21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
24 листопада 2009 р. Справа 8/219-09
за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінфорт Продукт" (вул. Карла Маркса, 38, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 34983044)
до :Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 21030, іден. номер НОМЕР_1)
про стягнення 1267,29 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : Янушевич Н.Ю. - за дорученням
відповідача : не з'явився
Заявлено позов про стягнення з відповідача 1 267,29 грн., з яких 1070,07 грн. боргу за поставлену продукцію, 162,53 грн. інфляційних втрат та 34,69 грн. - 3% річних.
Відповідач відзиву на позовну заяву суду в засідання не надав і не надіслав, в судове засідання без поважних причин не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.10.09 р. не виконав. Ухвала суду від 19.10.09 р. надіслана відповідачу належним чином рекомендованим листом в суд підприємством зв'язку не повернена , що стверджується поштовим повідомленням про вручення поштової кореспонденції № 38053 та розцінюється судом як вручення її відповідачу і тим самим повідомлення його належним чином про час та місце розгляду судом справи за його участю. За таких обставин суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав і інтересів , але відповідач відмовився і не скористався цим правом. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.
Представник позивача в засіданні суду свої позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав повністю, мотивуючи тим , що з відповідачем було укладено договір поставки № 104/07 від 25.06.08 р. На умовах даного договору відповідачу по накладним було поставлено продукцію на загальну суму 1070,07 грн. Розрахунків за отриману продукцію відповідач не здійснив , в зв'язку з чим , позивачем на суму боргу було нараховано до стягнення з відповідача інфляційні втрати та 3% річних. На день розгляду справи в суді відповідач розрахунків з позивачем не здійснив.
По клопотанню представника позивача справа розглядалась без технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи , давши їм оцінку , заслухавши представника позивача, судом встановлено , що 25.06.08 р. між сторонами було укладено договір № 104/07.
За умовами договору постачальник (позивач) поставляє продукти харчування згідно з замовленням покупця (відповідача), а покупець приймає продукти харчування і оплачує їх в строк обумовлений договором. (п. 1.1. договору). Ціна, кількість , асортимент визначаються сторонами в накладних (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору покупець розраховується за отриману продукцію шляхом перерахування коштів у відповідності з сумою вказаною в накладних на рахунок постачальника на протязі 14 календарних днів з моменту отримання продукції. В разі несвоєчасної сплати покупцем коштів за отриману продукцію він сплачує постачальнику пеню за кожний календарний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої в строк продукції, нарахування здійснюється з третього календарного для після закінчення строку сплати (п. 4.2. договору).
Судом встановлено , що відповідач на умовах договору № 104/07 від 25.06.08 р. по накладним № ВФП - 004130 від 08.08.08 р., № ВФП - 004690 від 05.09.08 р. та № ВФП - 004974 від 19.09.08 р. отримав від позивача продукцію - продукти харчування на загальну суму 1070,07 грн. , що стверджується договором № 104/07 від 25.06.08 р. , видатковими накладними та обопільно підписаним сторонами актом звірки розрахунків від 31.12.08 р.
Розрахунки за отриману продукцію, на підставі п. 4.2. договору , відповідач повинен був здійснити з позивачем протягом 14 календарних днів з моменту отримання продукції, що ним здійснено не було.
Так як відповідач не здійснював з позивачем розрахунки за отриману по накладним на умовах договору № 104/07 від 25.06.08 р. продукцію, останній 20.11.08 р. надіслав на адресу відповідача претензію, яку він залишив без відповіді та оплати.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду та позивачу доказів здійснення з позивачем розрахунків за отриману продукцію. Тому , з огляду на викладене , позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1070,07 грн. боргу на підставі ст. 11,530 ЦК України слід задоволити.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором , він є боржником, що прострочив.
Судом встановлено , що позивачем, крім суми боргу заявлено до стягнення з відповідача 162,53 грн. інфляційних втрат за період з 22.08.08 р. по 01.10.09 р. та 34,69 грн. - 3% річних за період з 22.08.08 р. по 01.10.09 р.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами .
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Дослідивши розрахунок позивача заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено , що вони здійснені вірно та без порушення норм чинного законодавства. Тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 162,53 грн. інфляційних втрат за період з 22.08.08 р. по 01.10.09 р. та 34,69 грн. - 3% річних за період з 22.08.08 р. по 01.10.09 р. на підставі ст. 625 ЦК України слід також задоволити.
Судові витрати по справі , на підставі ст. 49 ГПК України, слід віднести за рахунок відповідача , оскільки спір до суду доведено з його вини.
Керуючись ст. 11 ,16 ,506 ,525 ,526 , 549, 530,614, 712 Цивільного кодексу України, ст. 44 , 49, 75 , ст. 82 ,115 та 116 Господарського процесуального кодексу України , -
1. Позовні вимоги задоволити .
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 21030, іден. номер НОМЕР_1 (банківські реквізити не вказано) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінфорт Продукт" , вул. Карла Маркса, 38, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 34983044 (банківські реквізити не вказано) 1070,07 грн. боргу, 34,69- 3% річних, 162,53 грн. інфляційних втрат , 102 грн. державного мита та 236 грн. витратна інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 листопада 2009 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Карла Маркса, 38, м. Вінниця, 21034)
3 - відповідачу (АДРЕСА_1 21030)