16 серпня 2017 р. Справа № 522/23318/16-а
Категорія: 2 Головуючий в 1 інстанції: Загороднюк В.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Градовського Ю.М.
- Косцової І. П.
при секретарі - Діденко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання висновку протиправним та його скасування,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та просив визнати протиправним та скасувати висновок Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 11 травня 2016 року про доцільність позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2017 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано висновок Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 11 травня 2016 року про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
В апеляційній скарзі Приморська районна адміністрація Одеської міської ради ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції було прийнято до уваги не всі обставини справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.05.2016 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було прийнято висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази які б свідчили про правомірність прийняття оспорюваного висновку від 11.05.2016 року, а тому висновок являється протиправним та підлягає скасуванню.
Проте, до такого висновку суд першої інстанції дійшов без з'ясування дійсних прав та обов'язків сторін, в порушення норм процесуального права.
У відповідності зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи суть спору зводиться до оскарження позивачем висновку відповідача з питання доцільності позбавлення батьківських прав відносно малолітнього сина.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої не з'ясував юридичну природу оскаржуваного висновку Приморської районної адміністрації, як органу опіки та піклування, і того, чи такий містить ознаки публічного-правового характеру.
Статтею 19 Сімейного кодексу України встановлений судовий порядок вирішення питання щодо позбавлення батьківських прав.
Проте, суду першої інстанції слід було звернути увагу на положення статті 2 Сімейного кодексу України, за змістом якої Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Що ж до питань адміністративної юрисдикції, то за приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, наявність встановлених судом ознак публічно-правових відносин між сторонами у вирішенні спорів, на які поширюється підвідомчість адміністративної юрисдикції є обов'язковою.
У відповідності пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За приписами частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
У відповідності до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникли у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частина 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, нормативно-правові акти - це рішення суб'єкту владних повноважень, поширене на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і призначено для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - це рішення, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування.
Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб.
Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду у цьому порядку, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Окрім того, спірний висновок не містить ознак рішення суб'єкту владних повноважень, оскільки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії. Даний висновок не породжує жодних юридичних наслідків, не впливає на права та обов'язки сторін, а є носієм доказування при наявності цивільного спору про позбавлення батьківських прав, такий несе виключно інформативний характер і не є обов'язковим для суду, за наявності зазначеного спору.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі.
У відповідності з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Також, на адресу суду, надійшла заява від Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про повернення частки сплаченого судового збору.
Так ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року апеляційну скаргу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору у розмірі 606,32 грн.
На виконання ухвали суду апелянтом надано квитанцію №127 від 19.04.2017 року про сплату судового збору у сумі 1760,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону № 3674-VI, у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Враховуючи наведені положення та факт переплати судового збору, а також звернення з відповідним клопотанням, колегія суддів вважає можливим задовольнити клопотання апелянта про повернення частки сплаченого судового збору у відповідності до вимог ст. 7 Закону № 3674-VI та повернути частку сплаченого судового збору у розмірі 1153, 68 грн., переплачений згідно квитанції №127 від 19.04.2017 року.
Згідно з ч.1 ст.203 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю з підстав, встановлених п.1 ч.1 ст.157 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.203,205,206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради - задовольнити, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2017 року - скасувати.
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання висновку протиправним та його скасування - закрити.
Заяву Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про повернення частки судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2017 року - задовольнити.
Повернути Приморській районній адміністрації Одеської міської ради (код 26303264), частку сплаченого судового збору на рахунок - 31212206781008, отримувач - УК в м. Одесі/Приморський район/22030001, код ЄДРПОУ - 38016923, банк - ГУДКСУ в Одеській області, код банку (МФО) - 828011, згідно платіжного доручення № №127 від 19.04.2017 року, судовий збір у розмірі 1153, 68 грн. (тисяча сто п'ятдесят три ) гривні 68 копійок.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І. П. Косцова