;
- по видатковій накладній № 81022044 від 02.10.20089р. в сумі 8983,78грн.;
- по видатковій накладній № 81022046 від 02.10.2008р. в сумі 4844,27грн.;
- по видатковій накладній № 81022053 від 02.10.2008р. в сумі 11182,85грн;
- по видатковій накладній № 81023134 від 24.10.2008р. в сумі 32291,27грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
В матеріалах справи міститься гарантійний лист МПП "Антар", який направлявся керівнику ТОВ "Рехау" з графіком погашення заборгованості (а.с.16). Проте, у визначені в гарантійному листі строки відповідач заборгованість перед позивачем не погасив.
На час розгляду справи, відповідач доказів сплати заборгованості в сумі 58748,22грн. суду не надав.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 58748,22грн. основної заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 7020,56грн. пені, 6618,33грн. інфляційних нарахувань та 1540,33грн. - 3% річних.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 3.3 договору № 90-05 від 04.04.2005р. передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7020,56грн. у відповідності до проведеного ним розрахунку (а.с. 7-8). Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що правомірним є нарахування пені, за визначені позивачем періоди, в сумі 7025,41грн., зокрема:
по видатковій накладній №81022041 від 02.10.2008р. на суму 1446,05грн. за період з 02.11.2008р. по 02.05.2009р. (182 дні), сума пені становить 172,89грн.;
по видатковій накладній №81022053 від 02.10.2008р. на суму 11182,85грн. за період з 02.11.2008р. по 02.05.2009р. (182 дні), сума пені становить 1337,06грн.;
по видатковій накладній №81022044 від 02.10.2008р. на суму 8983,78грн. за період з 02.11.2008р. по 02.05.2009р. (182 дні), сума пені становить 1074,13грн.;
по видатковій накладній № 81022046 від 02.10.2008р. на суму 4844,27грн. за період з 02.11.2008р. по 02.05.2009р. (182 дні), сума пені становить 579,20грн.;
по видатковій накладній № 81023134 від 24.10.2008р. на суму 32291,27грн. за період з 24.11.2008р. по 24.05.2009р. ( 182 дні), сума пені становить 3862,13грн.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 7020,56грн. підлягають задоволенню, оскільки заявлена сума є меншою ніж обґрунтовано нарахована.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок здійснених позивачем нарахувань, зважаючи на встановлені обставини щодо строків оплати товару та визначені позивачем періоди нарахування, суд зазначає, що правомірним є наступне нарахування 3 % річних:
по видатковій накладній №81022041 від 02.10.2008р. за період з 02.11.2008р. по 16.09.2009р.(319днів) на суму 1446,05грн., сума 3% річних становить 37,89грн.;
по видатковій накладній № 81022044 від 02.10.2008р. за період з 02.11.2008р. по 16.09.2009р.(319днів) на суму 8983,78грн., сума 3% річних становить 235,43грн.;
по видатковій накладній № 81022046 від 02.10.2008р. за період з 02.11.2008р. по 16.09.2009р.(319 днів) на суму 4844,27грн., сума 3% річних становить 126,95грн.;
по видатковій накладній № 81022053 від 02.10.2008р. за період з 02.11.2008р. по 16.09.2009р. (319 днів) на суму 11182,85грн., сума 3% річних становить 293,05грн.;
по видатковій накладній №81023134 від 24.10.2008р. за період з 24.11.2008р. по 16.09.2009р. (297днів) на суму 32291,27грн., сума 3% річних становить 787,99грн.;
Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1481,31грн. В частині стягнення 59,02грн. - 3% річних у позові необхідно відмовити.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, підлягають задоволенню в розмірі 6618,33грн., визначеному позивачем у позовній заяві, оскільки зазначена сума є меншою ніж обґрунтовано нарахована. Відповідно до обґрунтованого розрахунку суду, розмір інфляційних нарахувань становить 6620,21грн., зокрема:
по видатковій накладній №81022041 від 02.10.2008р. за період з листопада 2008р. по серпень 2009р. (включно), виходячи з суми боргу 1446,05грн., інфляційні нарахування становлять 176,13грн.;
по видатковій накладній № 81022044 від 02.10.2008р. за період з листопада 2008р. по серпень 2009р. (включно), виходячи з суми боргу 8983,78грн., інфляційні нарахування становлять 1094,23грн.;
по видатковій накладній №81022046 від 02.10.2008р. за період з листопада 2008р. по серпень 2009р. (включно), виходячи з суми боргу 4844,27грн., інфляційні нарахування становлять 590,03грн.;
по видатковій накладній № 81022053 від 02.10.2008р. за період з листопада 2008р. по серпень 2009р. (включно), виходячи з суми боргу 11182,85грн., інфляційні нарахування становлять 1362,07грн.;
по видатковій накладній № 81023134 від 02.10.2008р. за період з грудня 2008р. по серпень 2009р. (включно), виходячи з суми боргу 32291,27грн., інфляційні нарахування становлять 3397,75грн.
Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач суму основного боргу визнав, однак доказів її погашення суду не надав. Посилання відповідача на відсутність коштів для проведення розрахунків у зв'язку із економічною кризою та погіршенням справ в будівельній галузі не приймається судом до уваги, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ "Рехау" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають частковому задоволенню.
З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 58748,22 грн. основного боргу, 1481,31 грн. - 3% річних, 7020,56 грн. пені, 6618,33 грн. інфляційних. В решті позову суд відмовляє.
Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України, ч.1 ст. 173, ч.1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Малого приватногопідприємства "Антар" (10014 м.Житомир, вул.Старовільська, 7, ідентифікаційний код 13562107)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рехау" (03150 м.Київ, вул.Ковпака, 17, кв. 3-4, ідентифікаційний код 32108814)
- 58748,22 грн. основного боргу;
- 1481,31 грн. - 3% річних;
- 7020,56 грн. пені;
- 6618,33 грн. інфляційних;
- 738,21 грн. витрат по сплаті державного мита;
- 235,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кравець С.Г.
Датапідписання: "25" листопада 2009 року.
Віддрук.
1 - в справу,
2,3 - сторонам