"19" листопада 2009 р. Справа № 7/89-38
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія - Луцьк”, м. Луцьк;
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Завод будівельних конструкцій”, м. Луцьк;
про стягнення 94061,05 грн.
.
Суддя Шум М.С.
За участю представників сторін:
від позивача: Власюк О. Я., представник (довіреність у справі.)
від відповідача: н/з
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено його процесуальні права та обов'язки. Заяв та клопотань від останнього на розгляд господарського суду не поступило.
Суть спору: позивач - ТзОВ “Українська гірничо-металургійна компанія - Луцьк” звернувся до господарського суду з позовом до ТзОВ “Завод будівельних конструкцій” про стягнення 94061,05грн. в т.ч. 80171,95грн. основного боргу, 11675,80грн. інфляції, 2213,30грн. річних.
Представник позивача позовні вимоги в частині стягнення суми боргу підтримав з підстав викладених у позові, щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та 3% річних з врахуванням вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, просить стягнути з відповідача 797,35 грн. 3% річних за період з 30.04.2009р. по 31.07.2009р. та 2004,31 грн. індексу інфляції за період з 30.04.2009р. по 30.06.2009р. Також представник позивача подав претензію щодо сплати заборгованості з відміткою ТОВ “Завод будівельних конструкцій” про отримання (вх. №83 від 09.04.2009р.). В частині стягнення 14159,95 грн. 3% річних та 9671,49 грн. інфляційних нарахувань провадження у справі припинити у зв'язку з відмовою.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте 18.11.2009 року на адресу суду надіслав заперечення на позовну заяву в якій просить відмовити повністю у задоволені позовних вимог з огляду на те, що немає жодних доказів домовленості щодо зобов'язання відповідача оплатити вартість отриманого товару шляхом передоплати або в день отримання. В даному випадку, між позивачем та відповідачем мала місце усна угода про поставку металопродукції, термін виконання якої не встановлений. Від позивача не поступало вимог до відповідача про оплату за поставлену металопродукцію, а відтак строк виконання зобов'язання не настав. Немає в позивача підстав для нарахування санкцій, передбачених ст. 625 ЦК України, оскільки останні нараховуються лише до боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання.
Явка представників сторін обов'язковою не визнавалась. Одночасно повідомлено відповідача про, те що у разі неявки в судове засідання повноважного представника та неподання витребуваних доказів, справа може бути розглянута на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами., а тому на підставі ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, ВСТАНОВИВ: позивач -ТзОВ “Українська гірничо-металургійна компанія - Луцьк” на підставі розхідних накладних:
МКЦ-00419 від 27.08.2008р. на суму 73 209,40 грн. по довіреності ЯПК № 059175 від 27.08.2008 року через Радюк Валентину Анатоліївну;
МКЦ-00439 від 02.09.2008р. на суму 38 038,50 грн. по довіреності ЯПК № 059200 від 01.09.2008 року через Зозулю Ніну Данилівну;
МКЦ-00532 від 30.09.2008р. на суму 42 932,60 грн. по довірено від 30.09.2008 року через Зозулю Ніну Данилівну;
МКЦ-00761 від 23.12.2008р. на суму 2 611,45 грн. по довіреності № 164 від 23.12.2008 року через Помазан Олександра Антоновича;
передав відповідачу - товариству з обмеженою відповідальністю “Завод будівельних конструкцій” товар на загальну суму 156791,95 грн.
В даному випадку між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу шляхом підписання накладних.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Оскільки сторони письмового договору не укладали, строку оплати не встановлювали, то відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, боржник повинен виконати обов'язок по оплаті в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором.
За отриманий товар відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 76620,00грн.
Заборгованість відповідача на день розгляду справи складає 80171,95 грн. Докази, які б спростовували цю заборгованість або докази її оплати відповідач суду не подав.
09.04.2009р. відповідачу вручено претензію від 06.04.2009р. №52 про оплату заборгованості (відмітка ТОВ “Завод будівельних конструкцій” вх. №83 від 09.04.09р.), яка залишена без відповіді.
Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 80171,95 грн. заборгованості за переданий йому товар обґрунтована і підлягає до задоволення.
Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На цій підставі з врахуванням заяви про часткову відмову від стягнення 14159,95 грн. 3% річних та 9671,49 грн. інфляційних нарахувань, позивачем правомірно заявлено до стягнення 2004,31грн. інфляційних нарахувань та 797,35 грн. 3% річних у відповідності до представленого розрахунку.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита та платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.11, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Завод будівельних конструкцій” (м. Луцьк, пров. Комунальний - 4, код ЄДРПОУ 23251236) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія - Луцьк” (м. Луцьк, вул. Боженко -34, код ЄДРПОУ 32273356) 80171,95 грн. заборгованості, 2004,31грн. інфляційних нарахувань, 797,35грн. 3% річних, всього 82973,61 грн., 829,74грн. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита та 208,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя М.С. Шум
Суддя М.С. Шум