09 серпня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1840/17
Категорія: 3.4 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Шеметенко Л.П.,
Лук'янчук О.В
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2017р. про залишення позову без руху по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2017р. ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ДМС України, в якому просила:
- визнати неправомірним та скасувати рішення ДМС України за №11-17 від 10.01.2017р., яким позивачу було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- зобов'язати ДМС України прийняти рішення про визнання ОСОБА_2 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2017р. адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків щодо надання доказів отримання повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2017р. скасувати та постановити нову ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження судового розгляду, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, ухвали суду без змін, з наступних підстав.
За правилами ч.1 ст.199КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Так, апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ДМС про визнання неправомірним та скасування рішення ДМС України за №11-17 від 10.01.2017р., при цьому надавши копію вказаного повідомлення з відміткою про отримання його.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка подала позовну заяву з порушенням ст.106 КАС України, а саме ненадання доказів, які б підтверджували факт отримання позивачкою оскаржуваного повідомлення - 27.03.2017р..
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального законодавства.
Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 5 Конституції України).
За приписами ч.1, 2 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
За правилами ч.2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.12 ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
Згідно із ч.2 ст.102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Апеляційний суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме із адміністративного позову, позивачка зазначає, що 27.03.2017р. отримала повідомлення за №54 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисті, а також рішення ДМСУ за №11-17 від 10.03.2017р., однак на підтвердження зазначених обставин ОСОБА_2 не надано жодних належних та відповідних доказів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що до позовної заяви позивачкою додано оскаржуване повідомлення, проте з його змісту не вбачається, що позивачка дійсно 27.03.2017р. отримала його, оскільки напис на копії повідомленні є, однак без вказівки дати отримання (а.с.9).
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала судді першої інстанції про залишення адміністративного позову ОСОБА_2 без руху та надання їй строку для усунення недоліків шляхом надання доказів, які підтверджують, що позивачка дійсно отримала оскаржуване повідомлення та рішення ДМС - 27.03.2017р., є законною та обґрунтованою.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 199, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2017р. про залишення позовної заяви без руху - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: Л.П. Шеметенко
О.В. Лук'янчук