10.11.09р. Справа № 9/28-09
За позовом Товариства співвласників багатоквартирного будинку Житловий комплекс
"Нагорний", м.Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-комерційна фірма
"Місія", м.Дніпропетровськ
про визнання недійсною угоди
Суддя Подобєд І.М.
При секретарі судового засідання - спеціаліст Бобир Ю.В.
Представники:
Від позивача - Якименко Є.П. - представник, довіреність від 28.11.08р.
Від відповідача - Оскаленко М.Ю. - представник, довіреність від 06.10.08р.
ТСББ Житловий комплекс "Нагорний" звернулося у грудні 2008 року із позовом до ТОВ БКФ "Місія", в якому просить господарський суд визнати недійсним договір від 30.05.2008р. про надання посередницьких послуг при проведенні розрахунків за надані Позивачу комунальні послуги відповідними службами міста. Обґрунтовує свої вимоги тим, що укладений договір було підписано неуповноваженою позивачем особою - управителем будинку Грановською-Жеребцовою Т.Г.
Відповідач заперечує проти позову. У своєму відзиві на позов посилається на те, що в преамбулі договору від 30.05.08р. було помилково вказано управителя будинку Грановську-Жеребцову Т.Г., а підпис на зазначеному договорі належить голові правління ТСББ ЖК "Нагорний" - Іванову С.В., який діяв в момент укладання договору від 30.05.2008р. та мав необхідні повноваження на підписання такого договору згідно діючого законодавства та статуту Позивача. Окрім того, 30.05.08р. між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду до договору від 30.05.08р, яку підписано уповноваженою позивачем особою - головою правління ТСББ ЖК "Нагорний" - Івановим С.В.
Уточненнями до позовної заяви від 12.02.09р. Позивач вказує на те, що Відповідач, який не є власником майна або виконавцем послуг, визначених п.1.3 та п.1.4 спірного договору, не надає ніяких послуг за умовами спірного договору, що є підставою для визнання спірного договору недійсним. Окрім того, у колишнього голови правління Позивача не було правових підстав для укладання спірного договору, оскільки він не є власником квартири та не є балансоутримувачем, що не відповідає приписам ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
У відзиві на уточнення до позовної заяви від 25.02.09р. Відповідач вказує на відсутність в нього необхідності мати дозволи на надання житлово-комунальних послуг, оскільки Відповідач не надає такі послуги, а тільки забезпечує проведення розрахунків за надані Позивачу комунальними службами міста послуги, що відповідає предмету діяльності відповідача, зазначеному у розділі 2 Статуту ТОВ БКФ "Місія". До того ж Відповідач посилається на відповідність змісту договору, укладеного між сторонами, їх волевиявленню. Вказує, що форма правочину не порушує норм чинного законодавства, а правові наслідки, що обумовлені договором, дійсно наставали, житлово-комунальні послуги за адресою знаходження будинку Позивача комунальними службами міста були поставлені в повному обсязі.
Судом неодноразово викликався в судові засідання гр-н Іванов Сергій Вікторович для надання пояснень щодо обставин укладення ним, як головою правління, договору від 30.05.2008р. про надання посередницьких послуг при проведенні розрахунків за надані ТСББ Житловий комплекс „Нагорний” комунальні послуги відповідними службами міста, але ця особа на виклик суду не з'явилась та витребуваних пояснень суду не надала.
За клопотанням Позивача у цій справі судом було призначено судову експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання:
1) Чи виконано підпис, який є у договорі від 30.05.2008р. між ОСББ ж/к "Нагорний" та ТОВ СКФ "Місія" Івановим Сергієм Володимировичем ?
2) Чи виконано підпис, який є у додатковій угоді № 1 до договору від 30.05.08р. між ОСББ ж/к "Нагорний" та ТОВ СКФ "Місія" Івановим Сергієм Володимировичем,
3) Чи виконано підпис, який є у додатку № 1 до договору від 30.05.08р. між ОСББ ж/к "Нагорний" та ТОВ СКФ "Місія" Івановим Сергієм Володимировичем.
29.09.09р. матеріали справи повернулися до господарського суду із Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС в Дніпропетровській області без проведення почеркознавчої експертизи через відсутність необхідних для цього матеріалів.
У судовому засіданні оголошувалася перерва з 20.01.09р. по 29.01.09р., згідно ст. 77 Господарського процесуального України.
В судовому засіданні 10.11.09р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -
встановив:
Між Позивачем - Товариством співвласників багатоквартирного будинку Житловий комплекс "Нагорний" (Замовник) та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю будівельно-комерційна фірма "Місія" (Виконавець) був укладений договір б/н від 30.05.08р. (надалі за текстом також - спірний договір), за умовами якого (п. 1.1 договору) Виконавець зобов'язався надати посередницькі послуги при проведенні розрахунків за надані Замовнику комунальні послуги комунальними службами м.Дніпропетровська згідно з вимогами укладених договорів між Виконавцем та комунальними службами м. Дніпропетровська за період з 01.05.08р. по термін дії цього Договору.
У пункті 1.2 умов вказаного договору сторони встановили, що Замовник сплачує Виконавцю винагороду за надані послуги, а згідно пункту 1.4 цього договору, комунальні послуги вважаються наданими з дати підписання актів виконаних робіт по наданим послугами позначенням показів лічильників на початок та кінець звітного періоду.
У пункті 2.1 вказаного договору сторони встановили, що Позивач сплачує рахунки, пред'явлені Відповідачем згідно із договорами, які укладені між Відповідачем та комунальними службами м. Дніпропетровська.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як видно зі змісту предмету спірного договору за своє правовою суттю це є договір надання послуг, згідно до умов якого Відповідач зобов'язався на замовлення Позивача надати послугу по забезпеченню проведення розрахунків з постачальниками/виробниками комунальних послуг, перелічених в цьому договорі, а Позивач, в свою чергу, повинен був оплатити зазначену послугу.
Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до абзацу 1 ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України також встановлено правило, згідно з яким при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Як вбачається із розділу 2 Статуту ТОВ БКФ “Місія” цим установчим документом передбачено, що предметом діяльності Відповідача є також надання посередницьких послуг в галузі житлово-комунального господарства.
Відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 р.:
- житлово-комунальні послуги -це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
- виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;
- виробник житлово-комунальних послуг -це суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги, до того ж суб'єкт, який має відповідні дозволи та сертифікати на надання таких послуг;
- управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору;
- утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Стаття 10 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлює, що для підтвердження відповідності дотримання вимог кодексів усталеної практики, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил фізичні та юридичні особи - виконавці певних видів житлово-комунальних послуг отримують сертифікат відповідності якості цих послуг згідно із законом, а певні види господарської діяльності у сфері житлово-комунальних послуг підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Як вбачається із пояснень сторін, у даному випадку виробником житлово-комунальних послуг (в наявності у яких є необхідні дозволи та сертифікати) є комунальні підприємства та служби міста, з якими вже було укладено відповідні прямі договори.
Як вбачається із умов спірного договору, Відповідач не зобов'язався надавати Позивачу житлово-комунальні послуги безпосередньо, оскільки не має ніякої технічної і іншої можливості надавати такі послуги як постачання газу, водопостачання, електропостачання тощо, а брав на себе тільки зобов'язання надати посередницькі послуги та забезпечити проведення розрахунків за послуги, надані Позивачу третіми особами -виробниками та виконавцями житлово-комунальних послуг.
Таким чином, за змістом правовідносин, що виникли між сторонами внаслідок укладення спірного договору, Відповідач не повинен мати ніякі дозволи на надання житлово-комунальних послуг, а умови цього договору не суперечать вищевказаним положенням актів цивільного та господарського законодавства.
Частина 2 ст. 203 Цивільного кодексу України місить також приписи, згідно з якими особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України. правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Частина 1 ст. 92 Цивільного кодекс України визначає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Так, відповідно до п. 4.6. Статуту ТСББ Житловий комплекс "Нагорний", керівництво поточною діяльністю цього Об'єднання здійснює його Правління; Правління має право приймати рішення з усіх питань за винятком тих, які належать до виключної компетенції загальних зборів.
Відповідно до підпункту 4 п. 4.8. Статуту ТСББ Житловий комплекс "Нагорний”, до компетенції Правління Об'єднання належить укладання договорів із суб'єктами підприємництва, які виконують будівельні роботи, надають житлово-комунальні та інші послуги, та здійснення контролю за їх виконанням.
В п. 4.9. Статуту ТСББ Житловий комплекс "Нагорний", встановлено, що Правління Об'єднання зі свого складу обирає Голову правління і його заступника голови правління та що Голова правління діє без доручення від імені Об'єднання в межах наданих йому повноважень.
Як вказано в преамбулі договору від 30.05.2008р. особою, уповноваженою на підписання Договору від імені Позивача, виступала управитель будинку Грановська-Жеребцова Т.Г.
Згідно пункту 7.7.2 Статуту ТСББ Житловий комплекс "Нагорний", управитель будинку не наділений повноваженнями діяти від імені Об'єднання без доручення, що на думку Позивача є також окремою підставою вважати цей договір недійсним.
Проте, як свідчить підпис особи, яка підписала спірний договір зі сторони Позивача, він вочевидь не належить управителю будинку Грановській-Жеребцовій Т.Г., а належить іншій особі.
Громадянин Іванов С.В. пояснень у справі щодо обставин укладення ним, як головою правління, спірного договору суду не надав.
У зв'язку із відсутністю необхідної кількості матеріалів, зокрема експериментальних зразків підпису Іванова С.В., Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при УМВС в Дніпропетровській області повернув господарському суду дану справу без проведення почеркознавчої експертизи.
Однак, як вказано у додатковій угоді від 30.05.2008р. до спірного Договору, як було укладено тією ж датою, що й укладено сам Договір, сторони цього Договору внесли деякі зміні в умови Договору, зокрема у пункті 1.1. Додаткової угоди внесли зміни до преамбули основного Договору, замінивши особу, яка укладає цей договір від імені Позивача, на Голову правління ТСББ Житловий комплекс "Нагорний" - Іванова С.В., який діяв на підставі Статуту. При цьому цю додаткову угоду також було підписано Головою правління Позивача - Івановим С.В.
Оглянувши підписи особи, яка підписала як договір від 30.05.2008р. так і додаткову угоду до цього договору, порівнявши їх із підписами гр-на Іванова С.В. в наявних в матеріалах судової справи документах, які не викликають сумнівів у обох сторін щодо підписання їх саме цією особою, та враховуючи на відсутність будь-яких доказів про заперечення Івановим С.В., як головою правління, факту укладення зі сторони Позивача зазначеного договору, який виконувався обома сторонами певний та тривалий період часу після його укладення, суд вважає можливим зробити висновок що, як оспорюваний договір від 30.05.2008р. так і додаткова угода до цього договору від 30.05.2008р. були підписані головою правління ТСББ „Житловий комплекс "Нагорний" Івановим С.В., який діяв на той час від імені Позивача і мав всі необхідні згідно діючого законодавства та статуту Позивача повноваження на підписання такого Договору.
До того ж, надані Відповідачем акти здавання-приймання робіт (надання послуг), пред'явлені до оплати рахунки-фактури та виписки банку про здійснені перерахування грошових коштів протягом тривалого періоду часу свідчать про дії обох сторін, які були направлені на подальше реальне виконання оспорюваного договору після його укладення уповноваженими особами обох сторін, а відтак і про схвалення цього договору.
Стаття 29 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, встановлює особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку, а саме:
- договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою;
- у разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем;
- процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.
Як свідчать встановлені обставини, той факт, що гр-н Іванов С.В. не є власником квартири у житловому комплексі "Нагорний", також не може бути підставою для визнання оспорюваного договору недійсним, оскільки особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку, встановлені ст. 29 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, регулюють правовідносини безпосередньо між окремим мешканцями такого будинку та балансоутримувачем такого будинку або уповноваженою ним особою, а не правовідносини між виробниками житлово-комунальних послуг їх виконавцями та балансоутримувачем будинку тощо.
Статтею 215 Цивільного кодексу України, встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
З урахуванням встановлених обставин, із яких видно, що сторонами оспрюваного договору (Позивачем й Відповідачем у справі) були додержані всі необхідні вимоги, встановлені у ст. 203 Цивільного кодексу України, щодо обсягу цивільної дієздатності особи, яка вчиняє правочин, та щодо відповідності умов оспорюваного договору зазначеним актам цивільного законодавства, суд вважає, що підстав для визнання вказаного договору недійсним не має, а тому у позовних вимогах Позивача слід повністю відмовити, як необґрунтованих.
Судові витрати у справі покладаються на Позивача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В позові відмовити.
Судові витрати у справі покласти на Товариства співвласників багатоквартирного будинку Житловий комплекс "Нагорний".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.М. Подобєд
Рішення підписано- 25.11.09р.