Єдиний унікальний номер: 448/847/17
Провадження № 2/448/573/17
15.08.2017 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Білоуса Ю.Б.
з участю секретаря Романченко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 25.09.2010 року уклала з відповідачем шлюб у парафіяльній церкві Святого Петра Реєстраційного округу Редбридж (Великобританія). Від даного шлюбу в сторін дітей немає.
Стверджує, що міцної сім'ї з відповідачем збудувати не вдалось. Через протилежність характерів та поглядів на життя, між ними часто виникали сварки, що в подальшому переростали у скандали. Це призвело до того, що їхні шлюбні відносини почали істотно погіршуватись, що в кінцевому результаті призвело до фактичного їх припинення.
Зазначає, що вже більше двох років проживають окремо, спільного господарства не ведуть, на примирення не згідна.
З огляду на наведене, просить суд ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між нею (позивачкою) і відповідачем.
В судове засідання позивачка не з'явилася, однак надіслала заяву, в якій вказала, що підтримує заявлені позовні вимоги та просить розглянути справу за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, а подав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає і просить розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до такого.
Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».
Закон України «Про міжнародне приватне право» визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи (п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про міжнародне приватне право")
Пунктом 11 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземна елементом» від 16.05.2013 року №24-754/0/4-13 передбачено, що правові насліди шлюбу з іноземним елементом визначаються статтею 60 Закону України "Пре міжнародне приватне право". Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, тобто правом тієї держави, громадянами якої вони є одночасно, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі.
Статтею 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначається правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу. На підставі ст.ст.103, 110 СК України розірвання шлюбу за рішенням суду можливе як за спільною заявою подружжя, так і за заявою одного із подружжя.
Як встановлено судом, 25.09.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у парафіяльній церкві Святого Петра Реєстраційного округу Редбридж (Великобританія), що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 25.09.2010 року.
В силу статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст.55 Сімейного кодексу України).
Згідно положень частини третьої та четвертої ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.105 Сімейного кодексу України шлюб може бути розірваний за заявою одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Позивачка ОСОБА_1 скористалася таким правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Оскільки позивачка ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Суд задовольняє позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст.1 СК України) та не може будуватися на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тим більш в подружніх відносинах.
Сторони не мають наміру спільно проживати і підтримувати шлюбні відносини. Миритися сторони не бажають, так як ніким з них не вживаються заходи для збереження сім'ї. Розлад в сім'ї є стійким та тривалим, сторони втратили одне до одного почуття любові та поваги. Кожна із сторін живе своїм життям і не цікавиться інтересами другої сторони.
За таких обставин подальше проживання подружжя Віноградова-Сокульський стало неможливим, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, сім'я розпалася остаточно і перспектив іі збереження суд не вбачає.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вищевказаний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 174, 57-60, 208, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянкою Латвії та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2., громадянином України, зареєстрований 25 вересня 2010 року у парафіяльній церкві Святого Петра (район Лондона) Олдборо Хеч у Лондон Боро округу Редбридж (Великобританія), за актовим записом №86 книги реєстрації шлюбів згаданої церкви (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 від 25.09.2010 року).
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Мостиський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Суддя підпис Ю.Б.Білоус
З оригіналом згідно:
Суддя Ю.Б.Білоус
Рішення набрало законної сили:
«___» ______________ 20___ р.
Суддя Ю.Б.Білоус