83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
18.11.09 р. Справа № 38/287
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ЛейбиМ.О.
при секретарі судового засідання Зікєєвій Л.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка, Донецька область
до відповідача: Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк
про стягнення заборгованості за активну електроенергію у розмірі 103 412,46грн., за реактивну електроенергію у розмірі 2 071,49грн., пені у розмірі 9 596,36грн., індексу інфляції у розмірі 2086,24грн., 3% річних у розмірі 1199,54грн., а всього 118 366,09грн.
за участю представників:
від позивача: Секдейді О.А. - за дов. №370-09”Д” від 26.06.2009р.
від відповідача: Ольшанський Г.О. -за дов. №юр/5348 від 31.12.2008р.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м.Горлівка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення заборгованості за активну електроенергію у розмірі 103 412,46грн., за реактивну електроенергію у розмірі 2 071,49грн., пені у розмірі 9 596,36грн., індексу інфляції у розмірі 2086,24грн., 3% річних у розмірі 1199,54грн., а всього 118 366,09грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №1145 від 17.06.2004р. з додатками та додатковими угодами; протокол розбіжностей до договору №1145 від 17.06.2004р.; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за березень, квітень 2009р.; рахунки №70/5145 за березень, квітень 2009р, розрахунок суми боргу; акт звірки заборгованості по розрахункам за електроенергію станом на 28.10.2009р., невиконання відповідачем своїх зобов'язань.
03.11.2009р. відповідач у судовому засіданні повідомив суду, що борг у розмірі 103 412,46грн. визнає, але звернувся до господарського суду з заявою, в якій просить суд відкласти розгляд справи на 10 днів з метою перевірки заявлених до стягнення штрафних сум. Заява судом розглянута та залучена до матеріалів справи.
04.11.2009р. позивач надав суду копію акту звірки розрахунків за активну та реактивну електроенергію станом на 28.10.2009р, підписаний уповноваженими представникам сторін та скріплений печатками підприємств.
У судовому засіданні 18.11.2009р. відповідач заявив усне клопотання щодо зменшення пені на 50% посилаючись на скрутний стан підприємства, але документальних доказів у його підтвердження суду не представив.
У судовому засіданні 18.11.2009р. позивач проти зменшення суми пені заперечив та наполягає на задоволенні позовних вимог.
18.11.2009р. позивач надав суду заперечення проти клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, в яких просить суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені на 50% Заперечення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З огляду на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи, що відповідач протягом розгляду справи відзив на позов та витребувані господарським судом документи не надав, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. ПКЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергією №1145 від 17.06.2004р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами до нього.
Згідно п.9.4 Договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2007р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.
Додатковою угодою від 29.12.2008р. до договору про постачання електричної енергії від 17.06.2004р. пунктом першим, сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2009р. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін та є невід'ємною частиною договору.
З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Облік електричної енергії та порядок розрахунків сторони узгодили у розділі 7 договору та в додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору.
Пунктом 3 додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору, підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленим печатками обох підприємств, передбачено, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів з дня його отримання.
Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії за березень, квітень 2009р. та рахунками за активну та реактивну електроенергію №70/5145 за березень, квітень 2009р.
Акти прийняття-передавання електроенергії були підписані сторонами без будь-яких зауважень та скріплені печатками підприємств.
Виставлені рахунки на оплату спожитої активної електроенергії були отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках.
Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором у березні, квітні 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну електроенергію та реактивну електроенергію, що підтверджено актами прийому-передачі електроенергії за вказаний період та рахунками на оплату, які отримані уповноваженим представником відповідача. У судовому засіданні відповідач також підтвердив своєчасне отримання рахунків за спожиту активну та реактивну електроенергію № 70/5145 за березень, квітень 2009р., проте свої зобов'язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії належним чином не виконав, виставлені рахунки в повному обсязі не сплатив, чим порушив умови договору.
У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 103 412,46грн. - борг за активну електроенергію спожиту у березні, квітні 2009р., 2 071,49грн. - борг за реактивну електроенергію спожиту у березні, квітні 2009р.
Відповідач у судовому засіданні 03.11.2009р. підтвердив наявність у нього вказаної заборгованості перед позивачем.
Таким чином, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за активну електроенергію за березень, квітень 2009р. у сумі 103 412,46грн., за реактивну електроенергію за березень, квітень 2009р. у сумі 2 071,49грн., яка підтверджена матеріалами справи, у тому числі актом звірки заборгованості по розрахункам за електроенергію станом на 28.10.2009р., підписаним обома сторонами без зауважень та скріпленим печатками обох підприємств, визнана відповідачем, доведена позивачем та підлягає стягненню.
Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 9 596,36грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.
Відповідач у судовому засіданні заявив усне клопотав щодо зменшення суми пені на 50%, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства, але документальних доказів у підтвердження клопотання щодо зменшення пені не представив.
Позивач заперечив проти зменшення розміру стягуваної пені, про що зазначив у наданому суду запереченні проти клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення пені.
У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов'язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення на 50% розміру пені у зв'язку з тяжким фінансовим станом відповідача не підтверджено належними доказами, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.
Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, суд дійшов висновку, що розмір пені складає 9090,20грн. Тому позовні вимоги в цій частині суд задовольняє частково.
Позовні вимоги щодо стягнення суми пені у залишковому розмірі 506,16 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача інфляційні у сумі 2 086,24грн. та 3 % річних у сумі 1 199,54грн.
Відповідач проти стягнення зазначених сум заперечив.
У відповідності до вимог чинного законодавства, судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних за прострочення грошового зобов'язання по договору, які складають: 3 % річних у сумі 1 199,54грн. та інфляційні у сумі 2 086,24грн. Суд вважає розрахунок обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 6, 526, 527, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 67, 193, 216-218, 231 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, ст.ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка, Донецька область до Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення заборгованості за активну електроенергію у розмірі 103 412,46грн., за реактивну електроенергію у розмірі 2 071,49грн., пені у розмірі 9 596,36грн., індексу інфляції у розмірі 2086,24грн., 3% річних у розмірі 1199,54грн., а всього 118 366,09грн., задовольнити частково.
Стягнути з Обласного комунального підприємства ”Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 260313061291 в ВАТ „Ощадний банк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130915 - заборгованість за активну електроенергію у сумі 103 412,46грн.
Стягнути з Обласного комунального підприємства ”Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 26000060247085 в Червоноармійському філіалі Донецького РУ “Приватбанк”, МФО 335496, ЄДРПОУ 00130915 - заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 2 071,49грн.
Стягнути з Обласного комунального підприємства ”Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 26000060247085 в Червоноармійському філіалі Донецького РУ “Приватбанк”, МФО 335496, ЄДРПОУ 00130915 - пеню у розмірі 9090,20грн., інфляційні 2 086,24грн. та 1 199,54грн. - 3% річних.
Стягнути з Обласного комунального підприємства ”Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268 - 1 178,94грн. державного мита; 234,99грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.11.2009року.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Надруковано 3 примірника:
1 - до справи
2 - сторонам у справі