21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
24 листопада 2009 р. Справа 14/165-09
Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Кучер Р.П., розглянув матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат", вул. Заводська, 15, м. Бар, Вінницької області, 23000, код ЄДРПОУ 32533738
до: Фермерського господарства "Віфанія", с. Мигалівці, Барський район, Вінницька область, 23023, код ЄДРПОУ 32812100
про стягнення 52 500 грн.
За участю представників сторін:
позивача : Осташевський Й.М., представник за дорученням
відповідача : не з"явився
Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" подано позов про стягнення 52 500 грн. з Фермерського господарства "Віфанія".
Ухвалою суду від 20.10.2009 р. було порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 24.11.2009 р.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
На визначену дату відповідач не з'явився, явку уповноважених представників не забезпечив, витребуваних ухвалою суду документів не подав, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить вихідна кореспонденція суду № 10006 р. - 10008 р. від 20.10.2009 р. Окрім того, факт належного повідомлення відповідача про дату та час судового засідання засвідчується повідомлення про вручення поштового відправлення № 39955.
За вказаних обставин суд вважає, що ним вжито усіх заходів для забезпечення відповідачу права на судовий захист своїх інтересів.
Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Представником позивача подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.
Відповідно до видаткової накладної № ЦК-0003338 від 06.12.2005 р. позивачем було поставлено відповідачу 15 тон цукру на загальну суму 52 500 грн.
Як зазначає позивач в обґрунтуванні позовних вимог, вказаний товар було надано відповідачу на умовах товарного кредиту з розстроченням платежу в рахунок поставки цукрового буряку урожаю 2006 року.
На виконання чого, 11.04.2006 р. між сторонами було укладено договір № 17Б купівлі-продажу цукрових буряків на 2006 р., зі змісту якого вбачається, що ФГ "Віфанія" (Виробник) зобов'язується продати ТОВ "Цукровий комбінат" (Замовник) цукрові буряки в кількості 1250 тон по ціні 225 грн. за 1 тону, а останній зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар на умовах даного договору.
В свою чергу, суд, керуючись положеннями Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97), де визначено, що товарний кредит - це товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент, не приймає до уваги твердження позивача про продаж 15 тон цукру на загальну суму 52 500 грн. у відповідності до видаткової накладної № ЦК-0003338 від 06.12.2005 р. на умовах товарного кредиту, з огляду на той факт, що позивачем не надано суду доказів погодження вказаного питання сторонами.
До того ж, матеріалами справи спростовується твердження ТОВ "Цукровий комбінат" про факт укладення договору № 17Б купівлі-продажу цукрових буряків на 2006 р. від 11.04.2006 р. з метою погашення товарного кредиту в сумі 52 500 грн., оскільки вказане не передбачено умовами згадуваного договору та не доведено представником позивача в судовому засіданні.
Таким чином, суд з огляду на викладене та встановивши, що сторонами не встановлений строк оплати отриманого цукру по видатковій накладній № ЦК-0003338 від 06.12.2005 р., враховуючи положення ст. 692 ЦК України, дійшов висновку, що ФГ "Віфанія" повинно було розрахуватись з ТОВ "Цукровий комбінат" за отриманий цукор відразу після його прийняття.
Матеріали справи, на разі, не містять доказів виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого цукру в повному обсязі.
05.01.2009 р. позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу № 356 від 29.12.2008 р. щодо погашення існуючої заборгованість в сумі 52 500 грн., шляхом перерахування вказаної суми у семиденний термін з дня пред'явлення даної вимоги на рахунок ТОВ "Цукровий комбінат".
В судовому засіданні сторонами не надано суду доказів виконання даної вимоги відповідачем.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем за цукор отриманий на бездоговірній основі у відповідності до наведеної вище видаткової накладної складає 52 500 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 202, ст. 205 та ст. 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
До того ж, положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з ФГ "Віфанія" 52 500 грн. боргу за отриманий цукор підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи викладене вище та беручи до уваги відсутність заперечень з боку ФГ "Віфанія", суд дійшов висновку, що вимога позивача стосовно стягнення з відповідача 52 500 грн. є обґрунтованою, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.
На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Віфанія" (с. Мигалівці, Барський район, Вінницька область, 23023, код ЄДРПОУ 32812100, р/р 2600418160041 ВФ АКВ "Правексбанк" м. Вінниця, МФО 302742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" (вул. Заводська, 15, м. Бар, Вінницької області, 23000, код ЄДРПОУ 32533738, р/р 2600348010472 ВФ ВАТ КБ "Хрещатик" м. Вінниця, МФО 302786) 52 500 грн. (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот грн.) боргу, 525 грн. (п'ятсот двадцять п'ять грн.) витрат на сплату державного мита; 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати сторонам.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 27 листопада 2009 р.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - вул. Заводська, 15, м. Бар, Вінницької області, 23000
3 - відповідачу - с. Мигалівці, Барський район, Вінницька область, 23023