Справа № 539/4348/13-к
11 листопада 2013 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
В складі: головуючого судді - Волювача О. В.
при секретарі Джадан І.В.,
з участю: прокурора - Гончаренка В.М.,
скаржника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
06.11.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Лубенського міськрайонного суду зі скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
В скарзі повідомив, що постановою слідчого СВ Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_2 від 30.09.2013 року, яку він отримав 24.10.2013 року, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України було закрито кримінальне провадження №42013180240000015 від 31.01.2013 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.120 КК України. Розслідування проводилось з метою встановлення обставин загибелі його сина - ОСОБА_3 в ніч з 22.09.2011 року на 23.09.2011 року.
Протягом чотирьох місяців розслідування слідчий допитав трьох чоловік та призначив додаткову судово-медичну експертизу, після чого постановою від 28.05.2013 року закрив кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
В червні 2013 року вказана постанова слідчого була скасована Лубенським міськрайоним судом.
В період з червня 2013 року по 30.09.2013 року слідчим не проведено жодних слідчих дій, про необхідність проведення яких вказав суд, крім призначення повторної судово-медичної експертизи.
30.09.2013 року слідчий, посилаючись на висновок експертизи, закрив кримінальне провадження з підстав передбачених п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Скаржник вважає постанову слідчого незаконною, оскільки належним чином не були встановлені обставини загибелі його сина, не були усунуті протиріччя в показах допитаних свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не перевірена правдивість наданих показів та не з'ясовано причини зміни показів свідка ОСОБА_6
Так, в день своєї загибелі ОСОБА_3 неодноразово розмовляв по телефону з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, але зміст цих розмов слідчим не з'ясовано. Не була встановлена особа зазначена в телефоні загиблого як «Стас», з якою в день смерті ОСОБА_3 інтенсивно вів перемовини.
В своїх показах свідок ОСОБА_6 заявив, що був п'яний і спав в період часу з 12 до 22 години. Водночас, раніше даний свідок пояснював, що бачив як ОСОБА_3 розмовляв по телефону та при цьому сильно нервував, бачив як ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заїжджали на територію МШБУ і ОСОБА_3 був в їх машині. Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в своїх показах зазначили, що коли виїжджали з території МШБУ, то питали ОСОБА_6 чи не бачив він ОСОБА_3 Свідок ОСОБА_7 також показав, що приїжджав на територію МШБУ близько 18-19 години і розмовляв з охоронником ОСОБА_6
На думку скаржника не усунуті протиріччя в показах ОСОБА_4 та співмешканки ОСОБА_3 щодо того чи їздив останній на рибалку в 2011 році з ОСОБА_5 Не з'ясовано характер відносин ОСОБА_3 з ОСОБА_4 Не враховано дані які повідомляв скаржник щодо розрахунку ОСОБА_4 за ремонт машини ОСОБА_3 після ДТП, не проведено очну ставку зі свідком ОСОБА_8, який здійснював цей ремонт.
Скаржник вважає, що слідчий вмовив свідка ОСОБА_6 дати неправдиві свідчення, не вирішив питання про притягнення його до відповідальності за завідомо неправдиві показання. Згідно протоколу допиту ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_1 зі своїм представником вмовляли дати його неправдиві свідчення щодо про взаємовідносини ОСОБА_3 з ОСОБА_4
Скаржник вказує, що в протоколі огляду місця пригоди на відміну від висновку судово-медичної експертизи відсутні будь-які записи про трупні явища. А характер странгуляційної борозни може свідчити не лише про самогубство. Слідчим не було встановлено місцезнаходження шнура, на якому повісився ОСОБА_3, шнур не оглянутий та не залучений в якості речового доказу, не проведена експертиза чи здатен був цей шнур витримати вагу тіла ОСОБА_3
В протоколі огляду місця пригоди мається запис про те, що під час огляду шортів виявлено, що правий зовнішній карман розірваний, також маються пошкодження справа, кутом відкритим вверх. На думку скаржника дані пошкодження одягу можуть свідчити про застосування сили.
Скаржник прохає скасувати постанову слідчого від 30.09.2013 року про закриття кримінального провадження №42013180240000015, направити матеріали для подальшого розслідування. Також скаржник прохає: зобов'язати слідчого провести ряд слідчих дій спрямованих на усунення наведених ним суперечностей в показах свідків; встановити місцезнаходження шнура на якому повісився ОСОБА_3, приєднати його в якості речового доказу, провести експертизу чи здатен цей шнур витримати вагу тіла загиблого; встановити особу на ім'я «Стас», з якою спілкувався ОСОБА_3 незадовго до смерті; встановити ким в протокол про огляд місця події добавлені записи про огляд трупа та привести протокол у відповідність його станом на 23.11.2011 року. Також скаржник прохає вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 за дачу завідомо неправдивих показань за ознаками ст. 384 КК України, внести його заяву до ЄРДР та розпочати розслідування.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 скаргу підтримав, прохає її задовольнити.
Прокурор заперечує проти задоволення скарги, вважає, що досудове розслідування проведено неупереджено, в повному обсязі, ознак насильницької смерті та складу злочину не виявлено, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю. Щодо зміни показів свідком ОСОБА_6, то на початку досудового розслідування він надавав пояснення і не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а вже в подальшому був допитаний в якості свідка і змінив покази. Зміна показів відбулася через те, що на початку ОСОБА_6 намагався уникнути дисциплінарного стягнення, оскільки працюючи охоронником він вживав алкоголь і проспав всю свою зміну.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши учасників судового засідання суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України заявником, потерпілим, його представником чи законним представником на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Згідно ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляються постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Судом встановлено, що постановою слідчого СВ Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_2 від 30.09.2013 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України було закрито кримінальне провадження №42013180240000015 від 31.01.2013 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.120 КК України по факту смерті ОСОБА_3, який був знайдений повішаним 23.09.2011 року на території Лубенського ТОВ «ШБУ-9» по вул. Радянській, 210 в м. Лубни Полтавської області.
В ході досудового розслідування було проведено ряд дій спрямованих на встановлення обставин та причин смерті ОСОБА_3
Зокрема, проведений огляд місця події та огляд трупу, проведені судово-медичні експертизи, допитано судово-медичного експерта ОСОБА_9, з чого вбачається, що слідів насильницької смерті на тілі ОСОБА_3 не виявлено, а смерть настала в результаті механічної асфіксії від здавлювання шиї петлею при повішанні.
Також було допитано співмешканку ОСОБА_3 - ОСОБА_10, яка розповіла про мовчазні телефонні дзвінки невідомих людей ОСОБА_3, при цьому вона не надала жодних відомостей про можливі проблеми, конфлікти померлого, погрози на його адресу. Навпаки, ОСОБА_10 повідомила, що за тиждень до смерті і безпосередньо у день смерті ОСОБА_3 був у доброму гуморі, на жодні захворювання не страждав, добре себе почував, на роботу ходив із задоволенням.
Потерпілий ОСОБА_1 також повідомив, що син на свої проблеми не скаржився і про це йому нічого невідомо.
Допитано свідка ОСОБА_6, який працював охоронником ТОВ «ШБУ-9» щодо обставин відомих йому в ніч з 22.09.2011 року на 23.09.2011 року. Даний свідок нічого не зміг пояснити з приводу того, що відбувалося на території ТОВ «ШБУ-9» у вказаний період часу. Свідок повідомив, що взяв з собою на роботу пляшку горілки ємністю 0,5 літрів, яку вжив в обід, після чого заснув. Оскільки керівництво на місці було відсутнє, обходів території він не робив, весь час спав, прокидався двічі - о 22 годині аби справити свої природні потреби та о 23 годині аби закрити ворота до території товариства, нічого не бачив та не чув.
Допитані ОСОБА_11 та ОСОБА_12 надали покази, які збігаються за своїм змістом щодо подій ввечері 22.09.2011 року. Згідно даних показів ОСОБА_12 та ОСОБА_3 разом їздили на рибалку, після чого близько 19 години заїхали на ТОВ «ШБУ-9» аби забрати з роботи ОСОБА_11 та разом їхати додому. Приїхавши на товариство, ОСОБА_12 пішов прийняти душ. ОСОБА_13 в цей час зачиняла ємність з пальним, а ОСОБА_3 знаходилася на складі ПММ. Через деякий час ОСОБА_3 також повідомив, що піде прийняти душ. Близько 20 год. 30 хв. з душу повернувся ОСОБА_12, але ОСОБА_3 в душовій та по дорозі він не зустрів. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 чекали на ОСОБА_3 близько 20 хвилин, дзвонили йому на мобільний телефон, однак на дзвінки він не відповідав, після чого вони подумали, що він вийшов інші ворота та поїхали додому.
Недоліки досудового розслідування, на які вказує скаржник, свого підтвердження не знайшли. Покази свідків є послідовними та не суперечать один одному.
Слідчим в повному обсязі проведені дії спрямовані для встановлення обставин смерті ОСОБА_3 За результатами досудового розслідування не виявлено жодних підстав вважати, що ОСОБА_3 хтось погрожував, шантажував, жорстоко з ним поводився, примушував до протиправних дій або систематично принижував його людську гідність.
Встановлені в ході досудового розслідування обставини в своїй сукупності вказують на вчинення ОСОБА_3 суїциду. Ознаки насильницької смерті взагалі відсутні.
Версії скаржника про кримінально походження причин вчинення ОСОБА_3 самогубства є надуманими, мають характер припущень та не є обґрунтованими.
Враховуючи викладене, суд не знаходить правових підстав для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження. За таких обставин вимоги скаржника в цій частині задоволенню не підлягають.
Що стосується повідомлення скаржника про дачу свідком ОСОБА_6 завідомо неправдивих показань та вимоги про внесення такої заяви про вчинення злочину передбаченого ст.384 КК України до ЄРДР, то суд вважає за необхідне довести цю інформацію до відома прокурора для відповідного реагування. Дані про звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів з заявою про вчинення ОСОБА_6 злочину передбаченого ст.384 КК України та про відмову скаржнику у внесенні таких відомостей до ЄРДР відсутні, а тому вирішення цього питання в судовому порядку є передчасним.
Керуючись ст.ст. 214, 303-307 КПК України (2012 року),
Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_2 від 30.09.2013 року закриття на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінального провадження №42013180240000015 від 31.01.2013 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.120 КК України, залишити без задоволення.
Відповідно до ч.3 ст.307 КПК України (2012 року) ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя Волювач О. В.